Григорій Квітка-Основ’яненко був не тільки майстром слова, але і відмінно знав реалії українського життя свого часу. Саме тому жодної складності для нього не становило описати максимально наближено до реальності український фольклор, побут, а також різні народні забобони. Всі ці свої вміння описувати реальність життя українців він майстерно поєднав з описом абсолютно фантастичних подій у своїй повісті “Конотопська відьма”.
Говорячи про реальність, до неї можна віднести в першу чергу реальність місця всіх подій, що відбувалися
у творі, – в Україні дійсно є місто Конотоп. Точно так само реальною є і система місцевої влади. Найголовнішим у Конотопі є сотник по імені Микита Забрьоха, допомагає йому писар Пістряк. Абсолютно реалістичними і відповідними життя можна називати взаємини між жителями Конотопа. Забрьосі подобалася Олена, але йому відмовили, Пістряк хотів підставити Забрьоху, щоб зайняти його місце – цілком можна припустити, що такі ж події мали місце і в реальному житті.
Але досить багато фантастичних подій точно так само відбувається в цій повісті. Перш за все, слід згадати те, що сотник чомусь прислухається до писаря
і замість військового походу вирішується шукати в місті відьом. Так, не варто заперечувати, що люди в ті часи мали багато забобонів і були схильні до демонології, але навряд чи б вони зважилися шукати відьму шляхом утоплення всіх дівчат у місті. Точно так само фантастично описують і саму відьму Явдоху Зубиху – їй приписується здатність змінювати власну зовнішність і ставати більш красивою ночами. Фантастичні події, пов’язані з Явдохою Зубихою, продовжуються, коли вона, отримавши по заслугах за свої відьмацькі справи, зачаровує сотника і за допомогою чар закохує його в найбільш некрасиву дівчину в місті Солоху, а улюблену їм раніше Олену зводить з Халявським. Втім, зрештою, все в повісті стає на свої місця і знову повертається до реалістичності. Олена та Халявський не були щасливі у шлюбі, створеному чарами, сотник і писар не впоралися зі своєю роботою і були від неї відсторонені.
Завдяки своєму великому письменницькому таланту Григорій Квітка-Основ’яненко зміг відтворити як реальні події життя українського міста, які виглядають максимально наближеними до життя, так і прикрасити їх фантастичними елементами, які досить близькі своєму часу і тогочасному життю нашого народу.