Стилістична диференціація лексики СУМ
Слово не тільки називає предмет, дію, ознаку, поняття, а й оцінює відповідне явище дійсності, сигналізує про нейтральне або ж підкреслено позитивне чи негативне ставлення до нього з боку мовця. Одже, крім номінативної, слово виконує також оцінно-експресивну фун-ю. Оцінки виражаються в усному і писемному мовленні за допомогою спеціально зібраних лексичних засобів, зорієнтованих на функціональні стилі мови. Відмінності між стилями знаходять безпосереднє відображення у стилістичній диференціації лексики. Значній частині слів не властиве закріплення
П. стиль поєднує ознаки наук. стилю і худ. Найбільшою мірою представлена суспільно-політ. лексика (демократія, гуманізм); лексика урочисто-піднесеного звучання (героїзм, вічний, доблесть); абстрактна лексика, лексика викривальної семантики (мракобіс, душитель). в) лексика наукового стилю > цей стиль виконує, насамперед, інформативну фун-ю. Виділяється загальногалузева абстрактна лексика, яка властива усім галузям науки (тип, видозміна, розвиток тощо). Термінологічна лексика окремих галузей об’дн-ся у відносоно-замкнені підсистеми, яким властива однозначність, дефінітивність, відсутність експресивно-оцінних нашарувань. г) лексика худож. стилю > осн. фун-я цього стилю – естетична, яка нашаровується на комунікативну. У цьому стилі найяскравіше виявл-ся лексичне багатство мови. Характерне: вживання слів у прям / переносному значеннях, використання усіх засобів виразності та образності + широкий вияв авторської індивід-ті. Специфіка худ. мовлення полягає в тому, що в мові худ. літ-ри використов-ся елементи усіх стилів, що дає підстави деяким мовознавцям не розглядати його як окремий функц. стиль.