Home ⇒ 📕Твори з зарубіжної літератури ⇒ Расін “Андромаха”

Расін “Андромаха”

40. Расін “Андромаха”

Классицисты полагали, что трагедия не должна изображать современников. Расин обосновывал обязательность древних сюжетов для трагедий: уважение, кот. мы испытываем по отн. к гкроям растет по мере того, как они отдаляются от нас. Опираясь на авторитет Аристотеля, Расин отказывался от главнейшего элемента театра Корнеля – от “совершенного героя”. Р. важно было утвердить право художника изображать среднего человека в психологическом смысле, изображать слабости человека. Гер. должны обрадать добродетелью,

способной на слабость.

Андромаха Трое – Пирр, Гермиона и Орест – становятся жертвой своей страсти, которую они осознают как недолжную, противоречащую нравственному закону, но неподвластную их воле. Четвертая – Андромаха – как нравственная личность стоит вне страстей и над страстями, но как побежденная царица, пленница, она оказывается помимо своей воли вовлеченной в водоворот чужих страстей, играющих ее судьбой и судьбой ее сына. Исконный конфликт, на котором выросла французская классическая трагедия, прежде всего трагедия Корнеля, – конфликт между разумом и страстью, чувством и долгом

– полностью переосмысляется в этой трагедии Расина, и в этом впервые проявляется его внутреннее высвобождение из пут традиции и образцов. Свобода выбора, которой обладали герои Корнеля, иначе – свобода разумной воли принимать решение и осуществлять его хотя бы ценою жизни, недоступна героям Расина: первым трем из-за их внутреннего бессилия, обреченности перед лицом собственной страсти; А – из-за ее внешнего бесправия и обреченности перед чужой безжалостной и деспотической волей. Альтернатива, стоящая перед Андромахой, – изменить памяти мужа, став женой убийцы всей ее семьи, или принести в жертву единственного сына – не имеет разумного и нравственного решения. И когда А такое решение находит – в самоубийстве у брачного алтаря, то это не просто героический отказ от жизни во имя высокого долга. Это моральный компромисс, построенный на двойном смысле ее брачного обета, – ведь супружество, которым будет куплена жизнь ее сына, фактически не совершится.

Таким образом, если герои Корнеля знали, на что они идут, чем и во имя чего жертвуют, то герои Расина исступленно сражаются с собой и друг с другом во имя мнимостей, обнажающих свой истинный смысл слишком поздно. И даже благополучная для главной героини развязка – спасение сына и провозглашение ее царицей Эпира – несет на себе печать мнимости: так и не став супругой Пирра, она тем не менее принимает в наследство, вместе сего престолом, обязательство отомстить за того, кто должен был занять местоГектора.

Новизна и даже известная парадоксальность художественного построения “А” не только в этом несоответствии поступков героев и их результатов. Такое же несоответствие существует и между поступками и внешним положением героев. Сознание зрителей XVII в. было воспитано на устойчивых стереотипах поведения, закрепленных этикетом и отождествляемых с универсальными законами разума. Герои “А” на каждом шагу нарушают эти стереотипы, и в этом также проявляется сила охватившей их страсти. Пирр не просто охладевает к Гермионе, но ведет с ней недостойную игру, рассчитанную на то, чтобы сломить сопротивление А. Гермиона, вместо того чтобы с презрением отвергнуть Пирра и тем самым соблюсти свое достоинство и честь, готова принять его, даже зная о его любви к троянке. Орест, вместотого чтобы честно выполнить свою миссию посла, делает все, чтобы она неувенчалась успехом.

