“Тема та ідея твору “Конотопська відьма”
Повість Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” є сатиричним твором, в якому автор не тільки показує мотиви різних забобонів, але й висміює їх. Тема та ідея цього твору підлягають ретельному аналізу з огляду на його важливість для української літератури та частини української історії.
У центрі повісті історія сотника Забрьохи, якому спочатку відмовили в подружжі, а потім і обдурили, щоб відвернути від можливого військового походу. Замість цього сотнику було запропоновано полювати на відьом. З цього не вийшло нічого
Для розуміння основної ідеї та моралі повісті необхідно розуміти особливості світогляду її автора, Григорія Квітки-Основ’яненка. У всі часи своєї діяльності він висловлювався негативно про різні забобони, що існують серед народу. Крім того, він вважав себе не тільки противником такої народної демонології, а й гуманістичним просвітителем, а тому бачив призначення своєї творчості в тому, щоб показати всім читачам всю абсурдність і безглуздість таких забобонів. В повісті це робиться за допомогою критики, насамперед, з моральної точки зору. Автор із засудженням висловлюється про все це і вважає прояв народних забобонів ознакою недостатньої освіченості. Водночас, якщо проаналізувати стиль написання повісті, можна прийти до висновку, що автора і самого бавлять деякі особливості народних уявлення щодо нечистої сили. Він з гумором описує події повісті і критикує їх досить дотепно.
Повість Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” наділена низкою цікавих особливостей. Її тема була досить актуально для того періоду розвитку українського суспільства, а ідея, яка полягала у розвінчанні народних забобонів і демонології, безсумнівно досягла своєї мети.