Світ без рум’ян і гриму у романі М. А. Булгакова “Майстер і Маргарита”
У 30-ті роки Михайло Булгаков працює над значним твором – романом “Майстер і Маргарита”. Цей роман приніс автору посмертну світову славу. Цей твір став гідним продовженням тих традицій російської літератури, які стверджували пряме поєднання гротеску, фантастики, ірреального з реальним у єдиному потоці розповіді.
Роман став унікальним людським документом тієї епохи в зв’язку з достовірністю як на історичному, так і на психологічному рівнях. Це і багатоплановий, поліфонічний твір, звернений у майбутнє.
На сторінках роману
Значну роль у романі відіграє образ Воланда, що є підставою для гротескно-фантастичного, сатиричного оголення протиріч живої дійсності. Воланд з’являється в Москві, щоб випробувати героїв роману, віддати належне Майстру і Маргариті, покарати хапуг
Введення фантастичних героїв дозволило Булгакову створити яскраву сатиру на світ обивательської Москви 20-х років, зобразивши ряд персонажів дуже непривабливого вигляду. Зустріч із нечистою силою оголює істинну сутність усіх цих берліозів, майгелей, никанорів івановичів і інших, подібних їм.
Хотілося б зупинитися на образі Майстра, який написав роман про Христа і Пілата. Він далекий від релігійності в християнському значенні цього слова, але ним написана на історичному матеріалі книга величезної психологічної виразності, яка об’єднала в собі протиріччя, котрі зобов’язані вирішувати своїм життям усі наступні покоління людей.
Майстер у романі не зміг здобути перемогу, він помер, але його роману судилося безсмертя.
“Майстер і Маргарита” – складний твір. Про нього ще багато будуть думати і багато писати.
Нині роман “Майстер і Маргарита” Михайла Опанасовича Булгакова одержав заслужене визнання і став невід’ємною частиною нашої культури. І хоча про роман уже багато сказано, але його читачам дана можливість по-своєму відкрити і зрозуміти художні і філософські цінності, які приховані в його глибинах.