Тарьей Весос ( 1897-1975) самобутній письменник

. Творчість цього прозаїка, що створило епічні полотна норвезького життя XX сторіччя, можна зрівняти із творчістю М. Шолохова й У. Фолкнера, для яких глибоке проникнення в життя рідного краю, збагнення сенсу життя на “п’яді землі” відкрило глибинні таємниці життя людини й життя взагалі. Навчання в Народному університеті у Воссе, знайомство з Л. ескеларном, перекладачем добутків Р. Тагора, у багатьох добутках якого Природа обожнювалася, глибоке вивчення романтичної норвезької літератури передували появі в 20-е роки перших добутків Весо-Са,

перейнятих почасти сентиментально-романтичними настроями. Найбільш значні добутки цього періоду – “Вісник Хусклунд” (1924) і “Коні вороні” (1928).

Саме з роману “Вісник Хусклунд” у творчість Весоса вступає герой, що не раз потім буде центральною фігурою його добутків. Хусклунд самотній, бідний, але його по-детски чиста, добра душа відкрита для таємної краси й гармонії миру. Прихильність його до птахів (для них він ростить зерно, для них, укриваючи посіви від заморозків, він знімає із себе одяг, через що в остаточному підсумку й гине) – свідчення спраги безкорисливої й шляхетної душі служити красі,

втіленої в безтурботних созиданьях. Хусклунд для Весоса – провісник нових, гармонійних відносин людини з миром природи. Хусклунд дитя душею. Своєрідність, чистота дитячого світорозуміння стали улюбленою призмою, через яку автор дивиться на мир. Не випадково багато героїв його – діти. Так, герой роману “Коні вороні” (1926-.1928) Кьелль – дитина, що відкриває для себе складний мир взаємин дорослих

Процес входження героя в мир дорослих знайде відбиття в тетралогії про Класе Дюренгодте (1930-1938). Як і для всякої дитини, мир цей персоніфікований для Класа в батьку. Думаючи розгадати його таємницю (“Подорож батька”, 1930), вона сподівається розгадати сенс життя взагалі. Душу батька, Аслана Дюренгодта, те саме що гребля, який він служить. Таємничим образом доля батька пов’язана із греблею. Ціною життя йому вдається стримати напір води під час паводка. І цей таємний зв’язок мучать уяву Класа. Зі смертю батька, думається йому, його “подорож по життю” не скінчилося: життя триває в його справах і дітях. Тому батько персоніфікував жизнетворящее початок у світі дорослих. Інший варіант – сили руйнівної в романі “Сигрид Стан-Брок” представлений в образі бабусі, у якої живе Клас після смерті батька. Горі (дочка її, що очікувала дитини, потонула), що вона намагається вгамовувати спиртним, помрачило її розум. Лиховісна атмосфера, у якій живе Клас, підточує його сили. У Класе бабуся Сигрид бачить лише спадкоємця, єдиного, хто може продовжити їхній рід. Вона штовхає його на зв’язок з робітницею Елі, але дитина від цього нав’язаного зв’язку гине. Ледь не покінчивши із собою, Клас пробуджується до життя з усвідомленням боргу перед життям, що поки несла його як ріка тріску й у якій він себе поки ніяк не виявив. Безцінність людського життя він пізнає на греблі (роман “Незнайомі люди”). Випадок, що відняв життя в іншого й залишив його, Класа, в “подорожі по життю”, змушує його інакше подивитися на життя

В останній частині тетралогії “Рідні мотиви в серце звучать” (1938) закінчується процес дорослішання героя, що знаходить своє місце в житті. Клас і Елі з’єднує тепер справжнє почуття, і дитя їх, повне сил, продовжить їх життя

Тему відкриття й збагнення миру Весос продовжує розвивати в 30-е роки. У романі “Сандалове дерево” (3933) десятилітній хлопчик і одинадцятирічна дівчинка подорожують із люблячими родителями по рідних місцях, їхнє відкриття великого миру світле й. радісно, його не затьмарює навіть назріваюча трагедія, на тлі якої розвертаються події. Третя дитина в сім’ї, швидкої появи на світло якого вони чекають, віднесе життя матюкай

Своєрідність розуміння Весосом діалектики життя й смерті, зв’язку великого миру й малої п’яді, на якій породжений людина, розкрито в романі “Велика гра” (1934), що носить, як і всі добутки письменника, глибоко символічна назва. Життя – велика гра, у якій беруть участь смерть, народження, любов, дружба. Людина в ній на рівні із землею й тваринами. І осягти цю істину, уважає Весос, людині дано лише в рідному краї. У першій частині роману хлопчик Пер зі страхом слухає вирок батька: “Ти будеш жити в Буфасте все життя”. Для нього “мир повний загадок”. Загадка – батько, що радісно працює на землі, який він те саме що – важкий, чорний, мовчазний

Продовженням роману стала книга “Жінки кличуть додому” (1935), у якій Пер рисується в колі дітей і онуків, як навчений життям патріарх

В 30-е роки Весос замислюється над природою фашизму, його нелюдську суть він пізнав під час поїздки по Німеччині. У роки окупації він написав роман “Паросток” (1940), надрукований спочатку у Швеції, а в Норвегії опублікований лише в 1946році. У притчевой формі міркував художник про психологічну природу цієї чуми XX століття, що сходять паростках добра, які зможуть їй протистояти, затверджуючи неминучість перемоги добра над злом. За притчевой формою читач угадував конкретно-історичну правду й надихався вірою в добрі сходи. Тема боротьби з фашизмом була продовжена й у романі “Будинок але тьмі”, у якому письменник відтворив морально-психологічну атмосферу, що панувала в норвезькому суспільстві в період окупації

У післявоєнний час Весос продовжував багато й плідно працювати, створюючи романи, повісті, новели, есе й вірша, перейняті гуманістичними ідеями безцінності всього живого на землі, гармонійного єдності людини й природи. Добутку Тарьейя Весоса ставляться до кращих утворів літератури скандинавських країн


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Тарьей Весос ( 1897-1975) самобутній письменник

Categories: Нові твори

Links