Система образів роману ф. Достоєвського “злочин і кара”. Значення і символіка його назви

СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА 10 КЛАС РІВЕНЬ СТАНДАРТУ АВТОРСЬКІ УРОКИ

ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ

УРОК № 13

Тема. Система образів роману ф. Достоєвського “злочин і кара”. Значення і символіка його назви

Мета: допомогти учням з’ясувати образну систему, семантику й символіку назви роману; поглиблювати навички аналізу твору, його образної системи; розвивати навички переказу, зв’язне мовлення, логічне та асоціативне мислення; сприяти вихованню морально-етичних ідеалів, гуманного ставлення до людей.

Обладнання: підручник;

текст роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара” (мовою оригіналу або в перекладах на вибір учителя); ілюстрації до роману Д. Шмарінова, І. Глазунова, П. Боклевського, М. Добужинського (на вибір учителя).

ХІД УРОКУ

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Робота з картками.

Картка № 1

1) Назвіть особливості сюжету роману.

2) Що Родіон Раскольніков віддав під заставу старій лихварці? Чим був вмотивований цей вчинок?

Картка № 2

1) Визначте особливості композиції роману.

2) Що вам відомо про Семена Мармеладова?

Картка № 3

1) Які проблеми лежать в основі сюжету роману?

2) Розкажіть про стосунки

Раскольнікова і Разумихіна.

2. Бліцопитування.

1) Який роман називається психологічним?

2) Які особливості філософського роману?

3) Що таке поліфонія?

3. Літературна вікторина “Кому з героїв належать слова?”

1) “Я вам, Алена Ивановна, может быть, на днях, еще одну вещь принесу… серебряную… хорошую… папиросочницу одну. вот как от приятеля ворочу.” (Раскольніков.)

2) “Милостивый государь, бедность не порок, это истина. Знаю, что и пьянство не добродетель, и это тем паче. Но нищета, милостивый государь, нищета – порок-с.” (Мармеладов.)

3) “А! Воротился! Колодник! Изверг!.. А где деньги? Что у тебя в кармане, показывай! И платье не то! Где твое платье? Где деньги? говори!..” (Катерина Іванівна.)

4) “Я, брат, два раза к тебе заходил. Видишь, очнулся!” (Разумихін.)

5) “По-моему, Авдотья Романовна в этом деле жертвует собою весьма великодушно и нерасчетливо, для. своего семейства.” (Свидригайлов.)

6) “Да… Она была справедливая… Она приходила… редко… нельзя было. Мы с ней читали и… говорили. Она Бога узрит.” (Соня Мармеладова.)

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФІВ УРОКІВ

III. ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВИХ ЗНАНЬ, ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Слово вчителя.

Відомий літературний критик XIX ст. М. Добролюбов у статті “Затуркані люди” писав: “У творах Ф. Достоєвського ми знаходимо одну спільну рису, більш-менш помітну в усьому, що він писав. Це біль про людину, яка визнає себе не в силі чи навіть не в змозі бути людиною, справжньою, самостійною людиною самою по собі”.

Тема “зневажених та скривджених” є однією з головних і в романі “Злочин і кара”. Твір Ф. Достоєвського – це книга про життя обездолених, це біль письменника за зневажену честь “маленьких людей”, життя яких протікає в тісних комірчинах або навіть на вулиці. Серед них – злидарі на вулицях Петербурга, жінка, яка кидається в канал, п’ятнадцятирічна п’яна дівчинка, котра викликає у Раскольнікова сумні думки про її страшне майбутнє: “Бедная девочка! Очнется, поплачет, потом мать узнает… Сначала прибьет, а потом высечет, больно и с позором, пожалуй, и сгонит… А не сгонит, так все-таки пронюхают Дарьи Францевны, и начнет шмыгать моя девочка туда да сюда… Ну а там… больница… вино… кабаки… и еще больница… года через два-три – калека, итого житья ее девятнадцать али восемнадцать лет от роду всего-с”. Найстрашніше, що таких дівчаток тисячі. І гнів відчувається в словах Родіона, коли він говорить, що існуюче життя виправдовує подібне свідоме приниження людини: “Это, говорят, так и следует. Такой процент, говорят, должен уходить каждый год…” У цей відсоток і потрапили такі герої роману, як Мармеладов, Катерина Іванівна, Соня, Дуня Раскольнікова.

