Справжні герої-захисники рідної землі
Матеріал уроку. Марія Хоросницька “Запорозька Січ”. Підсумок за темою.
Мета. Поглибити кругозір учнів про козацтво; узагальнити знання учнів з даної теми; виховувати патріотизм на прикладах героїчної боротьби нашого народу проти загарбників. Підсумувати вивчене.
Обладнання. Малюнки із зображенням козаків, Запорозької Січі.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Вправи дія удосконалення навичок читання.
1. Гра “Слухняний язичок”.
– Готуємо до читання свої язички. Повторюємо за мною і вставляємо ті слова,
Жу-жу-жу, жу-жу-жу!
Я із сонечком… (дружу)!
Шу-шу-шу, шу-шу-шу!
З вітром трави…. (колишу),
Ить-ить-ить, ить-ить-ить!
Джміль над квіткою… (дзвенить).
Лі-лі-лі, лі-лі-лі!
Українці ми… (малі)!
Ай-ай-ай, ай-ай-ай!
Я люблю свій рідний… (кран)!
2. Гра “Суцільне речення”.
– Роз’єднайте слова так, щоб утворився афоризм.
Любисвійнароднетомущовінславнийатомущовінрідний.
(Люби свій народ не тому, що він славний, а тому, що він рідний.)
3. Хто автор цього вірша?
Що ярами глибокими, степами та лісами
Йшли козаки проти хана, блискали списами.
Гей,
Майоріли короговки у густім тумані. (Василь Симоненко)
III. Повідомлення теми і мети уроку.
1. Слово учителя.
На острові, на Хортиці,
За порогами Дніпра,
Там зійшла козацька слава
Для народного добра.
Там стояли на сторожі
Запорожці Січові…
Ой, не раз там до схід сонця
Грали сурми бойові!
Тут життя і кров віддали
Запорізькі козаки,
Україну рятували
Від ворожої руки.
Юрій Шкрумеляк
2. Цікаве про козаків.
Слово “козак” означає “вільна людина”, “воїн”, саме тому порівняння нас, сучасних українців, з нашими предками – козаками – безпомилкове: адже ми – справді вільні люди, які завжди залишатимуться воїнами та борцями за свою волю, Батьківщину і народ.
Постійним місцем перебування та проживання для запорожців була Запорозька Січ на Дніпрі, нижче порогів, на островах, серед ріки. Тут вони жили, вчилися воєнної науки і готувалися до воєнних походів.
За шляхами, за дорогами,
За Дніпровськими порогами,
За лісами, за високими
Наші прадіди жили.
Мали Січ козацьку сильну,
Цінували волю вільну,
Й Україну свою рідну
Як зіницю, берегли.
Січ – простора площа на острові Хортиця, який зі всіх боків омивався Дніпром. Обнесена частоколом з міцними брамами. На брамах, які на ніч запирали, стояли гармати й козацька сторожа.
Довкола площі розташувалися курені (38). накриті очеретом або кінськими шкурами. В них козаки спали або пересиджували негоду, використовуючи час для ремонту одягу та чищення зброї. У погожі дні перебували на майдані або степу, де вправлялися у верховій їзді, в стрілянині з рушниць і гармат, лагодили човни-чайки.
Посередині Січі стояла церква святої Покрови. Козаки були набожні й дуже дбали про свою церкву. Під час читання Євангелія козаки тримали шаблі наполовину витягнуті з піхов – на знак, що готові кожної миті боронити свою церкву і віру.
Хто хотів стати козаком, мусив спочатку відслужити три роки в старого козака за джуру (слугу). Він носив за козаком другу рушницю й необхідні речі. Згодом йому вручали рушницю, шаблю, лук і стріли.
Козаки одягалися просто: в грубу сорочку, плащ без рукавів (кирею). За широким поясом носили пістолі й люльку, через плече – торбинку з харчами, кулями й порохом.
Їли сушену рибу, печене м’ясо та риб’ячу юшку. Пекли сухарі з пшеничної муки.
Жінок на Січі не було, бо за це грозила смертна кара. Жінки жонатих козаків жили на хуторах-зимівниках. Там жив і козак, коли не було війни. Господарював, мав велику пасіку, ловив звірів і певну частку віддавав на Січ. Коли кошовий отаман оголошував воєнний похід, то козацькі гінці згукували козаків через спеціальний пароль: “Пугу-пугу! Козак з Лугу!” Тоді відчинялися ворота, козак прощався з родиною і їхав на Січ.
Цілою Січчю керував кошовий. Його обирали на загальній раді, на майдані серед Січі. Йому допомагали судді та осавули.
Козацьке військо впродовж віків було армією, яка протистояла чужинцям, боронила свою землю і український народ від завойовників. Запорізька Січ уславилася іменами Дмитра Вишневенького, Богдана Хмельницького, Петра Сагайдачного, Івана Мазепи, Івана Сірка, Петра Дорошенка…
Всі вони були сміливими, дисциплінованими, витривалими, гордими людьми.
IV. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
Тестування
1. Як називалися слов’яни, які жили в Києві?
А) Древляни;
Б) полочани;
В) поляни.
2. Про кого Батий сказав: – “Якби у мене була тисяча таких воїнів, я завоював би весь світ”?
А) Про Ярослава;
Б) про Данила;
В) про Дмитра.
3. Хто з князів об’єднав Волинські і Галицькі землі?
А) Мстислав;
Б) Данило;
В) Лев.
4. Який із висловів є назвою розділу?
А) Козацькому роду нема переводу.
Б) Де козак, там і слава.
В) Геройському роду нема переводу.
5. Яке місто називали “матір’ю міст руських”?
А) Холм;
Б) Київ:
В) Львів.
6. Що таке собор?
А) Широка вулиця;
Б) головна церква;
В) велика площа.
7. Що означає слово “козак”?
А) Воїн;
Б) наймит;
В) вільний.
8. Головним заняттям козаків було…
А) рибальство;
Б) захист рідного краю від ворогів;
В) землеробство.
9. Як називалось місце постійного поселення козаків?
А) Запорізька Січ;
Б) Волинь;
В) Галичина.
10. Як називалась народна пісня, в якій згадували отамана, кошового?
А) “Ой, на горі ячмінь, а в долині жито”.
Б) “Гей, там на горі Січ іде”.
В) “Засвіт встали козаченьки”.
11. Як називався у козаків найвищий військовий чин?
А) Кошовий;
Б) князь:
В) чотар
V. Підсумок уроку.
З давніх-давен наш народ завжди боровся за волю та незалежність. Піхто і ніколи не міг підкорити бойовий дух українця, його жагу до свободи. На жаль, ця боротьба продовжується і до сьогоднішнього дня в боях з російським агресором. Тож – єднаймося і борімося. Слава Україні!
VI. Домашнє завдання.
Розпитати в батьків, чи є у вашому роду діди-прадіди, які належали до захисників рідної землі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)