Рекомендації з вивчення лірики по Ліни Костенко
Постановкою цієї проблеми можна завершити вивчення лірики Ліни Костенко, не забуваючи при цьому постійно включати в розмову нові добутки поетеси, які наша велика сучасниця подарує своїм читачам у майбутньому. Відтоді, коли ” Маруся Чурай ” уперше прийшла до читача, а це був рік 1979, роман зібрав численну аудиторію щирих прихильників Творчості Ліни Костенко. Тепер, уже з певної тимчасової дистанції, можна назвати той рік щасливим для України. Критика, відразу ж зреагувавши на подію, удивляється у високомистецький мир роману, шукає аспекти
Видавнича доля роману. Варто розповісти, що життя добутку починалося не просто. “Обвинувачення внутрішніх рецензентів, причому докори навіть політичного характеру, затримали вихід роману не менше, як років на шість… Лише після спеціальної постанови Сполучника письменників України добуток був випущений в 1979 році “Радянським письменником”. Такі важливі, на наш погляд, моменти не слід випускати з поля зору, оскільки повинні, як помітила на недавнім засіданні президії правління Сполучника Письменників
У цьому аспекті обнадеживающе звучать слова М. Слабошпицкого: ” Маруся Чурай” Ліни Костенко – не просто наша обкрадена й принижена Історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII сторіччя. Це історія, що осмислює саму себе, що мислить історія. Це партитура вічних мотивів духовного буття народу. …Якщо в національному письменстві є такі добутки, як “Маруся Чурай”, значить воно небезнадійно, і небезнадійна доля того слова – воно виживе й вистоїть у цьому складному й трагічному світі, що не має сентиментов до жодного народу”.