Реальність фантастичних картин в оповіданнях Рея Дугласа Бредбері

Уроки зарубіжної літератури 6 клас

Урок 61-62

Тема: Реальність фантастичних картин в оповіданнях Рея Дугласа Бредбері.

Мета: прочитати оповідання Бредбері “Друг Ніколаса Нікльбі – мій друг”, визначити вид фантастичного у творі, порівняти з елементами фантастичного в оповіданні “Усмішка”; за допомогою низки запитань залучити учнів до міркувань над прочитаним; порівнюючи деталі біографії автора і елементи образів твору, з’ясувати авторську позицію і задум; формувати уважне, прискіпливе ставлення до читання, аналітичний

підхід до художнього слова.

Тип уроку: позакласне читання.

Хід уроку

1. Слово вчителя про фантастику і фантастичне.

У підручнику на с. 208 прочитайте визначення “фантастика – це…”

Порівняємо з визначенням “фантазія” (від грецького phantazia) – створення нових образів та ідей на основі переробки минулих вражень. За своїм значенням поняття “фантазія” збігається з поняттям “уява”.

У будь-якому разі можна виокремити два значення цього слова: 1) щось нереальне, неможливе і неуявне; 2) щось рідкісне, перебільшене, незвичне. У пристосуванні до літератури головною

ознакою стає не стільки те, що в ній описуються надзвичайні події, скільки те, що ці події – повністю або частково – взагалі неможливі у реальному житті. Сприйняття фантастичного залежить від нашого ставлення до його суті, ступеня реальності або нереальності зображених подій. Але для сучасної людини – це дуже складне відчуття, що зумовлює всю складність і багатогранність переживань фантастичного. Сучасна дитина вірить у казки, хоча знає, що у житті все не так. Тому до віри додається крихта невіри, і вона здатна сприймати надзвичайні події то як реальні, то як фантастичні. Доросла людина не вірить у казку, однак їй часом притаманно відроджувати в собі забуту, наївну дитячу точку зору, щоб зі всією повнотою переживань зануритись в уявний світ, тобто, навпаки, до його невіри додається крихта віри; і у фантастичному мерехтить реальне і справжнє. Навіть якщо ми впевнені у неможливості фантастики, це не позбавляє її у наших очах інтересу та естетичної привабливості, бо фантастичність стає у такому разі натяком на інші, ще не пізнані сфери життя, вказівкою на її вічну оновленість і невичерпність.

Історія світової літератури накопичила величезну кількість художнього арсеналу фантастики. Головні її види визначаються за ступенем чіткості і виразності фантастичного начала: 1) явна фантастика; 2) неявна фантастика (завуальована); 3) фантастика, що отримує природно-реальне пояснення. У першому випадку (явна фантастика) надприродні сили відкрито вступають у дію. Фантастичні персонажі вступають у безпосередні стосунки з людьми, намагаються вплинути на їх почуття, думки, поведінку. У творах з неявною (завуальованою) фантастикою замість прямої участі надприродних сил відбуваються дивні збіги, випадковості. І нарешті, існує такий вид фантастики, що грунтується на максимально повних і абсолютно природних мотивах. Російський письменник Ф. М. Достоєвський підкреслював, що Едгар По (визнаний у світовій літературі засновник детективного оповідання) “тільки припускає зовнішню можливість неприродної події (доводячи її можливість і іноді навіть дуже хитро) і, припустивши можливість цієї події, у всій решті відданий дійсності”. Така достовірність створює підкреслений контраст між явно нереальною основою і її надточною обробкою.

Фантастика виконує різні функції, особливо часто функцію сатиричну, викривальну. Нерідко ця роль суміщена з іншою – ствердною, позитивною. Будучи експресивним, підкреслено яскравим засобом вираження художньої думки, фантастика часто вловлює у суспільному житті те, що тільки народжується, виникає. Момент випередження – загальна властивість фантастики. Хоча є і такі види, що спеціально присвячені передбаченню, прогнозуванню майбутнього. Це науково-фантастична література, яка часто не обмежується передбаченням майбутніх науково-технічних процесів, але й намагається зафіксувати весь соціально-суспільний устрій майбутнього.

2. Вчимося узагальнювати теоретичний матеріал.

Складаємо схему “Види фантастичного” за матеріалом “Слова вчителя “.

ФАНТАСТИКА

ЯВНА

Надприродні сили діють відкрито НЕЯВНА

(ЗАВУАЛЬОВАНА) дивні збіги, випадковості ПРИРОДНО-РЕАЛЬНО ПОЯСНЕНА

Максимально повні природні мотиви

3. Визначаємо, до якого виду фантастики належать оповідання Р. Д. Бредбері “Друг Ніколаса Нікльбі – мій друг”, “Усмішка”. Запитання на допомогу.

1. Чи є в оповіданнях Бредбері діючі надприродні сили? (На дошці записуємо слово “ПРИРОДНІ, РЕАЛЬНІ люди, сили”).

2. Чи присутні у його творах таємниці, збіги обставин, випадковості, що у фіналі твору отримують тлумачення дива, містики? (На дошці – “ЗАВУАЛЬОВАНІСТЬ відсутня”).

3. У якому просторі і часі у творах Бредбері відбуваються події? (На дошці – “У МАЙБУТНЬОМУ”, “В УЯВІ ХЛОПЦЯ”).

4. Аналізуємо оповідання.

