Розповідають експонати

У столичному музеї Михайла Булгакова на Андріївському узвозі відкрито експозицію, присвячену вісімдесятиріччю одного з найвідомішйх романів двадцятого століття – ” Майстер і Маргарита “. Для цього є особлива нагода. Як відомо, Булгаков розпочав свою важку літературну працю над твором у 1928 році, а завершив у 1940-му. Київська виставка – певне просторове осмислення знаменитого роману.

Ще 1939 року в листі до свого київського друга, скрипаля Гдешинського, Булгаков написав: “Я повсякчас звертаюся до спогадів і був би вдячний, якби

ти допоміг мені в них дещо з’ясувати. Це стосується в основному музики й книжок…”

Уявіть, Музика й книжки – головні складники київської виставки, присвяченої Майстрові та його роману. Булгаков був справжнім знавцем музики, тому в музеї працюють над тим, як представити ще й музичний складник його літературних творів, зокрема “Майстра і Маргариту”. Музика – мистецтво просторове, а виставкові зали булгаковського будинку – простір особливий…

Домінантою першого залу є унікальний білий рояль, з яким пов’язана одна з легенд музею. Гроші на нього збирали півтора року. Як правило,

кожна людина жертвувала “на одну клавішу”, їй видавали навіть “документ”, який свідчив, що цей поціновувач літератури є дарувальником, меценатом. Цей білий рояль, зроблений для виставки в Парижі 1889 року, отримав там Золоту медаль. У нього немає номера. На роялі – надпис “Лоенгрін”, а поряд автограф Булгакова. Один з улюблених композиторів Булгакова – Вагнер – пов’язав свого часу музику з міфом. На цьому перехресті й народилися відомі вагнерівські опери, які слухав Булгаков на початку минулого століття в Києві в Міському театрі.

В іншому залі – письмовий стіл із безліччю “рваних” фотографій письменника. Вони наче пориваються злетіти від подиху вітру, але… залишаються на місці. Фазиль Іскандер написав: “Рукописи не горять там, де письменник сам згоряє над рукописом. У житті багато борців, які йдуть на Голгофу, але зупиняються перед самісіньким розп’яттям”. Михайло Булгаков ішов до кінця.

Переважна більшість музейних експонатів – оригінали. Цікавим, наприклад, є один із документів, що нагадує про тривідсоткову позику, за якою можна було виграти раз на рік Сто тисяч. Це саме та позика, завдяки якій Майстер і виграв свої сто тисяч. Перша професія Майстра – музейник. У своєму романі Булгаков і розповідає про те, що в музеях поширювали тривідсоткову позику і саме Майстрові й дісталася ця “фішка”. Далі – відомо… Майстер виграє сто тисяч карбованців, на які купує підвальчик, де й пише роман про Понтія Пілата.

Усе своє життя Булгаков обожнював Київ. Однак шлях роману до киян був досить тривалим. Українське видання “Майстра і Маргарити” російською мовою вийшло друком у сімдесятих роках. А от перше видання роману українською мовою з’явилося лише три роки тому. “Майстер” був надрукований раніше вірменською, турецькою, на івриті.

408 слів За К. Константиновою


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Розповідають експонати