Соціальний, моральний і філософський зміст бунту Родіона Раскольникова
“К топору зовите Русь!” – це слова з відомого листа до “Колокола”.
Із сокирою під пахвою йде до своєї жертви колишній студент Родіон Романович Раскольников. Тобто Достоєвський бажав поставити знак тотожності між кримінальним злочином і революцією. Але і кримінальним злочином не назвати те, що зробив герой роману.
Спочатку скажемо про те, що жодного разу ми не прочитали ту статтю головного героя, яка б дозволила нам до кінця зрозуміти вчинок героя. її ми чуємо у переказі різних людей, та про ці перекази Раскольников каже, що
Потім скажемо про те, що ця ідея – ідея Надлюдини – завжди була наскрізь буржуазною і залишається такою досі. Навіть дітям її прищеплюють, пропагуючи звитяги Людини-Павука, або Маски, або Термінатора і таке інше. Щоправда, у тогочасній Росії буржуазна революція справді була б корисною і демократичною.
Проте ця ідея ніколи
Через те і проводить Раскольников свій експеримент, який доводить йому лише одне: забиваючи один (насправді два) екземпляр бидла, він забив самого себе. Бо бидло неподільне, воно є маса. Ось що означає болісний крик Родіона Романовича.” “Я не старуху убил, я себя убил!” Справді себе – і через те, що я тільки-но написав, і через те, що він вважав себе Окремим, а виявився Часткою того ненависного йому плину “твари дрожащей”. Був Великою Гордою Надлюдиною, а став миршавим невдахою, одним із мільйонів… Яке розчарування! Проте це не змінило погляду героя: той факт, що він не Супермен, не доводить йому, як і багатьом його послідовникам, хибність обраного шляху. Адже він спирається на життєві факти, на біографії Великих Особистостей минулого. Вони усі були злочинцями, порушниками старого закону, і писали нові закони, у світлі яких не були злочинцями.
Через те Велика Людина і “право имеет”, в той час як череда тихесенько підкоряється нагаю нового пастиря. Так вважали наступники Раскольникова від есерів Азефа аж до італійських “Червоних бригад”. Але ж так само вважали і їх супротивники: від фашистів Габріеля Д’Анунціо до чорних полковників і генералів, що створювали воєнні хунти.
Зробимо висновки. Соціальний зміст бунту Раскольникова цілковито буржуазний. Він оснований на поділі суспільства на еліту і масу, причому еліта є керівником усіх процесів, а маса виконує задум еліти, зокрема і в інсценізації демократії. Звідси і зміна орієнтирів. Філософія суспільства є у романі швидше філософією одинака, бо відкидає колективізм як такий. Коротше кажучи, це бунт здичавілого дрібного буржуа, якого обійшли під час розподілу “пирога”.
Особисто я у перевиховання вбивці-експериментатора не вірю. Той, хто переступив, ніколи не повернеться до людей. Він тому й обирає Соню Мармеладову, що вона теж переступила і теж задля того, щоб комусь хоч на мить поліпшити життя. Вони близькі, хоч спочатку вбивця намагався відокремити себе від блудниці. І якщо у суспільстві з’явилися повії, то слід чекати на появу й убивць і зрадників.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)