Home ⇒ 📕Твори на задані теми ⇒ “Що реальне, а що фантастичне у повісті “Конотопська відьма”

“Що реальне, а що фантастичне у повісті “Конотопська відьма”

Багато прикладів використання фантастики, як помічника автора в художній виразності, провідника його думки, знає світова література. Наприклад такі твори, як “Ніс” Гоголя, “Портрет Доріана Грея” Оскара Уальда, “Історія одного міста” Салтикова-Щедрина. Цей напрям в українській літературі започаткував Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”.

І насправді фантастичні, дивні події відбуваються в чудовому містечку Конотопі. То конотопський сотник пан Забрьоха наче птах літає під небесами, то не хоче

тонути в річці Явдоха Зубиха, хоч на неї навісили двадцять пудів, то хорунжівна Олена підступно змінює своє рішення, то кудись поділися вікна та двері в хаті, не пускаючи до вінчання Микиту Уласовича. Ось до чого привело відьмовське чаклування!

Але не жахається, не сумує читач, упізнавши про такі страшні події, які були викликані потойбічними силами, бо інтонація і мова письменника залишаються глузливими і насмішкуватими. Приходять на розум слова Микити Уласовича про писаря Пістряка: “..Нехай, – каже, – чи не проспиться, бо він часто химери гонить…”

Чому ж читач сміється разом з Квіткою-Основ’яненком

з персонажів повісті, чому у нього залишається таке враження? Тому, що автор, як справжній майстер художнього слова, зумів вдало поєднати фантастику з реальністю, він використав фантастичні елементи з конкретною метою, зробивши їх комічним засобом.

Фантастика і реальність – дует, у якому головний голос належить реальності. Цілком реалістичним твором можна вважати повість “Конотопська відьма”. Автор використовує фантастику як сатиричний засіб. Ніяк не зрозуміти де більше “химери”: у голові у Прокопа Ригоровича, який не може інакше полічити козаків після “глумленія пиянственного”, як тільки на довжезній хворостині, чи в тому, що Явдоха Зубиха терпить кару і не кричить. І ці “химери” чи не відбуваються насамперед у головах пана писаря чи пана сотника. І чого більше: інтриги Ригоровича чи чаклування Явдохи, в тому що Забрьоха одружився з Солохою?

Але письменник цю загадку віддає на розсуд читачам, він навіть не стверджує, що причиною всьому є чаклування. Письменник, розповідаючи про Явдоху -“кацунку ханаанськую”,про її випробування на воді, не бере на себе відповідальності за правдивість цих подій:”Боживсь той чоловік, що мені про се розказував, а хто й казав, коли знаєте, Йохим Хвайда, що позаторік вмер…”

У повісті дійсно є незвичайні події, які не можливо ніяк пояснити: раптом, як “птах якийсь заморський” злетів пан сотник, налякав і жінок, і дітей, і старих примусив жахатися та плюватися. Але читачеві все одно чомусь не страшно. Бо він сміється разом з автором з Микити.

Не вистачало письменнику розповісти про, те, що пан Забрьоха не знає “ліків більш тридцяти”, а тільки вміє підписувати, що називає всі папери “лепортами” і може їх підписати сторч. Що вірить у відьом сотник “прехраброї конотопської сотні” і вважає важливішою, ніж наказ полковника, боротьбу з ними. Не вміє він ні якої ради собі дати, ні посвататись без писаря Пістряка. Але замало було цього автору, він вирішив примусити Забрьоху літати та просити пити! Усім зрозуміло, що письменник глузує з Микити. Та і використані при цьому мовні засоби свідчать про це:”…як пан Забрьоха, мов птах який заморський летить попід небесами: руками бовта, мов крилами, черкеска йому роздувається, ногами дрига, шаровари налужились, сам употів…”. Старій Льознисі він нагадує ворону, а писар вважає, що сотник полетів “як гусак”. І що бачать в цій незвичайній події письменник та читач? Тільки глузування та сміх!

