Роздуми над питаннями моралі в поемі Еліота “Порожні люди”
Поезія Т. Еліота надзвичайно складна. Щоб зрозуміти його образи, треба Мати грунтовні знання з історії, філософії, літератури, мовознавства. Поезія Еліота змушує читача розмірковувати, робити висновки. Разом з тим вона має своєрідний образний світ, глибокий емоційний вплив.
Поезія Еліота розкриває глибокий сум поета, відчуття катастрофічності сучасної цивілізації, то передаються читачу.
У поемі “Порожні люди” розкрито найхарактерніші риси епохи Еліота, провідну тему творчості поета. Важливу роль відіграють епіграфи. Перший,
Другий епіграф, “Подайте Старому Гаю”, пов’язаний зі старовинною англійською традицією: кожного року 5 листопада спалювати опудало Гая Фокса, одною зі змовників, що намагалися підірвати англійський парламент. Напередодні 5 листопада діти ходять
Потім опудало спалюють. Цей епіграф натякає на схожість героїв поеми, “порожніх людей”, з опудалом Гая Фокса. А також тугу за життєдайним вогнем для “порожніх людей”, від якого вони мають очиститися або згоріти, якщо більше ні на що не здатні. “Порожніми людьми” поет називає своїх сучасників, які зневірилися, в душах яких лише порожнеча й труха, немає почуттів. “Порожні люди” ходять у “царині смерті”.
У поемі складна система образу смерті. Люди зневірилися, тому не вірять і в безсмертя. А це, за Еліотом, і є смерть. Тому “порожні люди” вже мертві, хоча живуть на землі:
Ми люди порожні,
Спустошені люди,
Соломою випхані,
Купчимось,
І мозки солом’яні хилим.
Як шелести, шепоти наші
Тихенько й подібно
Тріщать шарудінням безсилим,
Як вітер в сухій ковилі…
Ще один складний образ проходить майже через усю поему – образ очей. Його Еліот узяв у Дайте. Цих очей бояться “порожні люди” і прагнуть їх побачити. Але вони сліпі, і повернути їм зір можуть тільки очі любові, очі Беатріче.
Третій образ, що зачаровує читача, – образ тіні, який символізує нерішучість. Тінь падає на все, до чого торкаються “порожні люди”. Навіть коли вони намагаються пригадати молитву, на неї падає Тінь і перетворює її на нісенітницю.
Всі ці образи створюють своєрідний поетичний світ Еліота. Вони змушують задуматися над питаннями, які порушує поет у своєму творі. Автор привертає увагу до найважливіших моральних цінностей, яких людство здатне зректися.