СУМНА ІСТОРІЯ ЖИТТЄВИХ ПРИГОД ФІГАРО У КОМЕДІЇ БОМАРШЕ “СЕВІЛЬСЬКИЙ ЦИРЮЛЬНИК”
ПРАКТИЧНИЙ КУРС
СУМНА ІСТОРІЯ ЖИТТЄВИХ ПРИГОД ФІГАРО У КОМЕДІЇ БОМАРШЕ “СЕВІЛЬСЬКИЙ ЦИРЮЛЬНИК”
План
1. . Причини звернення Бомарше до іспанських тем
2. Комедія “Севільський цирюльник”. Назва, тема, композиція
3. Образ Фігаро – втілення французького національного характеру
4. Граф Альмавіва та Розина
5. Бартоло, його характеристика
6. Інші герої комедії. Ставлення до них автора.
Завдання для підготовчого періоду
1. Підібрати і виписати цитатний матеріал для характеристики героїв.
2. Знайти
3. Скласти логічні схеми, кросворди, ребуси, тести тощо.
Література
1. Библиотека всемирной литературы. Бомарше. Комедии. – М., 1970.
2. История французской литературы. – Т. 1.
3. Назарецъ В. М. “Яка все ж таки у мене дивна доля!”. Творчий шлях Бомарше: зигзаги удачі. // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. – №2.- С. 47-50.
4. Писатели Франции. – М., 1964.
Інструктивно-методичні матеріали
Бомарше підсилив соціальні аспекта “високої комедії” Мольєра і отстояв право “викривати у своїх драматичних творах” всі соціальні
Бомарше – майстер драматичної інтриги.
Автор розсвітив претензії вищого класу на всебічне панування в суспільстві напередодні революції XVII 89 року.
У передмові до першого драматичного твору “Євгенія” було вміщено “Нарис про серйозний драматичний жанр”. Письменник утверджував думку, що, на противагу комедії у її чистому вигляді (лише розважали і не справляла глибокого впливу, не здатна була викликати серйозних роздумів), запропонував новий жанр – драму – зобразив життя таким, яким воно було насправді: близьким, зрозумілим, знайомим сучасникам.
Т
Р “Севільський цирюльник” (XVII 72 – перший варіант); XVII 73 – заверш.
И
Л “Одруження Фігаро” (XVII 84, 27 квітня);
0 О
Г “Злочинна мати, або Другий Тартюф” (XVII 92 – прем’єра).
1 І
Я
ПРОБЛЕМАТИКА
– місце людини в суспільстві;
– проблема честі і відданості кохання, надія, лікарювання;
– соціальна нерівність;
– мистецтво у тогочасному суспільстві. (“…республика литераторов – это республика волков, всегда готовых перегрызть друг другу горло…”)’,
– втручання людини в особисте життя іншої людини (“… если занять людей их собственным делом, то в чужие дела они уже не сунут носа”);
– влада грошей у суспільстві;
– проблема справедливості, життєвої правди (“Справедливость! Это вы между собой, холопы, толкуете о справедливости! А я – ваш хозяин, следовательно я всегда прав!”);
– безправ’я простого народу;
– свавілля представників пануючої верхівки;
– “право сильного”;
– сенс життя, оптимізм, радість життя, насолода від кожної прожитої хвилини.