Рождественські свята у формуванні духовності
Родинний обряд напередодні Нового року на Щедрий вечір. Всі люди з нетерпінням чекають Нового року. Уважається, що це якась границя, за якої залишиться все старе, погане й почнеться нове, краще. Тому новорічні свята й раніше, і зараз відзначаються дуже пишно. Колись у цей період існувало багато звичаїв і обрядів. І святий вечір, і Щедрий вечір, і водіння Меланки й кози, і свято Василя, і ворожіння дівчин. Кожне таке дійство було сповнено глибокого змісту, мало свою мету. По-перше, вихваляти й Бога, і трудівників, які виростили врожай, принесли добробут
На Новорічні свята, як колись, так і тепер, намагаються не сваритися, прощати один одному, не ходити щось позичати, тому що це вважається поганою прикметою. Таким чином, у цих народних звичаях відбилися прагнення людей, їхнього бажання й мрії жити в добрі й добробуті, у світі й згоді
У древніх слов’ян були різні обряди, різні релігійні свята, які здійснювалися в певний час, повторювалися
Трійця або П’ятидесятниця відомі в Україні як зелені свята. Трійця – свято, установлений на честь зішестя Святого Духа до апостолів, після чого вони почали розуміти різні мови й говорити на них. У Зелених святах – відгомін стародавніх вірувань наших предків, які намагалися захистити квітучі ниви від дуже небезпечних у цей період польових парфумів, потвор, русалок, які могли впливати на майбутній урожай. Отже, багато свят походило від первинної віри в залежність людини від надприродних сил. Але основою “свят” був трудовий сільськогосподарський календар, що визначав життя хлібороба
Рождественські свята – самі шановані й очікувані торжества в нашого народу. Закінчувався цикл сільськогосподарських робіт, збирали основи майбутнього врожаю. Потрібна була й моральна підтримка цьому. У колядках, щедривках люди прославляли Бога, турботливих хазяїв, які добре потрудилися – виростили худобу, урожай і одержали добробут для сім’ї. Для кожного члена сім’ї були свої величальні пісні. І тут селяни виступали князями й княгинями, ясними місяцем і зіркою, бравими молодцями. Щедрувальники намагалися не обійти ні багатого житла, ні бедного, усім бажали щастя й здоров’я. Таким чином, виховувалася повага до трудівників, гарним хазяям, до старшого взагалі. Почуття доброти й милосердя підказували, що поздоровляти треба всіх, навіть тих, хто не міг щедро обдарити
Святкування Рождественських свят виховувало ще й естетичні смаки, тягу до прекрасного. Адже будинок прибирався якнайкраще, прикрашався рушниками. Одягався найкращий одяг. А які гарні пісні співалися, якими вигадливими були в новорічних сценках-спектаклях водіння Меланки, кози! Все це вимагало й художнього смаку, і здатностей, і почуття міри, такту
Отже, Рождественські свята відігравали у формуванні духовності народу значну роль. Добре, що кращі наші традиції починають поступово відроджуватися
Все життя селянської сім’ї було пов’язана із сільськогосподарськими роботами, з думами про майбутній урожай. Саме цьому підкорялися всі інші родинні події, навіть весілля. Від того, як уродить земля, залежав добробут сім’ї. Тому існувало багато прикмет і забобонів, які могли б дати відповідь хазяїнові, чого ж йому чекати. Віддавна селяни спостерігали за природою, за погодою й будували пророкування, прив’язували їх до релігійних легенд. Більшість із цих спостережень справді відповідають дійсності, тому що перевірені часом
Весняно-польовим роботам віддавали велике значення – саме тоді сперечалися основи майбутнього врожаю. Недарма говорить народне прислів’я: весняний день рік годує. На першу оранку, сівбу йшли, як на свято, з почуттям глибокої пошани до чесної землеробської роботи, до землі-годувальниці, виконували різні обряди, щоб “піддобрити ниву”. Отже, селяни використали всі можливі засоби в боротьбі за кращий урожай, за добробут. І віра, віковий досвід допомагали їм, підтримували в нелегкому змаганні із природою за своє краще життя
(1 votes, average: 5.00 out of 5)