Разум присутствует в трагедии как способность героев осознавать и анализировать свои чувства и поступки и в конечном счете выносить самим себе приговор, иначе, говоря словами Паскаля, как осознание своей слабости. Герои “А” отступают от нравственной нормы не потому, что не сознают ее, а потому, что не в силах подняться до этой нормы, поборов обуревающие их страсти.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Драматургія франц Класицизму. Класицист трагедія: Корнель, Расін 38. Драматургія франц Класицизму. Класицист трагедія: Корнель, Расін Регламентація авторської уяви: відсутність жанрових поєднань, низка канонів і планів, нормативність, логічний холодний розум, філософія раціоналізму, пристрасть – низьке, розум – високе, думка – єдини критерій життя, виражати почуття за правилами. Корнель – чистий класицизм, верх – кульмінація(розумний вибір героя), право –...
  2. Андромаха – характеристика літературного героя Андромаха дружина троянського героя Гектора. Під час битви за Трою Гектор гине. У “Троянках” Евріпід зображує момент, коли знатних полонянок греки розподіляють між своїми вождями. А. дістається синові Ахілла Неоптолем. Вона оплакує загибель Трої, коханого чоловіка, ненависний новий шлюб і свою рабську частку. Їй “страшно з благородства в рабство перейти”....
  3. Андромаха характеристика образа Андромахи Андромаха – удова Гектора, проводиря троянцев у Троянській війні, якого вбив Ахілл, бранка сина Ахиллапирра. Драматург, ставлячи основних героїв трагедії перед однією й тією же проблемою – вибором між боргом і почуттям, що суперечить цьому боргу, створює конструкцію, у якій персонажі зв’язані один з одним повторюваними відносинами: Пирр любить А.,...
  4. РАСІН, Жан (1639 – 1699) РАСІН, Жан (Racine, Jean – 21.12.1639, Ферте-Мілон, графство Валуа, тепер деп. Ен – 21.04.1699, Париж) – французький драматург-класицист, член Французької Академії (1672). Народився у буржуазній сім’ї провінційного чиновника. Осиротівши у трирічному віці, навчався у школі при монастирі Пор-Рояль, де усамітнилася від світу його бабуся. Здобув суворе релігійне...
  5. Життєвий і творчий шлях П. Корнеля. Особливості драматургії (“Сід”, “Горацій”, Драматургічні принципи) – ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТ. П. КОРНЕЛЬ, Ж. РАСІН ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТ. П. КОРНЕЛЬ, Ж. РАСІН 2. Життєвий і творчий шлях П. Корнеля. Особливості драматургії (“Сід”, “Горацій”, Драматургічні принципи) Процес формування класицизму дав відчутні результати вже наприкінці 30-х років XVII століття. Основним жанром нового стилю стала класична трагедія, що зображувала ідеалізовані пристрасті та піднесених героїв. Найвизначнішим представником класичної...
  6. Життєвий шлях і періоди творчості Ж. Расіна. Естетичні погляди драматурга – ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТ. П. КОРНЕЛЬ, Ж. РАСІН ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТ. П. КОРНЕЛЬ, Ж. РАСІН 3. Життєвий шлях і періоди творчості Ж. Расіна. Естетичні погляди драматурга Жан Расін народився 21 грудня 1639 року у Ферте-Мілоні у родині провінційного чиновника – працівника суду. Рано втративши батьків, він залишився під опікою своєї бабусі, яка помістила його до колежу міста...
  7. Загальна характеристика французької літератури XVII століття (Н. Буало “Поетичне мистецтво”; афоризми Ларошфуко і Лабрюєля; соціальні байки Лафонтена) – ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТ. П. КОРНЕЛЬ, Ж. РАСІН ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТ. П. КОРНЕЛЬ, Ж. РАСІН 1. Загальна характеристика французької літератури XVII століття (Н. Буало “Поетичне мистецтво”; афоризми Ларошфуко і Лабрюєля; соціальні байки Лафонтена) Кінець XVI століття пройшов у Франції під знаком релігійних воєн унаслідок загострення ворожнечі між католиками і гугенотами (прихильниками реформованої церкви). Примирити ворогуючі партії вдалося...
  8. Отзыв о рассказе Д. Олдриджа “Последний дюйм” Сюжет рассказа Д. Олдриджа “Последний дюйм” прост. Летчик Бен на стареньком самолете летит на берег Акульей бухты, чтобы снять фильм об акулах. Он берет с собой десятилетнего сына Деви, с которым не находит взаимопонимания. Сначала все шло хорошо. Сын сидел на берегу, Бен работал под водой. Но он случайно испачкался...
  9. Осмысление жизни и любви в цикле И. А. Бунина “Темные аллеи” В 1946 г. в Париже вышла новая книга И. А. Бунина “Темные аллеи”. Это необычная книга. В ней тридцать восемь новелл – и все о любви, о том, что дорого человеческому сердцу и что может исчезнуть навсегда, даже из памяти. Писал ее Бунин во время Второй мировой войны. Писатель словно...