А що до різних “химер”, які з’являються в голові Прокопа Ригоровича? Весь час з ним відбуваються якісь дивні події і це ще до появи відьми Явдохи: то поки писар входить в хату, кудись тіка один козак, і скільки не повертається Ригорович знов на двір, а той козак все тіка! Тому чомусь і не дивно, що рано-вранці такий чоловік і не міг знайти дверей в хаті, вони втекли та ще й разом з вікнами!

Так що можна стверджувати, що повість є цілком реалістичною і елементи фантастики, які присутні в повісті, дуже майстерно використані письменником, як сатиричний засіб. Епізоди фантастики лише підтверджують безглуздя перебування на посаді сотника такої людини, як Микита Уласович. Але і тут Квітка-Основ’яненко нічого не видумує, він спирається на реальне життя: на народні забобони і вірування. Бо тільки відьмовким чаклуванням можна було пояснити всі незвичайні події, навіть ту, що сотником в Конотопі був дурний та недалекий Микита Уласович Забрьоха. Тому письменник і дав таку назву своїй повісті – “Конотопська відьма”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Що було реальне, а що фантастичне у повісті “Конотопська відьма” Григорій Квітка-Основ’яненко був не тільки майстром слова, але і відмінно знав реалії українського життя свого часу. Саме тому жодної складності для нього не становило описати максимально наближено до реальності український фольклор, побут, а також різні народні забобони. Всі ці свої вміння описувати реальність життя українців він майстерно поєднав з описом...
  2. Образи сотника і писаря в сатиричній повісті “Конотопська відьма” У повісті “Конотопська відьма” письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх ріднить зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: “…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному...
  3. Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” У повісті “Конотопська відьма” письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх об’єднує зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: “…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному...
  4. Сміхова стихія повісті “Конотопська відьма” Повість “Конотопська відьма” – не тільки сатира на козацький старшинський устрій, а й твір, тісно пов’язаний із фольклором. Автор в основу твору поклав народне повір’я, майстерно поєднав реальність і фантастику. Факти жорстокої розправи над людьми були зумовлені посухою, голодом. Люди у відчаї “відроджували” такі жорстокі звичаї, як топлення відьом. Якщо...
  5. Тема твору Образи сотнина та писаря у повісті “Конотопська відьма” Сотник Микита Уласович Забрьоха та писар Прокіп Ригорович Пістряк – головні герої повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”. Микита Забрьоха сотенство своє не заслужив, а успадкував. У Конотопі “Таки хто скільки не зазна, то сотенною старшиною все були Забрьохи: …так від отця до сина так сотенство і переходило”. Двадцятип’ятирічним, як помер...
  6. Сміхова стихія повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Повість “Конотопська відьма” – не тільки сатира на козацький старшинський устрій, а й твір, тісно пов’язаний із фольклором. Автор в основу твору поклав народне повір’я, майстерно поєднав реальність і фантастику. Факти жорстокої розправи над людьми були зумовлені посухою, голодом. Люди у відчаї “відроджували” такі жорстокі звичаї, як топлення відьом. Якщо...
  7. Визначте засоби творення комічного в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” належить до групи бурлескно-реалістичних творів і виділяється гостротою і соціальним змістом сатири. її основним змістом є сатира на козацький старшинський устрій. На стиль повісті та на мову її героїв відчутно вплинули гумор, сатира, сміх “Енеїди”. Кожний розділ починається фразою “Смутний і невеселий…” чи “Смутно і...
  8. Образи сотника Забрьохи та писаря Пістряка в повісті “Конотопська відьма” Давно вже потонуло в великому Харкові невеличке село Основа. Але не потонуло в часі літературне ім’я, що дало це село. Григорій Квітка-Основ’яненко – видатний прозаїк і драматург дошевченківської доби, що своєю творчістю вніс вагомий вклад в українську літературу.. Його повість “Конотопська відьма” є майстерною сатирою на життя і побут панівного...
  9. Образи сотника Забрьохи та писаря Пістряка в повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Давно вже потонуло в великому Харкові невеличке село Основа. Але не потонуло в часі літературне ім’я, що дало це село. Григорій Квітка-Основ’яненко – видатний прозаїк і драматург дошевченківської доби, що своєю творчістю вніс вагомий вклад в українську літературу.. Його повість “Конотопська відьма” є майстерною сатирою на життя і побут панівного...
