Тема кохання у романі Стендаля “Червоне і чорне”
Як стверджують літературознавці, щоб бути правдивим у своїх творах, письменник має спостерігати та аналізувати життя, а, за Стендалем, література має бути дзеркалом життя, відображувати його.
Результатом такого спостереження Стендаля став соціально-психологічний роман “Червоне і чорне”, створений відомим французьким письменником – класиком у 1830 році, бо сюжет його підказала автору хроніка кримінальної спра ви, яку він прочитав у газеті. Задум автора полягав у тому, щоб зобразити реальну картину життя суспільства, показати долю
Жульєну Сорелю, головному герою роману, довелось зустріти в своєму ко роткому житті багато людей різного віку, різного достатку, різного соціального становища. Але було дві людини, які, без сумніву, відіграли значну роль на жит тєвому шляху. юнака. Це жінки. Провінціалка мадам де Реналь та аристократка маркіза Матильда де Ла-Моль.
Звістка, що мер де Реналь найняв для своїх дітей начитаного гувернера селянина, прокотилась містом. Старовинний патріархальний Вер’єр затаївся в очікуванні розвитку подій: хтось заздрив меру через його придбання, хтось зазі хав
Після невдалого перебування у Безансонській семінарії Жульєн, заручившись підтримкою абата Пірара, потрапляє в Париж, у будинок маркіза де Ла-Моля Його наполеглива праця в бібліотеці, уроки верхової їзди, а головне – чесність, порядність привертають увагу Матильди де Ла-Моль. Знатна красуня, дочка мар кіза, покохала його. Її вражають гордість юнака, не притаманна простій людині, та розум, теж дивний для сина теслі. Цей розум був несхожий на розум молодиків її оточення. Це особистість, що творить себе за законами природи та глузду. Для неї Жульєн став людиною, що здатна на вчинок.
Батько Матильди був готовий дати згоду на шлюб своєї доньки. А Жульєн навіть мріяв потай про сина, спадкоємця, який створить йому відповідне становище у світі. Серце Матильди було скорене… До ешафоту залишалось декілька кроків.