Зазирніть у хрестоматію (с. 318). Перечитуємо статтю “Про наукову фантастику”. Узагальнюємо особливості наукової фантастики.

1. Зосередженість на дослідженні суспільства майбутнього, наслідків розвитку науково-технічного прогресу.

2. Розробка у художніх образах і художньому просторі наукових гіпотез, постановка експерименту.

Визначаємо: оповідання Бредбері належать до наукової фантастики, бо… .

Добираємо аргументи на користь попередньої тези: …бо.

5. Поміркуємо над прочитаним (відповідно до запитань з хрестоматії на с. 339).

1. З чого починається розповідь про незвичайні події? Що, на вашу думку, означають такі характеристики: “хлопець, що не хоче ніколи ставати дорослим”, “перукар, що ніколи не був молодим”?

2. Чому Дугові хотілося змінити своє ім’я?

3. Що було причиною суперечки між Дугом та перукарем?

4. Чим здивував оповідача незнайомець, який прибув до Грінтауна? А як його сприйняли рідні хлопчика?

5. Що змінилося в житті головного героя після приїзду містера Діккенса?

6. Чи правильно, на вашу думку, вчинив перукар, коли звинуватив дивака – письменника у шахрайстві? А як до цієї сутички поставився хлопчик? Яким був його вплив на подальший перебіг подій?

7. Яке значення для містера Діккенса мало знайомство з бібліотекаркою?

8. Перечитайте останню розмову хлопчика й дідуся. Чи згодні ви з їхньою оцінкою дивної письменницької пари? Як вам здається, ким насправді були містер Діккенс та міс Діккінсон?

9. Як ви зрозуміли смисл цього твору?

6. Коментоване читання уривків твору. Аналіз деталей художньої реальності.

За текстом хрестоматії читаємо уривок від початку твору до слів “Оця остання мука, як на мене, для жінки найстрашніша”.

1

Перше речення оповідання починається словом “УЯВІТЬ”. Поміркуємо над ним.

1. До якої частини мови воно належить? (Дієслово наказового способу третьої особи множини).

2. На що вказує така форма слова? (Наказовий спосіб вказує на звернення до третіх осіб, якими по відношенню до автора твору є читачі).

3. Як можна витлумачити слово “уявіть” в його лексичному значенні? (Сформуйте у своїй уяві картинку ).

Тобто, з першого ж слова у творі Р. Д. Бредбері звертається до уяви читача.

4. Згадаймо, як розподілені види фантастичного, а також порівняння “фантастика” і “фантазія”, яке ми зробили на початку нашого уроку.

Висновок (зробити відповідно до класифікації фантастичного): Дія відбувається у творі в уяві і читача, і письменника.

На користь цієї тези згадаємо ще й відомості з біографії письменника. Відкрийте підручник і перечитайте статтю “Про витоки таланту фантаста” (с. 202).

Уява, удаваний, придуманий світ завжди були, за зізнанням самого автора, головними натхненниками і у житті, і у творчості.

2

Перечитайте ще раз цитату Бредбері з статті підручника “Реальність фантастичних картин майбутнього” на с. 200.

“Мої сьогоднішні почуття дуже схожі на те, що я переживав у дванадцять років. Хай там як, а я стою перед вами, вісімдесятирічний чоловік, і відчуваю все так само, як у дитинстві, і сповнений тодішнього великого почуття радості… У мене є чимало чудових планів на найближчих десять чи двадцять років, і я сподіваюся, що ви ще побачите, як вони здійсняться”.

Для порівняння з висловом автора перечитаймо уривок оповідання зі слів “Ой, де я тільки сьогодні не побував! їхав у диліжансі з Лондона до Дувра. Був у Парижі! Так намандрувався, аж рука затерпла від писання!..”.

– Що для автора і для хлопчика – героя оповідання – є писання, творчість? (Можливість здійснити мрії, подорожувати у часі і просторі).

3

Перечитуємо уривок оповідання зі слів “Ти ж знаєш, і я сам знаю, що я Ніхто і Нізвідки…” до слів “А ким ви хотіли стати? – Письменником”.

– Чому містер Діккенс в оповіданні визнає себе “Ніким і Нічим” саме у той момент, коли розуміє, що так і не зміг “дорости до своєї мрії” – стати письменником?

4

Читаємо далі до слів “Я вбив себе”.

– Чим для містера Діккенса була творчість?

5

Читаємо далі до слів “Врятувало мене саме те, що багато років занапащало…”.

– Яка різниця між захопленням чиєюсь творчістю і власним натхненним фантазуванням?

6

1. Зверніть увагу на те, скільки років хлопчику з оповідання.

2. Поверніться до початку твору. Який рік згадує автор у другому реченні?

3. Коли Бредбері народився?

4. Отже, хлопцю дев’ять років.

Звернімося до статті у хрестоматії “Зазирни у підручник!” Перечитайте ще раз початок статті до слів “На цій торохтілці я надрукував своє перше наслідування…”.

7. Висновок.

В оповіданні Р. Д. Бредбері “Друг Ніколаса Нікльбі – мій друг” автор розповідає про власне становлення як письменника. Це оповідання є образною біографією письменника.

Основою фантастичного світу Бредбері є робота творчої уяви людини, що дозволяє долати часи і простори.

8. Домашнє завдання.

1. Прочитати статтю підручника на с. 210-213.

2. Відповісти на запитання 1-3 с. 213 підручника.