Що було в замку Снігової королеви і що було потім
“Холодно, пустинно, мертво!” Цей світ, в якому панує порядок та холод, – мертвий, в ньому немає почуттів, немає тепла, немає життя, навіть таке напрочуд гарне явище, як північне сяйво, спалахує “… так правильно, що можна… з точністю розрахувати, в яку хвилину світло посилиться і в яку стане слабшати.”
У скандинавській міфології можна зустріти опис найдавнішого із світів: “Нифльхейм – один из девяти миров скандинавского уфологического мироздания, страна стужи, существе зшаядо начала творения. Ядовитые студёные потоки
Палац – символ свого світу, це не просто будівля, де мешкають його володарі, це простір, в якому сконцентровано все, чим живе цей світ: розкіш палацу принцеси, куди не пускають босоніж, напівзруйнований замок розбійників з вовками та круками і мертвий крижаний палац Снігової королеви.
Світ старої замкнений, це тільки її світ, він не впливає на життя інших людей, адже бабуея чаклує тільки заради власного задоволення, і тому замість палацу стоїть маленька хатинка, проте оточена муром. А маленькі
Посеред озера стояв трон Снігової королеви; на ньому вона сиділа, коли була вдома, кажучи, що сидить на дзеркалі розуму; як вона вважала, це було єдине й найкраще дзеркало у світі. Зв’язок очевидний – замерзле озеро, крига на якому тріснула на “тисячу шматків, на диво рівних і правильних” – братблизнюк диявольськомудзеркалу з його скалками. В цьому холодному та мертвому світі таке дзеркало, яке перетворює людські серця на шматок криги – єдино правильне.
Особливість композиції. Казка – Твір одного героя, читач зустрічається з героями казки тільки тоді, коли з ними зустрічається Герда, і потрапляє до того чи іншого світу, коли туди потрапляє героїня. В житті Кая з тих пір, коли його серце перетворилося на кригу, мало що змінилось: крижане серце не може відчувати біль, щастя, натхнення, любов. “Холодно, пустинно, мертво… “- це можна сказати і про душу Кая.
Силу сліз Герди читач бачив вже у світі бабусі, яка знала чари – Герда підняла зпід землі троянди, теж певною мірою оживила квіти. В сльозах Герди не просто щирі почуття, тепер, у світі холоду та смерті, сила Герди сягає апогею – в сльозах героїні вся любов до Кая, до живого світу, до теплих людських взаємин. У сльозах Герди – несприйняття того, що несе світ Снігової королеви. Герда кардинально змінила життя маленької розбійниці, світ розбійників став “чужим” для маленької розбійниці, і тепер вона у пошуках “свого” світу, зустріч з Гердою та Каєм тільки підтримує дівчину в її пошуках; “Потім вона рушила своєю дорогою, а Кай і Герда – своєю.”
Таким чином автор виділяє Кая та Герду як головних героїв. В народній німецькій казці “Пані Метелиця”, українській народній казці “Дідова дочка та бабина дочка”, російській народній казці “Морозко” та ін. герої теж не мають імен (мачуха, пасербиця, сестри, дід, баба і т. д. ). Фольклорну традицію в своїй Творчості продовжують Ш. Перро (“Попелюшка або соболевий черевичок”), О. Пушкін (“Казка про мертву царівну та сімох богатирів”), С. Маршак(п’єсзказка ” Дванадцять місяців”) та ін.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)