Революція це кривава вакханалія зла (за новелою М. Хвильового “Я (Романтика)”)

І. Трагічні суперечності революційної епохи в долі М. Хвильового. (Величні й трагічні події початку XX століття розкололи світ на дві частини, а Україну – на два ворожих табори. Микола Хвильовий, захоплений більшовицькими ідеями, стає революціонером-романтиком, замріяний у майбутню “загірну комуну”, де всі люди будуть рівними, вільними і щасливими. Та дуже скоро його чутливе серце зрозуміло, що ці мрії назавжди залишаться нездійсненними адже це райдужне майбутнє будувалося на крові й смерті мільйонів ні в чому не винних людей.)

ІІ.

Новела “Я (Романтика)” – це неприкрита правда про революційні події.

1. Проблема вибору свого життєвого шляху. (Перед головним героєм романтиком революції – стоїть проблема вибору: залишитись людиною чи віддатися звірячим інстинктам? Згадки про матір з очима Марії, про її м журений голос і тиху ласку роблять його “слабким”. Ці згадки збуджуюи, у ньому людські почуття, і він відганяє їх від себе, адже вони заважають йому повністю віддатися служінню високій ідеї: його кличе країна щастя й благодаті для всіх бідних, голодних і нещасних – загірна комуна. Він обирає свій шлях, який приведе його в нікуди,

у безвихідь.)

2. Тема роздвоєння людської особистості в новелі “Я (Романтика)”. (“Я чекіст, але я і людина”, – часто промовляє про себе герой, ставлячи ш р таки служіння революції на перше місце. Він має роздвоєну душу, і дві половинки його душі – це добро і зло, мудрість і безглуздя, рай і пекло. Він ледь розуміє, що проміняв справжні цінності життя на фальшиві, але його неспокійне сумління не дає спокою душі, примушує сторожко вдивлятися в темряву, надовго замислюватись і переживати жахливі хвилини муки він згадок про матір.)

3. Ціна революційних ідеалів. (Герой-романтик приносить своїм революцій ним ідеалам неймовірну жертву – рідну матір. Син розуміє, що утому розкішному замку панує садизм, що він і його товариші дають волю власному злочинному “я”. Ате ні він, ні юні фанатики комуни не здатні відмовитися від революційних гасел, протистояти кривавій вакханалії “тагабатів” і тіпій жорстокості “дегенератів”. Герой розуміє свій страшний злочин, але свідомо й холоднокровно йде на нього, бо цього вимагає революція.)

ІІІ. Двобій кривавої стихії революції з людським “я”. (Революція привносим, у душу героя дисгармонію, розколює його єство на багато шматочків. Він і чекіст, і людина, і злий геній, і осколок материнської любові, і фанатик, і справжній комунар, і главковерх чорного трибуналу, і бандит, і інсургент. Але передусім він революціонер, і всіма його діями керує класова ненависть. Він благословляє той момент, коли зустрівся з доктором Тагабатом, аж раптом згадка про матір викликає бажання прихилитися до рідних грудей і відчути дотик сухих старечих рук. Ми бачимо, в яких муках проходить боротьба між Добром і Злом. Цей двобій Добро програє, адже фанатична відданість революційній ідеї руйнує людську особистість, убиває душу.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Революція це кривава вакханалія зла (за новелою М. Хвильового “Я (Романтика)”)

Categories: Шкільні твори

Links