2. Творчий переказ.

– Розкажіть, що стало відомо про життя Семена Мармеладова з його сповіді Раскольнікову.

3. Бесіда.

– Знайдіть опис портрета Мармеладова. (Частина I, розділ II.)

– Які почуття викликає розповідь людини, що колись була чиновником? (Кожна сторінка розповіді Мармеладова – це відчайдушний крик про допомогу людини, що викреслена із життя.)

– На вашу думку, чи розуміє Мармеладов своє становище? (Так, тому і п’є, намагаючись залити горе. Окрім того, йому болить і те становище, в якому опинилася його родина.)

– Які фрази героя найбільше вражають читача? (“Ведь надобно же, чтобы каждому человеку хоть куда-нибудь можно было пойти”; “Милостивый государь, милостивый государь, ведь надобно же, чтоб у всякого человека было хоть одно такое место, где бы его пожалели!”. Мармеладов – людина, якій нікуди йти. У цих словах героя – біль знедоленого серця, відчай від самотності людини в цьому великому, жорстокому світі.)

– Знайдіть опис комірчини Мармеладових.

– Що ви можете сказати про Мармеладова як людину? (Незважаючи на те, що він неухильно деградує, Мармеладов зберіг кращі людські якості, здатність сильно відчувати: він любить дітей, Катерину Іванівну, переживає за них. За словами відомого російського критика Д. Писарева, “йому не зрадила природна делікатність і чуйність глибоко ніжного характеру”.)

– Що сталося з Мармеладовим? (Він потрапив під колеса коляски.)

– Що можна вважати останнім душевним порухом Мармеладова? (Він просить Катерину Іванівну та Соню пробачити його.)

4. Переказ тексту.

– Розкажіть про Катерину Іванівну, дітей Мармеладова. Чи можна сказати, що очікує їх у майбутньому? (Катерина Іванівна помирає від сухот. На дітей чекали злидні, але їх врятував Свидригайлов.)

5. Бесіда.

– Які риси вдачі приваблюють в образі Катерини Іванівни? (Вона горда жінка, сильна, незламна, запальна, має власну гідність, надзвичайно добра. Катерина Іванівна бореться за життя своїх дітей.)

– Як ви думаєте, чому вона вийшла заміж за Мармеладова? (Їй теж не було куди йти. Вона змушена була “плача, рыдая и руки ломая, выйти замуж за невзрачного чиновника, вдовца с четырнадцатилетней дочерью Соней”, який, у свою чергу, одружується з нею з почуття жалю і милосердя.)

– Що ускладнювало життя героїні? (Невиліковна хвороба. Катерина Іванівна була хвора на сухоти.)

– Чому вона влаштувала такі пишні поминки за небіжчиком? (Вона завжди прагнула відчути себе справжньою людиною.)

– Як помираюча жінка намагається врятувати своїх дітей? (Вона йде до генерала просити милостиню, але той обідає і не приймає бідної жінки.)

– Згадайте, з якими словами вона помирає. (“…уездили клячу”, “надорвалась”.)

– Подумайте, з яким епізодом твору перегукуються ці слова. (Зі страшним сном Раскольнікова, у якому він побачив замучену, забиту до смерті коняку. Взагалі образ “забитої шкапи” є досить поширеним у російській літературі XIX століття і трапляється у вірші М. Некрасова, казці М. Салтикова-Щедріна.)

– На вашу думку, яке символічне значення цього образу? (Образ забитої шкапи – символ змучених тяжким життям людей. Тому образ Катерини Іванівни теж трагічний: вона є втіленням безмірного людського горя. Це один із найтрагічніших персонажів світової літератури.)

6. Робота з текстом.

