Рильський Максим Тадейович
Максим Тадейович Рильський народився в Києві 19 березня 1895 р. в сім’ї українського культурного діяча, економіста й етнографа Т. Рильського. Батько його походив із заможного польського поміщицького роду, який мав українські корені. Родина спілкувалася з Лисенками, Старицькими та іншими видатними діячами київської громади. Дитячі роки поета пройшли у селі Романівці на Житомирщині.
Вчився М. Рильський у Київській приватній гімназії, отримав гуманітарну освіту. У 1915 р. вступив до Київського університету на факультет медицини, але через
Він приєднується до групи неокласиків, куди входили М. Зеров, Ю. Клен. Його ранні вірші самозаглиблені, сповнені уважного споглядання дійсності, що пропускається крізь класицистичний літературний досвід.
Перша збірка “На білих островах” вийшла у 1910 р. Це була ще поезія початківця, який, однак, вправно володів
Вірші збірки “Синя далечінь” (1922 р.) позначені борінням світлих і темних барв, суперечливими настроями.
У роки тоталітаризму поет продовжує напружену працю, однак вже не маючи такої творчої свободи, якої б йому хотілося. Під час Великої Вітчизняної війни його поезія почала відроджуватися, набувати нового звучання.
М. Рильський – автор багатьох поетичних збірок. Серед них – “Знак терезів” (1932 р.), “Київ” (1935 р.), “Україна” (1939 р.), “Збір винограду” (1940 р.), “За рідну землю” (1941 р.), “Слово про рідну матір” (1942 р.), “Велика година” (1943 р.), “Мости” (1950 р.), “Ранок нашої Вітчизни” (1953 р.), “Сад над морем” (1955 р.).
Після смерті поета вийшла остання збірка “Іскри вогню великого” (1965 р.).
Визначною рисою лірики М. Рильського є прагнення до гармонії, гармонії між особистістю і середовищем, почуттями і розумом, людиною й природою. Його поезії замкнені у строгі лінії, наповнені яскравою образністю.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)