Трагічна доля Галілея (за драмою “Життя Галілея”)
Бертольд Брехт своєю світовою славою забов’язаний театру. В кінці 20-х років Брехт сформовує теорію “епічного театру”, який був протилежністю “драматичному”. Головний принцип епічного театру Брехта – “ефект очуження”. Цей принцип передбачає незвичайне зображення звичайного.
Проблеми моральної відповідальності людини за все, що відбувається в світі, Брехт гостро поставив у драмі “Життя Галілея”. За жанром – це філософська драма, в якій автор спонукає глядача переглянути погляди на світ, відчути відповідальність
Історія життя Галілея – драматична, інквізиція змушує великого вченого, щоб він зрікся свого вчення. Є гака легенда, що Галілей не змирився і вигукнув: “А все-таки она вертится!” Брехт відкидає цю легенду і показує Галілея, який зрікся своїх переконань перед судом інквізиції. Та Галілей уособлює вченого, який визнає тільки одне – свою місію служіння істині. Заради цього
В останніх епізодах Брехт змальовує Галілея, який продовжує свою працю. Бути героєм і померти легко, набагато важче покласти на себе відповідальність за увесь світ, продовжувати працювати, навіть не зважаючи, чи будуть коли-небудь використані твої відкриття. В п’єсі стикаються різні ідеї про долю людини, а сюжет побудований не тільки на розкритті значення творчості людини, а й на усвідомленні героєм свого призначення.
Історія Галілея для Брехта – лише притча для постановки великої соціально-філософської проблеми. При уважному аналізі виявляється, що драма Брехта не зовсім історична. Не важко впевнитися, що багато міркувань Галілея лежить в основі його досвіду. З учинків Галілея я розкрила його думки, ясність і точність соціального аналізу.
Брехт бере відомий і популярний сюжет або історичний епізод і відбудовує філософську притчу, щоб примусити читача задуматися над якимись важливими життєвими питаннями.