– Знайдіть опис портрета Соні Мармеладової. (Частина I, розділ II.)

– Подумайте, який прийом для зображення героїні використовує автор. (Прийом контрасту. Ф. Достоєвський любив контрастно відтіняти трагічне, ставлячи його поруч із ницим, смішним, буденним. Саме тому Соня вперше з’являється у вульгарному костюмі повії на похоронах батька. Цей жахливий костюм підкреслює трагізм її образу.)

7. Бесіда.

– У чому трагізм становища Соні? (Їй також немає куди йти. Адже, за словами Мармеладова, “много ли может бедная, но честная девица честным трудом заработать”. Вона загнана у глухий кут, з якого два виходи: або самогубство, або проституція.)

– Чому Соня змушена йти торгувати собою? (Тому що так вона рятує всю родину: хвору Катерину Іванівну, її маленьких дітей.)

– Чи розуміє Соня аморальність свого вчинку? (Так. Вона розуміє, що порушує моральність, але усвідомлює й те, що не переступити цю межу – означає приректи на смерть дітей.)

– У чому, на вашу думку, полягає символічність образу Соні? (Вона стає символом вічної жертовності в ім’я когось, любові до людей, добра. Саме тому до неї “не пристає” ницість і бруд життя.)

– Подумайте, які риси характеру Соні можна назвати найголовнішими. (Відчуття своєї приниженості, смиренність, доброта, здатність прощати, віра в Бога. Навіть живучи у бруді, вона змогла зберегти чистоту душі.)

– Як автор підкреслює принижене становище Соні? (Велику роль відіграють деталі: “Соня села, чуть не дрожа от страху, и робко взглянула на обеих дам”, “Соня опять села и опять робко, потерянно, поскорей взглянула на обеих дам и вдруг потупилась”, “Но, взглянув пристальнее, он вдруг увидал, что это приниженное существо до того уже принижено, что ему вдруг стало жалко” (частина III, розділ V).)

8. Проблемна ситуація.

– Деякі дослідники творчості Ф. Достоєвського зазначають, що образ Соні є альтернативою образу Раскольнікова. Чи згодні ви з такою думкою? Аргументуйте свою відповідь.

9. Коментар учителя.

Відомо, що деякі літературознавці вважають: ідея роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара” розкривається в боротьбі Соні та Раскольнікова, котрі являють собою вічне “змішання добра і зла”. Виходячи із цієї теорії, Соня – чисте добро, Раскольніков – чисте зло. Дійсно, вони різні. Соня вірить у Бога, покладає надію на диво. Раскольніков – із цинічним скепсисом заперечує віру. Соня зосередилася на своїх близьких, Раскольніков – на ідеї.

Та разом з тим у них багато й спільного. Вони обоє злочинці, оскільки загубили життя. Але різниця в тому, що Раскольніков загубив чуже (навіть два життя: старої лихварки і невинної Лизавети), а Соня – своє. Раскольніков здійснив злочин в ім’я ідеї, Соня – в ім’я спасіння дітей, хворої Катерини Іванівни. Та разом із тим Раскольніков відчуває, що в них одна мета, і йти їм однією дорогою, адже вони “переступили себе”.

Зазначимо, що Соня Мармеладова є носієм моральної ідеї, поглядів самого автора. Ф. Достоєвський вважав, що особистість, яка жертвує собою заради спасіння інших, високо піднімається в моральному плані. Людина, що пережила страждання, не зможе чинити зла іншим. Так у роман входить проблема добра і внутрішньої гармонії, до якої особистість має прийти через страждання. Страждання здатні очистити людину. Саме тому у творі з’являються біблійні мотиви (легенда про воскресіння Лазаря). Автор – гуманіст у ставленні до своїх героїв, тому й надає їм можливість виправитися, очиститися, відродитися. А біблійні мотиви служать ілюстрацією до його роздумів про трагічне життя світу. В цьому відобразилися погляди самого письменника, який вважав Біблію “Книгою всього людства”, що дає відповіді на всі питання.