  10. Поєднання реального і фантастичного у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Твори Григорія Квітки-Основ’яненка відзначаються художньою достовірністю, майстерністю, живим зв’язком із сучасною письменникові дійсністю. Він чудово знав український побут, фольклор, народну демонологію і органічно використовував цей матеріал у своїх прозових творах. Одним з таких творів є бурлескно-реалістична, сатирично забарвлена повість “Конотопська відьма”, у якій реальне і фантастичне поєднані автором у цілісну...
  11. Поєднання реального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Світова література знає багато прикладів використання фантастики як художньої виразності, помічника автора й провідника його думки. Візьмемо хоча б “Портрет Доріана Грея” Оскара Уальда, “Ніс” М. В. Гоголя, “Історію одного міста” М. Є. Салтикова-Щедріна. В українській літературі започаткував цей напрям Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І справді фантастичні...
  12. Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” – ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Світова література знає багато прикладів використання фантастики як художньої виразності, помічника автора й провідника його думки. Візьмемо хоча б “Портрет Доріана Грея” Оскара Уайльда, “Ніс” М. В. Гоголя, “Історію одного міста” М. Є. Салтикова-Щедріна. В українській літературі започаткував цей напрям Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І справді фантастичні...
  13. Поєднання реального і фантастичного у повісті “Конотопська відьма” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного ‘ відродження....
  14. Твір: Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” Чого тільки не дарує нам наша уява! І чудові пейзажі, і чарівні країни, і навіть якесь страхіття. А поряд йде звичайнісіньке життя із звичайнісінькими турботами, життя, в якому немає місця для фантастики. Та тільки не в повісті Г. Квітки-Основ’я-ненка “Конотопська відьма”. Тут настільки переплітаються реальність та фантастика, що важко відрізнити...
  15. Головні герої повісті “Конотопська відьма” – цитатна характеристика “Конотопська відьма” – сатирично-реалістична повість Г. Квітки-Основ’яненка, в якій у зневажливо перебільшеному вигляді показане життя козацької верхівки ХVІІІ ст. Автор розкриває усі вади тогочасного суспільного устрою, події у повісті практично що перетворився на фарс, де честь і совість вже не грають ніякої ролі, де високі посади отримуються не за здібностями,...
  16. Поєднання реального і фантастичного у повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори...
  17. Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – один із основоположників нової української літератури. У своїх творах письменник відобразив тогочасне життя, звичаї і мораль. Своєрідним, напрочуд химерним, іронічним і ліричним твором є повість Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”. У цьому творі дивно переплітаються фантастика і реальність. Ось пан сотник, у якого навіть прізвище Забрьоха....
  18. Поєднання реального й фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Поєднання реального й фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Славну сторінку вписав в історію української літератури видатний письменник Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор, майстерне використання багатств народно-пісенної...
  19. Образ козацької старшини в повісті “Конотопська відьма” Знайомлячись з творчістю Г. Квітки-Основ’яненка, я відзначила багатогранність таланту письменника, адже він створив і прекрасний ліричний, сповнений почуттів і переживань твір “Маруся”, і сатиричну, гумористичну повість “Конотопська відьма”, і інші твори гумористичного та сатирично-викривального спрямування. “Конотопська відьма” – твір дуже цікавий, він поєднує у собі захоплюючий сюжет і глибокий зміст....
  20. Поєднання реального і фантастичного в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Славну сторінку вписав в історію української літератури наш земляк Г. Квітка-Основ’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор, майстерне використання багатств народно-пісенної творчості забезпечили п’єсам Квітки широку популярність і довговічність. Із великим успіхом і досі проходять вистави “Шельменко-денщик”, “Сватання на Гончарівці” в театрах нашої...
“Що реальне, а що фантастичне у повісті “Конотопська відьма”
«
»