Трагікомедія Феофана Прокоповича “Володимир” як зразок шкільної драми
Феофан Прокопович народився в Києві в сім’ї купця й при хрещенні одержав ім’я Елеазар. Рано залишився сиротою, виріс під впливом дядька – ректора Київського колегіуму. З 1688р. став учнем цього колегіуму. Мав більші здатності до навчання. Потім учився в католицькому училищі Владимир-Волинского монастиря (щоб більше довідатися про католицизм), незабаром його забирають у Римську католицьку академію. Тато Римський Климентій готовив присвяту Прокоповича в єпископи, але той виїхав з Італії. Вимоливши прощення, постригся в ченці православної
Письменник, що видається ритор, оратор, педагог, церковний діяч. Залишив велику наукову й публіцистичну й художню спадщину, у якому значну частину становить
Шкільна драма була поширена на Україні в барочні часи XVII-XVIII сторіччя. Писали ці добутки викладачі риторики Києво-Могилянської академії. У шкільній драмі розігрувалися сюжети, як правило, релігійного характеру. Так, драма Феофана Прокоповича присвячена засновникові християнства на Русі Володимиру Великому. Шкільна драма повинна була мати кілька типів, залежно від тематики: великодньої, різдвяні, драми об святих православної церкви й історичні драми. До останнього типу драми належить п’єса “Володимир”. За жанровою формою в добутку наявні елементи трагедії й комедії. Трагедійним є образ головного героя, що через внутрішні протиріччя, нерішучість вирішує хрестити Київ. Комедійним є сатиричне зображення жерців Жеривола, Куроида й Пияра. Як і в кожній шкільній драмі, у добутку був хор, ми бачимо це в епізоді драми. Панегірик співає Андре-Апостол з ангелами. Розповідається про подальшу долю Києва:
“Був у тьмі ти раніше, хоч перед миром Світлою справою преславний, але йде кумирам Темним ти покорявся, був чорний вбезверии. Отож світлом себе й осяй невечірнім!”
За структурою драма “Володимир” складається із прологу, основної частини й епілогу. Наприклад, у пролозі розповідається про занепокоєння жерців Жеривола, Куроида й Пияра із приводу того, що Володимир збирається хрестити Київську Русь. Основна частина добутку присвячена головному героєві. Владимир вислухує грецького філософа, синів Бориса й Гліба, перш ніж прийняти остаточне рішення. Варто ще вказати, що шкільна драма часів барокко мала важливе значення для подальшого розвитку української драматургії (XIX сторіччя), її вплив був величезне, і в Росії.