10. Бесіда.

– Чим Раскольніков зобов’язаний Соні? (Саме вона змусила його піти покаятися в поліцію і просити прощення у всіх людей на перехресті вулиць. Це схоже на церковний обряд сповіді. Адже Раскольніков дійсно щиросердно зізнався Порфирію Петровичу в усьому скоєному.)

– У родині Мармеладових була зелена хустка. Її носить Катерина Іванівна, а потім Соня, вирішивши йти за Раскольніковим. Подумайте, яке значення має ця річ у романі. (Сімейна хустина Мармеладових має символічне значення. Вона є втіленням страждань і спокути. Соня одягає хустину, коли йде за Раскольніковим, отже, приймає його страждання.)

– Як Достоєвський показує моральну силу Соні? (Вона змогла відродити Раскольнікова, її полюбили каторжани.)

– Як Соні вдалося простити Раскольнікова? (Соні допомогло кохання до Раскольнікова. Вона намагалася врятувати вбивцю, навернути його на шлях істини. “Их воскресила любовь, сердце одного заключало бесконечные источники жизни для сердца другого”.)

– Як Соня впливала на Раскольнікова? Наведіть приклади з тексту. (Раскольніков прийняв “правду” Соні Мармеладової, тим самим автор показує крах теорії героя. “Но он воскрес, и он знал это, чувствовал вполне всем обновившимся существом своим, а она – она ведь и жила только одною его жизнью!” На думку Ф. Достоєвського, тільки любов здатна врятувати світ від зла і ненависті, повернути надію на краще життя.)

11. Проблемна ситуація.

– Подумайте, чому Раскольніков, прочитавши листа від матері й дізнавшись про Дуню, подумав: “Сонечка, Сонечка Мармеладова, вечная Сонечка, пока мир стоит!”? (Як відомо з листа матері, Дуня виходить заміж за нелюбого чоловіка заради “бесценного Роди”. Тобто вона продає себе, але, на відміну від Соні, конкретному чоловікові – Лужину.)

Позиції “двійників” головного героя

12. Слово вчителя.

Неспроможність ідеї Родіона Раскольнікова про те, що можна переступити через свою совість і спокутувати злочин добрими справами, засвідчують позиції “двійників” головного героя – Лужина, Лебєзятнікова, Свидригайлова. Ці герої називаються “двійниками” Раскольнікова, тому що в їхній свідомості та діях розкриваються негативні, розпусні, антигуманні сторони теорії головного героя.

13. Бесіда.

– Що відомо про Лужина? (Він – буржуазний ділок.)

– Який його основний принцип? (“Возлюби прежде всего одного себя”. Усі його вчинки служать особистій меті. Це принцип егоїста. Він завжди прагне пригнічувати інших, слабших.)

– Що у них спільного з Раскольніковим? (Вони обидва вважають, що поодинокі благодіяння не можуть врятувати світ. Наприклад, Лужин переконаний, що Соня рано чи пізно вкраде.)

– Чим страшний Лужин? (Він легко може переступити через людей, навіть не задумуючись над тим, бо зневажає їх. Тобто, Лужин вважає себе “незвичайною” людиною, якій все дозволено. Він втілює теорію Раскольнікова в життя.)

– Чи є щось спільного між Раскольніковим і Лебєзятніковим? (Кожний із них є прихильником певної ідеї. Лебєзятніков, як відомо, нігіліст, тобто людина, яка все заперечує. Він також виступає проти існуючого порядку. Але його нігілізм беззмістовний, навіть карикатурний.)

– Хто, на вашу думку, найстрашніший з усіх “двійників”? Чим саме? (Кожен із них страшний по-своєму. Але на совісті Свидригайлова дві смерті: дівчинки, над якою він вчинив наругу, і дружини. Можливо, були й інші жертви, але про них просто ніхто не знає.)

– Які основні риси Свидригайлова? (Він цинік, для його поведінки характерним є свобода від моральності.)

