Створення уявних словесних картин (усне малювання)

УРОК 5

Тема. УРЗМ №1. Створення уявних словесних картин (усне малювання).

Мета: розкрити учням зміст поняття “усне малювання”, визначити відмінність усного малювання від переказу змісту; формувати вміння відтворювати словами те, що уявляється під час читання художніх творів; виховувати патріотичні почуття.

Обладнання: тексти народних пісень, папір, олівці, фарби тощо.

Епіграф.

Українська пісня – геніальна поетична

Біографія українського народу.

О. Довженко

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1.

Перевірка домашнього завдання.

2. Фронтальне опитування:

– До якої тематичної групи належать пісні “Максим козак Залізняк” та “За Сибіром сонце сходить”?

– Що вам відомо про героїв цих творів?

– Якими вони постають у народних піснях? Чому?

– Що символізує “пишная рожа”, з якою порівнюється Максим Залізняк? Які ще образні вислови характеризують його?

– Від чийого імені ведеться розповідь у пісні “За Сибіром сонце сходить”? Якими характерними засобами оспівано Кармалюка?

– Створіть уявні словесні портрет Максима Залізняка та Устима Кармалюка.

Чим, на вашу думку, словесний портрет відрізняється від ілюстрації до твору?

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Пояснення вчителя.

– Ви вже переконалися, що зображення в художньому творі тільки тоді постає перед нами як жива дійсність, коли під час читання ми його ясно уявляємо. Своїм внутрішнім зором ми неначе “бачимо” людей, предмети, “спостерігаємо” явища, “чуємо” різні звуки, “беремо участь” у подіях, “переживаємо” ті ж почуття, якими пройнятий твір.

Розповідаючи про прочитане, ми можемо не лише переказати зміст твору, а й передати словами те, що нам уявлялося, і навіть “доповнити” автора, відтворивши те, чого письменник не зобразив, але ми “побачили”, “почули”, “пережили”.

Така розповідь називається усним малюванням або “оживленням” тексту.

І якщо під час переказу потрібно розповідати про зміст твору, то при усному малюванні – і про ті картини, що виникали у нашій уяві в процесі читання.

2. Робота в групах.

Учні об’єднуються у шість груп (за кількістю вивчених історичних пісень: “Зажурилась Україна”, “Та, ой, як крикнув же козак Сірко”, “Ой Морозе, Морозенку”, “Максим козак Залізняк”, “Чи не той то Хміль”, “За Сибіром сонце сходить”) та отримують завдання: “Перекажіть зміст пісні, намалюйте усно кінострічку на чотири-п’ять кадрів за її змістом та створіть одну-дві ілюстрації до твору”.

(Роботу груп можна організувати так. У кожній із них розподіляються ролі: оповідачі (переказують зміст пісні), сценаристи (усно “малюють” кінострічку), художники (створюють ілюстрації до твору).

3. Презентація учнівських проектів та їх оцінювання.

4. Заключне слово вчителя з елементами рефлексії.

– “Українська народна пісня, увібравши в себе і грозовий, і барвінковий ласкавий світ, історію й побут, болюч роздуми і найніжніші почуття, воістину геніально поєднала пристрасне й емоційне слово з незбагненним чаром. Нема такої значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотом грому”, – так сказав про народну пісню письменник Михайло Стельмах. І справді, упродовж віків наш народ створив величезну пісенну спадщину, що є свідченням його талановитості, виявом його співучої вдачі, багатства почуттів.

– Чи сподобався вам урок? Чим саме?

– Чи складно було “оживлювати” народні пісні? Обгрунтуйте свою думку?

– Які почуття пробудили вивчені твори у ваших душах?

III. Підбиття підсумків.

IV. Домашнє завдання.

Складіть кросворд, тести або підготуйте літературний диктант за вивченими історичними піснями.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Створення уявних словесних картин (усне малювання)