“Роль держави, місцевої влади, людини у відродженні і реставрації національних історико-культурних заповідників”

Проблема відродження історичних і культурних пам’ятників виступає одним з головних питань національного відродження нашої держави. Це зумовлюється тим, що сьогодні наш народ будує нову, незалежну державу, і поступово перетворюється у нову, свідому націю, яка розуміє усю важливість культурної спадщини минулих поколінь наших співвітчизників. Зараз цей процес здійснюється поступово, але ж все-таки просувається вперед.

Перша фаза відродження національних історичних і культурних заповідників полягає у роботі дослідників, які займаються

збором історичної інформації архітектурний або інший пам’ятник. Саме ця інформація дозволить у майбутньому провести реставраційні роботи в тому чи іншому заповіднику.

Зараз в Україні налічується більше шістдесяти національних історико-культурних заповідників. Деякі з них, особливо ті, що знаходяться у великих містах і на шляху туристичних маршрутів, вже зараз приведені у належний стан, а деякі потребують капітального ремонту та реставрації.

Саме слово “заповідник” говорить нам про те, що він знаходиться під охороною держави. І саме держава у першу чергу повинна турбуватися про їх стан.

На жаль, зараз наша влада у котрий раз зайнята зовсім іншими справами. Вирішується доля країни, і до історичних пам’ятників нікому немає справи. Крім того, треба розуміти, що в Україні склалося складне економічне становище, тому гроші на відновлення історико-культурних заповідників майже не виділяються.

Така ж неуважна до історичних цінностей і місцева влада. Адже фінансування будь яких державних проектів і заходів все одно йде з центру, і якщо гроші на реставраційні роботи не будуть виділені, місцевим органам зробити це самостійно буде дуже важко. Та й бажання шукати кошти на ці потреби є не у всіх керівників місцевого рівня.

Враховуючи все це, на даний час головну роль у відродженні і реставрації національних історико-культурних заповідників грають звичайні громадяни, наші з вами співвітчизники. Доказ цьому – велика кількість різноманітних пам’ятників, відроджених за гроші звичайних людей, громадських організацій і окремих спонсорів. Незважаючи ні на що, це визиває надію на те, що не все ще втрачено і серед наших сучасників багато людей, яким не байдуже колишнє рідної країни, яким не байдужа історія українського народу і небайдуже те, що залишили для наш наші славетні нащадки.

Не може не радувати і те, що соціологи все частіше фіксують факти поступового зростання важливості одвічних моральних цінностей, відзначають тенденцію творення єдиної культурної і політичної нації, суспільства, в якому всі його представники, усі українці можуть усвідомлювати себе громадянами розвинутої європейської держави. Тому надія на те, що будуть відновлені, відроджені і відреставровані усі пам’ятки історії нашого великого українського народу, існує і має право на здійснення.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Роль держави, місцевої влади, людини у відродженні і реставрації національних історико-культурних заповідників”