– Чим пояснити, що така цинічна людина, як Свидригайлов, могла бути здатною на благородні вчинки? (Він намагається спокутувати свої страшні вчинки добрими справами.)

– Який благородний вчинок здійснив Свидригайлов? (Перед самогубством Свидригайлов забезпечив сім’ю покійного Мармеладова, віддав спадщину своєї дружини Дуні Раскольніковій, врятувавши її від шлюбу з Лужиним.)

– Подумайте, чому автор вирішив так вчинити зі Свидригайловим. (Тому що добро і зло не можуть існувати по один бік життя. Вони несумісні.)

– Чим страшні “двійники” Раскольнікова? (Вони вважають, що їм все дозволено. Кожен із них – це втілення в життя ідеї Раскольнікова про “надлюдину”.)

14. Слово вчителя.

У книзі Л. С. Виготського “Психологія мистецтва” є таке: “Психологізм – це достатньо повне і глибоке зображення почуттів, думок і переживань літературного персонажа за допомогою специфічних літературних засобів”. Як відомо, романи Ф. Достоєвського відзначаються глибоким психологізмом. Це стосується й “Злочину і кари”. На уроці ми повинні визначити, за допомогою яких художніх засобів автор досягає психологізму.

На думку літературознавців (С. Бєлов, А. Бем), у романах Ф. Достоєвського велику роль відіграють імена та прізвища героїв.

15. Повідомлення підготовленого учня.

Значення імен, прізвищ, по батькові в романі “Злочин і кара”

Дослідник С. В. Бєлов зазначав, що в бібліотеці письменника був такий календар, в якому подавався алфавітний список усіх святих зі значенням їхніх імен. У процесі роботи над романом Ф. Достоєвський старанно добирає своїм героям імена та прізвища, що завжди мають глибокий зміст. Цей прийом називається “прізвища, що говорять”.

Раскольніков. Дослідник А. М. Бем у книзі “Личные имена у Достоевского” звертає увагу на подвійне тлумачення цього прізвища. Перше походить від семантичного тлумачення – рос. “раскол” – роздвоєння. Інше – пов’язане зі словом “раскольники” (старовіри) – течія, що виникла в середині XVII ст. у російській церкві як протест проти нововведень патріарха Нікона (1605-1681), котрі мали на меті змінити деякі церковні звичаї та обряди.

Раскольніков “розколює” землю, яка породила його (значення імені Родіон), а якщо взяти до уваги те, що по батькові він Романович, виходить таке: розкол землі Романових.

Раскольніков у Ф. Достоєвського сприймається як символ фанатизму, одержимості певною ідеєю, роздвоєності.

Мармеладов. На думку дослідників, сім’я Мармеладових є тим фокусом, в якому переломилися всі нещастя ненормально влаштованого експлуататорського суспільства. Яким “солодким” був цей світ, зрозуміло вже з гірко-іронічного прізвища героя. Мармеладова звати Семеном Захаровичем. Як відомо, ім’я пророка Захарія означає “пам’ять господня” (євр.). Тобто по батькові героя має прихований натяк на релігійність персонажа.

Лебєзятніков. Утворено від російського слова “лебезить” – плазувати, падати ниць. В образі Лебєзятнікова Достоєвський хотів дати сатиру на нігілізм і нігілістів. Він писав: “Нігілізм – це лакейство думки. Нігіліст – це лакей думки”.

Катерина Іванівна. Відомо, що в перекладі з грецької це ім’я означає “завжди чиста”. Недарма Соня говорить про неї: “Она справедливости ищет. Она чистая”.

Соня. У перекладі з грецької Софія означає “мудрість, розум, наука”. У письменника багато героїнь мають це ім’я, всі вони покірні, зі смиренням несуть свій хрест і вірять у перемогу добра. В книзі М. С. Альтмана “Достоевский. По вехам имен” читаємо: “И если “София”, вообще, означает мудрость, то у Достоевского мудрость его Софий – смиренномудрие…”.

Пульхерія Олександрівна Раскольнікова. Пульхерія у перекладі з латини означає “прекрасна”, а “Олександр” – “захисник людей”.