  10. Раздумья поэта-изгнанника о своей судьбе (по стихотворению М. Ю. Лермонтова “Тучи”) Ужасная судьба отца и сына Жить розно и в разлуке умереть, И жребий чуждого изгнанника иметь На родине с названьем гражданина! М. Ю. Лермонтов Жизнь М. Ю. Лермонтова с детских лет была трудной. Ранняя смерть матери, разлука с отцом, домашние распри и неприглядные картины крепостной России сказывались на мировоззрении будущего...
  11. “Особливості натури корнелівського героя” Доволі довго, впродовж читання творів Корнеля, ми погано їх розуміли. Ми бачили в корнелівських героях втілення холодної та твердої волі, цілком спрямованої на виконання того, що вони вважали своїм першочерговим, святим обов’язком. Таке розуміння їхньої натури, на мою думку, є хибним. Герої Корнеля – це люди, наділені пристрастями. Для Родріго...
  12. “В чому полягає цінність трагедій Корнеля?” Чому Корнель, тип “корнелівського героя” вже кілька століть турбує літературних критиків та літературознавців? Чому стільки статей, досліджень, дисертацій та наукових конференцій присвячено його творчості? Чому навіть через такий довгий проміжок часу трагедії Корнеля не втрачають своєї актуальності? Саме в цьому я зараз спробую розібратись. Насправді, істина дуже проста та прекрасна....
  13. Гектор – центральний персонаж поеми Гомера “Іліада” Син царя Трої Пріама, батька п’ятдесяти синів і п’ятдесяти дочок. Чоловік Андромахи, дочки Гетіона, царя Фів, вбитого Ахіллеса. У “Іліаді” Г. супроводжують епітети “великий”, “блискучий”, “броне-блещущий”, “шлемоблещущій”. Він – головний захисник Трої, обложеної ахейцями, керованими Менелаем і Агамемнона. У книзі VI “Іліади” описана зустріч Г. з Андромахой, яка передбачає йому...
  14. Героїня трагедії П. Корнеля “Сид” Історичний прототип: дена Химена, дочка дона Гомеса, графа Гормаса, згодом дружина дона Родриго Диаса де Бивар, прозваного Сидом (XI століття). У трагедії Корнеля Химена страдательний персонаж, що несе основний морально-психологічний тягар. Виявившись у двозначному положенні (улюблений убив на дуелі її батька), X. вимагає в короля страти вбивці. Вона розуміє, що,...
  15. “Особливості французької трагедії XVII століття” Варто почати з того, що французька трагедія цього періоду має ряд особливостей, які вирізняють її з-поміж інших. Перш за все треба зазначити, що французька трагедія цього часу – це трагедія героїчної дії. Неважливо, погоджуємось ми з цим чи ні, але це дійсно так, це правда. Цей різновид трагедії якнайсуворіше усуває...
  16. Любовная лирика А. А. Фета Не жаль мне детских игр, не жаль мне тихих снов, Тобой так сладостно и больно возмущенных В те дни, как постигал я первую любовь По бунту чувств неугомонных… А. А. Фет Афанасий Фет – человек нелегкой и противоречивой судьбы – стоит особняком в русской поэзии. Его слава была посмертной. При...
  17. Представление в греческом театре В греческом театре все актеры были мужчинами, поскольку играть могли только свободные граждане, обладающие всеми правами, а женщины не имели полноты политических прав. Так как в пьесах нужно было изображать и женщин, и вообще разных по внешности и психологическим характеристикам героев, актеры меняли несколько раз костюмы и маски. Героями спектаклей...
  18. ЯБЛОКИ ГЕСПЕРИД – ИЗ ГРЕЧЕСКОЙ МИФОЛОГИИ МИФЫ И ПРЕДАНИЯ НАРОДОВ МИРА ЯБЛОКИ ГЕСПЕРИД (двенадцатый подвиг) Самым трудным подвигом Геракла на службе у Эврисфея был его последний, двенадцатый, подвиг. Геракл должен был отправиться к великому титану Атласу, который держит на плечах небесный свод, и достать из его садов, за которыми смотрели дочери Атласа, Геспериды, три золотых яблока....
  19. Жіночі образи Шекcпір 24. Жіночі образи Шекcпір В трагедии У. Шекспира “Гамлет” очень мало женских образов, что обусловлено самим сюжетом – сын должен отомстить убийце своего отца, родному дяде. Тем не менее образы Гертруды, королевы Датской, и Офелии, дочери королевского советника Полония, играют в трагедии весьма значимую роль. В этих двух образах не...
  20. Роль второстепенных персонажей в раскрытии образа Печорина Все пять повестей романа (“Бэла”, “Максим Максимыч”, “Тамань”, “Княжна Мери”, “Фаталист”) объединены фигурой главного героя – Печорина, “человека сильной воли, отважного, напрашивающегося на бури и тревоги”. Для того чтобы полнее показать личность Печорина, осудить его крайний индивидуализм и эгоизм, отчетливо обозначить характер, Лермонтов сталкивает своего героя с самыми разными людьми....
Расін “Андромаха”
«
»