Сини й коханці Девида Лоуренса
Почавши працювати з 14 років (клерком у фірмі медичних приналежностей, потім – учителем), Лоуренс після виходу у світло першого роману “Білий павич” (1911) стає професійним літератором. За два десятиліття інтенсивної творчої діяльності Лоуренс створює ще дев’ять романів, безліч оповідань, віршів, п’єс, шляхові нариси, виступає як есеїст, літературний і художній критик, журнальний оглядач
Найважливішу частину його великої літературної спадщини становлять романи, що запам’ятали багато істотних сторін життя сучасного письменникові
Процес відчуження особистості, її виродливого, однобічного розвитку, перекручення її творчих початків і, як наслідок, духовне омертвіння
“Пернатий змій”, 1926).
Ревнителів чистоти викторианской моралі обурювало в Лоуренсе нещадне викриття облудності етичних постулатів буржуазії й та відвертість, з який він малював інтимне життя своїх героїв. В 1915 р. судовою постановою роман “Веселка” був Відданий в Англії спаленню як “аморальний”. Задихавшийся в атмосфері святенництва й снобізму. Лоуренс в 1919 р. покинув батьківщину й останнє десятиліття життя провів, подорожуючи по Європі, Австралії, Америці в марних пошуках куточка “природного життя”. В 20-е рр. молодь, що збунтувалася проти лицемірної моралі батьків, “загубленого покоління” оголосила Лоуренса поряд з О. Хаксли й Р. Олдингтоном одним зі своїх “пророків” і “володарів дум”, а його останній роман “Коханець леді Чаттерли” (заборонений цензурою й уперше виданий в Англії без купюр лише в 1960 р.) – своєю настільною книгою. Умер Лоуренс у Вансе, на півдні Франції
Сини й коханці широке, багатопланове, у значній мірі автобіографічне оповідання про два покоління сім’ї Морелов, що живе в шахтарському селищі Бествуд біля Ноттингема. До Лоуренса англійська Література практично не знала добутків такого масштабу, присвячених повсякденному існуванню британського робітничого класу. Вірність Лоуренса класичної традиції англійського роману знайшла втілення в докладному, життєво достовірному відтворенні побуту гірняцької сім’ї
Перша частина книги оповідає про дитинство й отроцтво головного героя Підлоги Морела. Хлопчик росте в атмосфері напруженого конфлікту між батьком – працьовитим і життєрадісним, але схильним до пияцтва людиною, і матір’ю – натурою владної, потай незадоволеної “простонародними” звичками чоловіка й, що мріє про кращу частку для сина. Обдарований юнак із задатками художника, Підлога, по думці Лоуренса, стає черговим “бранцем индустриализма”: у регламентований^-регламентованім-кастово-кастово-регламентованомуАШ суспільстві його устремління й талант нікого, по суті справи, не цікавлять. Однак соціально-критичний початок у книзі відступає на другий план, і в центрі уваги виявляється поглиблено-психологічне зображення запеклої боротьби за вплив на Підлоги, що розгортається між його матір’ю, миссис Морел, і першою любов’ю юнака Мириам Лейверс – дівчиною, що живе на фермі неподалік від Бествуда, у спілкуванні з якої проходить духовно-емоційне виховання героя. Із часом відносини між Підлогою й Мириам загострюються до межі й закінчуються розривом
Миссис Морел перемагає в боротьбі за сина; однак незабаром вона вмирає від раку, і Підлога, викинута в холодний і незатишний “дорослий” мир, почуває, що разом з матір’ю пішла краща частина його самого
Веселка один із самих характерних добутків Лоуренса. Досить своєрідна, що не має прецеденту в англійській літературі “сімейна сага”, що малює життя трьох поколінь фермерської сім’ї Бренгуен у графстві Дербишир з 1840-х рр. до початку XX в. Хоча в романі чітко позначені прикмети часу й місця, відокремлена ферма в Середній Англії стає тої “досвідченою моделлю”, на якій автор піддає художньому аналізу глибинні, загальні для всієї країни соціальні процеси. Існування старшого з показаних в “Веселці” поколінь – Тома Бренгуена і його дружини Лідії – ще цілком “почвенно” і физиологично: загальний ритм їхнього життя визначається близькістю до природи, залежністю від її природних циклів. Інстинктивне взаєморозуміння між чоловіками переміняється в їхніх дітей – Уилла, сина Тома, і дочки Лідії від першого шлюбу Ганни – запеклою боротьбою непорівнянних темпераментів
Характерно, що в роз’єднанні, що заглиблюється, між героями Лоуренс бачить наслідок болісно вторгається в сільський побут Дербишира індустріалізації, чреватої для його мешканців багатьма лихами. Психологічне відчуження досягає найвищої крапки в житті представниці третього покоління Бренгуенов – дочки Уилла й Ганни – Урсули, що успадкувала й страсну-чуттєво-жагучу натуру матері. і романтичний ідеалізм і любов до мистецтва батька, талановитого різьбяра по дереву. Історія Урсули: її переїзд у місто, марні спроби самоствердитися на вчительському поприщі, знайти забуття в мистецтві й релігії, нарешті, її любов до молодого офіцера Антонові Скребенскому.
Учасникові кампанії в Індії, і наступне розчарування в ньому – займають головне місце в другій частині роману. Завершують “Веселку” утопічні картини майбутнього, у якому вже дозволені соціальні контрасти сучасності. Подальшим пошукам Урсулой і її сестрою Гудрун власного місця в житті в умовах Англії початку століття Лоуренс присвятив роман “Закохані жінки” (1920), що сюжетно примикає до попереднього й складовий у сукупності з “Веселкою” епіко-оповідальну дилогію про сім’ю Бренгуен. Незвичайністю сполучення реалістичного проникнення особливо британського життя описуваного часу з масштабністю і язичеською яскравістю поетичного, по суті, бачення Лоуренсом природи й фізичної сторони людського буття визначається художня своєрідність “Веселки” на тлі британської прози першої третини XX в.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)