Разумихін. У книзі М. С. Альтмана “Достоевский. По вехам имен” є такий запис: “Разумихин вовсе не разумный, а всего лишь рассудительный человек”. Уже саме прізвище вказує на те, що герой належить до середовища демократичного студентства.

Лизавета Іванівна. У місяцеслові православного календаря записано, що Єлизавета в перекладі з єврейської означає “та, що шанує Бога”.

Порфирій Петрович. Ім’я Порфирій означає “багряний” (грецьк.) Російський дослідник Д. М. Брещинський так писав із цього приводу: “Убив ростовщицу и ее сестру, и преступив тем самым ветхозаветную заповедь “не убий”, Раскольников вступает в конфликт сразу с двумя правдами – Божьей и человечьей. Религиозное начало представлено в романе Соней Мармеладовой, правовое начало – Порфирием Петровичем. Соня (София) и Порфирий – божественная мудрость и очистительньїй огонь – именно так, мне думается, надо понимать символику этих имен у Достоевского”.

Свидригайлов. За свідченням літературознавця Г. Когана, у періодичній пресі 1861 року повідомлялося про якогось Свидригайлова, котрий безчинствував у провінції. Отже, Свидригайлов – це людина з “темним” минулим, особистість мерзенна, страшна і нікчемна.

16. Бесіда.

– Наведіть приклади кольорів, що переважають у романі. Подумайте, яка їхня роль у творі. (Сірі, темні, жовті. Особливо багато жовтого: стіни кімнатки Раскольнікова, меблі в кімнаті старої лихварки, жовте від пияцтва обличчя Мармеладова, меблі із жовтого відполірованого дерева в кабінеті Порфирія Петровича. Цей колір є символом душевної хвороби, що охопила людей і місто в цілому.)

– Чого, на вашу думку, в романі більше – дії героїв чи аналізу наслідків їхніх вчинків? (Аналізу наслідків. Як уже зазначалося, злочину присвячена одна частина роману, а мукам совісті – п’ять. Для письменника важливо, не те, що герой робить, а те, що думає.)

17. Робота з текстом. Аналіз описів.

– Які види описів використовує автор? (Портрет, інтер’єр, пейзаж.)

– Знайдіть описи портретів героїв – Раскольнікова, Соні, Мармеладова, Катерини Іванівни, Дуні та ін.

– У чому полягає особливість портретів? (Автор спочатку описує зовнішність героїв, а потім їхній внутрішній стан.)

– Знайдіть опис інтер’єрів у творі (кімнати Раскольнікова, старої лихварки, Соні, Мармеладових.)

– Як ці описи пов’язані із життям героїв? (Задушна кімната Раскольнікова призводить його до зародження страшної теорії; кімната Соні, що складається з багатьох кутів, ледве не призвела її до самогубства; прохідна кімната Мармеладова приводить Катерину Іванівну до божевілля.)

– Яку роль, на вашу думку, відіграє пейзаж у розвитку сюжету? (Пейзаж підкреслює тривожний, гнітючий настрій, що виникає з перших сторінок роману.)

– З ким із героїв пейзаж пов’язаний найбільше? (З Раскольніковим, Свидригайловим.)

– Наведіть конкретні приклади. (Спека на початку роману, що дратує Раскольнікова; опис погоди перед самогубством Свидригайлова (туман, бруд, ніч, морок. І на душі героя “холод и сырость”.)

18. Творче завдання.

– Проаналізуйте психічний стан героїв. Як автор зображує його? (Стан героїв зображається через міміку, жести, рухи тіла. Наприклад: “Раскольников бросился к ногам Сони, сам того не осознавая” тощо. Це називається прийом “замовчування”.)

19. Робота з текстом.

– Знайдіть у тексті описи снів Раскольнікова та Свидригайлова.

– Подумайте, яка їхня роль у романі. (Описи снів використовуються для психологічного аналізу душевного стану героїв.)

– Проаналізуйте монологи та діалоги Раскольнікова.

