Світ і людина у філософії Просвітництва

ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО

§ 1. ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА

Таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися від спокуси все ж таки пізнати її та зрозуміти.

Й. В. Гете

XVIII ст. увійшло в історію людства як доба Просвітництва. Підготувало її попереднє XVII століття: релігійні та громадянські війни у Німеччині, Франції, Англії дали можливість усвідомити, яку загрозу приховують хаос, фанатизм; видатні відкриття XVII ст. в різних галузях науки змінили погляд на світ. У XVIII ст. поміркованість сприймалась як чеснота,

розум цінувався як ефективна зброя проти фанатизму, а впорядкований космос Ньютона, в якому планети обертаються навколо Сонця, став символом справедливого правління. Зміни в суспільній свідомості найяскравіше виявилися у могутньому ідейному русі, який отримав назву Просвітництво.

Світ і людина у філософії Просвітництва

У системі поглядів діячів Просвітництва найважливішими були поняття Розуму й Природи. Просвітителі стверджували, що світ улаштований гармонійно й раціонально, людина – досконала істота, бо вона володіє найважливішою природною цінністю – розумом. Тому людина повинна зрозуміти

універсальні закони гармонії, за якими побудований світ, і наслідувати їх у суспільному й особистому житті. Філософ Дж. Локк писав: “Віра не має сили авторитету перед лицем ясних і очевидних доказів розуму”. У розумі просвітителі вбачали основний критерій оцінки дійсності та засіб перетворення світу. Вони стверджували великі можливості людини, яка здатна досліджувати світ і змінювати його на розумних началах. Раціоналізм просвітителів відрізнявся від раціоналізму Декарта. Локк заперечував теорію вроджених ідей, проголосивши досвід єдиним джерелом здобуття знань. Англійський філософ підкреслював велику роль досвіду у формуванні людини. За його висловом, розум людини – це чиста дошка (tabula rasa), на якій досвід залишає свої письмена. Джерелом знань, на думку філософа, є почуття людини, її відчуття навколишнього світу й досвід його опанування.

Поширення знань просвітники вважали своїм обов’язком. Не випадково в середині XVIII ст. видання французької “Енциклопедії”, в якій викладалися нові наукові погляди, стало подією суспільного значення. Французькі просвітителі поставили перед собою завдання: пояснити життя з позицій Розуму. Так виникла сама ідея “Енциклопедії”. Очолили видання математик Ж. д’Аламбер і філософ та письменник Д. Дідро. Статті до “Енциклопедії” писали майже всі відомі мислителі того часу – Ж. Ж. Руссо, Вольтер, П. А. Гольбах та інші. Видавалася “Енциклопедія” майже 30 років і складалася з 28 томів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Світ і людина у філософії Просвітництва