“Снігова королева” у розкритті образів та розумінні головного конфлікту твору
Зазвичай, додержуючись слов’янської традиції, відповідають: ворон – символ мудрості, деякі вважають, що ворон – птах, який віщує біду. Також, відстоюють думку, що Герда живе у гармонії з оточуючим світом, це певною мірою наслідки виховання бабусі, яка розуміє мову птахів: “… Бабуся – вона розуміє!” Погоджуючись з відповідями учнів, вчитель може “спрацювати на випередження” і розповісти учням про зв’язок Казки зі скандинавською міфологією. У скандинавській міфології ворони – птахи верховного бога Одіна – Хугін
Принцеса зображена автором з певною іронією: “У королівстві, де ми з тобою знаходимося, є принцеса, така розумна, що й сказати не можна! Вона прочитала всі газети у світі і вже забула все, що прочитала, – ось яка розумна!” Така доленосна подія, як вибір нареченого, сталася через нудне життя: “Одного разу сиділа вона на троні, – а веселощів у цьому небагато, як кажуть люди, – і співала пісеньку: “Чому б мені не вийти заміж? ” “А й справді!”
Принцеса – хазяйка світу, до якого потрапила Герда. Для того, щоб зрозуміти цей світ, варто більше дізнатись про його володарку. Автор підкреслює, що, на відміну від Герди, яка шукає по всьому світу свого названого брата, принцесі, щоб знайти собі нареченого, не потрібно навіть підніматись з трону.
Хоча на відміну від героїнь твору С. Я. Маршака, Герда та принцеса не вступають у конфлікт, навпаки, принцеса щиро співчуває Герді та допомагає їй. Під час роботи над п’єсоюказкою С. Я. Маршака можна звернути увагу учнів на цей факт та запропонувати провести аналітичне дослідження і з’ясувати, у чому секрет того, що героїні з таких різних світів в одній казці вступають у конфлікт, в іншій – навпаки, знаходять спільну мову? Авторський задум: С. Я. Маршаку важливо показати конфлікт між “штучним” світом та світом природної гармонії, у казці Г X. Андерсена авторська увага спрямована на внутрішню силу Герди, її здатність змінювати людей на краще, пробуджувати в їх серцях Добро та Любов.
Героїня щиро любить названого брата, вважає найкращим, а юнак, якого описав ворон, – розумний та дотепний, він вигідно відрізняється від решти претендентів на руку принцеси: ” Тримався він взагалі дуже вільно і мило й сказав, що прийшов не свататись, а тільки послухати розумні розмови принцеси. ”
Герда живе тільки пошуками Кая, це – мета її життя, ось головна причина того, що дівчинка одразу повірила воронові. Герда прийшла босоніж, це озна’.лє, що вона не знатна особа і не може зацікавити принцесу.
Чому принцеса, яка все життя сиділа на троні і особливо не переймалась долями інших, допомогла Герді? Можливо, Кохання змінило її. Автор увесь час підкреслює, наскільки велика сила цього почуття. Вишуканість, елегантність, неробство – з одного боку, та дикість, свавілля, жорстокість – з іншого: “Посеред величезної зали з напівзруйнованими закуреними стінами і кам ‘яною підлогою палав вогонь…”
Як вплинула розповідь Герди на маленьку розбійницю? Чому саме так? Вони тебе не вб’ють, навіть якщо я розсерджуся на тебе. – Я краще сама вб’ю тебе!” Маленька розбійниця вперше на власні очі побачила справжні щирі почуття, побачила, як тендітна дівчинка ладна віддати життя за того, кого любить. Душа маленької розбійниці починає пробуджуватись для Добра. . Звірі для маленької розбійниці лише живі іграшки, вона тримає їх для розваги. Маленька розбійниця почуває себе самотньою, голуби та олень – її єдина розрада, а поводиться вона з ними жорстоко через те, що її ніхто не навчив піклуватись про своїх ближніх.
Маленька розбійниця була зростом із Гердою, але сильніша, ширша в плечах і більш смаглява. Очі у неї були зовсім чорні, але якісь сумні.” Маленька розбійниця зовні – повна протилежність Герді, яка білява, з ніжним рожевим личком, і ця несхожість у зовнішності наштовхує читача на висновок, що і внутрішній світ героїнь діаметрально протилежний, проте сумні очі маленької розбійниці (це слово учні виділяють як ключове в описі зовнішності) говорять скоріш про те, що перед нами нещасна дівчинка, яка ніколи не зустрічалась з любов’ю, добром та милосердям. Материнські “ласки” старої розбійниці не можуть бути прикладом люблячих стосунків.
Перед останнім, найважчим випробуванням своєї героїні автор підводить читача до розуміння своєї власної авторської позиції, що є справжньою силою: тепло люблячого серця чи холодний бездушний розум? (знову антитеза!)
(2 votes, average: 3.00 out of 5)