– Чому, на вашу думку, їх так багато у творі? (Вони розкривають внутрішній світ героя, складність натури Раскольнікова, служать засобом самоаналізу вчинків персонажа.)

20. Проблемні ситуації.

– Подумайте, чому автор проводить Раскольнікова ще й через випробування коханням. (У цьому відобразилися погляди самого автора. На думку Ф. Достоєвського, лише кохання здатне врятувати світ від ненависті й зла, повернути відібрану надію побачити рай на землі.)

– Поміркуйте, яке символічне значення має назва роману.

21. Коментар учителя.

Назва роману складається з двох слів. Злочин – це факт убивства, що взятий із життя, переосмислений і вилитий у філософську форму. Саме у філософській ідеї поєднані всі сюжетні лінії, моральні, політичні проблеми, а також сутність трагедії, в яку втягнуті народ і все людство. Ідея виявилася хибною. Раскольніков протистоїть світові, не сприймаючи його.

Мотив знедоленості присутній і в покаранні. У фіналі герой протистоїть світові, але вже злочинному. Впродовж п’яти розділів роману автор описує страждання героя як найстрашніше покарання. Всі персонажі твору проходять шлях тяжких пошуків правди. На думку автора, людина, яка здійснила гріх, здатна до духовного відродження, коли увірує в Христа. “Головне – люби інших, як себе”,- у цьому, за Ф. Достоєвським, полягає основний принцип щастя людей. Людина приходить до щастя лише через страждання, горе, віру, любов.

22. Робота з ілюстраціями.

(Проводиться впродовж усього уроку. Ілюстрації вибирає учитель.)

– Чи змогли, на вашу думку, художники відобразити головну сутність героїв роману? (Художники Д. Шмарінов, І. Глазунов, П. Боклевський, М. Добужинський у своїх ілюстраціях до роману змогли відобразити внутрішній світ героїв Ф. Достоєвського.)

– Порівняйте словесні описи героїв з їхнім зображенням засобами живопису.

– Доберіть підписи до поданих ілюстрацій, використовуючи текст роману.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ УЧНЯМИ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

1. Заключна бесіда.

– Окресліть коло проблем, що порушуються в романі. (У романі представлено ті основні соціальні та моральні проблеми, які хвилювали Ф. Достоєвського впродовж усього життя. Це і вплив різних теорій на людину, проблеми “злиденних і скривджених”, “маленької людини”, морального вдосконалення людства.)

– На вашу думку, що більше цікавить автора: злочин чи кара? Чому? (Звичайно, кара, якій присвячено п’ять розділів роману. Адже процес морального покарання і вдосконалення – надто складний шлях.)

– Що лежить в основі реалізму Ф. Достоєвського? (Пошук морального ідеалу, змісту буття.)

– Які художні прийоми використовує автор для розкриття духовного світу людини? (Різні види описів (портрети, пейзажі, інтер’єри), символіку кольорів, прийом “прізвища, що говорять”, зображення психічного стану героїв за допомогою пейзажу, прийом “замовчування”, описи снів героїв, внутрішні монологи, діалоги, зображення деталей (розглядалося на попередньому уроці).)

– Подумайте, яку роль у романі відіграють ретельно дібрані імена героїв. (Імена розкривають або підкреслюють сутність героїв.)

– Як ви думаєте, чому такі складні в психологічному плані романи Ф. Достоєвського є настільки популярними в сучасному світі?

2. Узагальнююче слово вчителя.

Із цього приводу доречними можуть стати слова дослідника О. Козирева: “Звертаючись до Достоєвського, наш сучасник шукає відповіді на болючі питання, шукає світла для своєї душі, оскільки вічна битва Бога й диявола продовжується в серцях людей. Саме тому Достоєвський залишається одним з найбільш популярних письменників світу”.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до уроку-диспуту. (Учні мають бути заздалегідь ознайомлені з питаннями диспуту.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Система образів роману ф. Достоєвського “злочин і кара”. Значення і символіка його назви

Categories: Конспекти уроків

Links