Трагічний оптимізм Р. Д. Бредбері: символічне значення фіналу новели “Усмішка”
Уроки зарубіжної літератури 6 клас
Урок 60
Тема: Трагічний оптимізм Р. Д. Бредбері: символічне значення фіналу новели “Усмішка”.
Мета: розкрити ідейно-тематичний зміст новели, характеризувати образ Тома, розкрити сенс заголовку твору, визначити жанрові ознаки новели, спонукати учнів до міркувань про причини деградації людської цивілізації, розкрити історію цього питання у філософській думці; надати можливість висловитись учням щодо тлумачення власного бачення ролі “чутливих сердець” у розвитку цивілізації.
Хід
1. Мотивація навчання.
2. Робота над текстом.
Цивілізація. Саме над необхідністю її повернення сперечаються люди, стоячи у черзі з метою плюнути на “Джоконду”.
– Чому люди у новелі “Усмішка” пов’язують стан свого життя саме з цим поняттям?
– Чи всі персонажі згодні з запереченням Минулого?
– Яку цивілізацію хоче повернути один з тих, хто стоїть у черзі? (“Людина, яка матиме чутливе серце до прекрасного. І зможе повернути нам, сказати б, обмежену цивілізацію. таку, щоб ми могли жити мирно” ).
Люди заперечують Минуле, бо пов’язують його з цивілізацією, що
– Чому, на вашу думку, люди воюють? Що є причиною війн?
Історія людства знає найрізноманітніші війни: політичні, економічні, народні, громадянські, біологічні, хімічні, ядерні, холодні – всіх не перелічиш. Винаходи все нової і нової зброї відбувалися на потребу захистити своє і загарбати чуже. Чи це віра, чи це землі, чи це майно, чи це погляди… Бажання панувати, володіти, підкоряти собі – ось внутрішня причина воєн. Саме внутрішня причина, що живе в людині.
А мистецтво базується на іншому, хоча воно також є складовою частиною будь-якої цивілізації. Мистецтво базується на природній потребі людини у прекрасному. Західні і Східні цивілізації відрізняються суттєво одна від одної саме тим, на розвиток чого в людському єстві робиться акцент. Духовне чи матеріальне. Що обере те чи інше суспільство?
– Як пояснює Грігзбі Тому причини того, що не можна жбурляти каміння? ( “Це для того, – наостанку пояснив Грігзбі, – щоб усім вдалося разочок плюнути в неї, зрозумів, Томе? Ну, давай!” ).
– Чому Том не зміг плюнути на полотно? (“Але, – повільно вимовив Том, – вона ж гарна!” ).
Отже, саме мистецьке начало вразило Тома, і тому він не зміг осквернити полотно.
– Яке слово вживає автор для визначення назви зібрання людей на площі в момент, коли вони нищать мистецький витвір? (“Натовп ревів на все горло, і руки роздирали портрет, як шмат падалі зграя голодних птахів”).
Якщо вибудувати синонімічний ряд до слова “натовп” і проаналізувати з огляду на зміст твору, то стає зрозумілим, що саме натовп у всі часи був бездумною, безвідповідальною, неорганізованою людською стихією, яка нищила все найпрекрасніше, подароване людству, не здатною поцінувати ні змісту, ні сенсу, ні важливості подарунка. Згадаємо хоча б, як засудили Ісуса Христа. Хтось з натовпу кричав Пілату: “Розіпни його”. Чому натовп? Безликість, позбавленість особистісної унікальності, безвідповідальність, стихія руйнівного начала в людині.
– Чому автор “вклав” у руки Тома саме клаптик з Усмішкою?
– Чому оповідання названо “Усмішка”?
Усмішка у творі – найзагадковіша деталь картини Леонардо да Вінчі, що викликала подив вже 500 і більше років і була символом епохи Відродження, епохи, що дала поштовх цивілізації, здобутків якої люди зрікаються. Фрагмент пошматованого полотна, що врятував Том.
– Чому Усмішка не “зникала у темряві”, коли він заснув?
Звернемося до підручника і прочитаємо визначення новели як жанру літератури (с. 201).
Новела відрізняється від оповідання несподіваним фіналом, гостротою конфлікту, драматизмом сюжету. Відкритий фінал у художніх творах дає змогу читачу стати співавтором, додумати закінчення твору, припустити різні варіанти вирішення проблем, поставлених автором. Отже, спробуємо і ми.
3. Мотивація домашнього завдання.
Допишіть кінцівку до новели “Усмішка”, відповідаючи на запитання: Що станеться з Томом у майбутньому? Як вчинить Том з клаптиком картини? Яку участь у долі Тома братиме Грігзбі?
4. Підбиття підсумків уроку.
Звернемося ще раз до фантастичного в літературі.
– Чому новелу можна назвати фантастичною?
– Що у творі не співвідноситься з реальним?
– До якого виду фантастичного з розглянутих нами на попередньому уроці можна віднести новелу?
Отже, у творі відсутні неіснуючі предмети, деталі, явища дійсності. Фантастичний він тільки тому, що автор відсилає читача у далеке майбутнє. У майбутньому змальовує непроглядні картини людського буття. Автор попереджає людство про небезпеку однобокого розвитку. Така фантастика у літературі отримала назву антиутопії – від назви твору Томаса Мора “Утопія”, в якому він змальовує неіснуючий острів, де живуть люди, що найідеальнішим, найсправедливішим чином влаштували своє життя.
– Від чого застерігає нас письменник своїм твором?
(2 votes, average: 3.00 out of 5)