Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Провіщі слова

Провіщі слова

Критики й літературознавці у своїх статтях, нарисах та розвідках, присвячених, Яновському,- певна річ, тепер,’коли злигодні закінчились та й сам Юрій Іванович помер,- полюбляють цитувати у своїх опусах одне побіжне висловлення Яновського чвертьстолітньої давності. Цією цитатою починається навіть розділ про Яновського в “Історії української радянської літератури”. Наведу його й я: “Коли я читаю книжку і хочу її оцінити, я питаю себе: “Чи взяв би ти її в далеку путь, по розмитій дорозі босоніж ступаючи, в далеку таємну путь? Чи поклав

би ти її в торбу поруч із хліба окрайцем, пучкою солі й цибулиною? Чи достойна вона там, у торбі на плечах, лежати всю путь, до хліба торкаючись? На перепочинку, коли розв’яжеш торбу і з’їси хліба з цибулею, чи дасть вона тобі мужність і радість, щирий захват і приємний біль мудрості?” Ця цитата – з висловлювання Яновського, друкованого в тисяча дев’ятсот двадцять дев’ятому році в “Універсальному журналі”.

Після цього абзаца, який так полюбляють наводити тепер критики й літературознавці, був ще один вельми важливий абзац. На жаль, я не маю напохваті того номера “УЖа”, з пам’яті

цитувати не берусь, тому беру його в перекладі з російського видання: “Я сам хочу написать для кого-нибудь такую книжку, но знаю, что то время еще где-то далеко раскачивает свой медньїй маятник, а жизнь подстерегает, чтобьі смять мои розо-вьіе крьілья и напечь из горькой польши хлеба. Только тогда почувствую я в себе пустоту и, опустошенньїй, буду брать гольїми руками боль и радость, мужество и упорство”. Це були провіщі слова про все дальше життя, і творче, і громадянське. життя Юрія Івановича. Він наче побачив їх тоді й заприсягся своєю мужністю і впертістю.

А щодо книги, то він написав таку, і не одну. Але одна була йому особливо дорога – “Вершники”. І надто дорогою стала геть пізніше, за кілька – років потому, в роки війни, коли він мав нагоду пересвідчитись, що вона теж воює на фронті і не тільки писана кров’ю його серця, але полита кров’ю бійців. У роки війни Іванович одержав із фронту примірник “Вершників”, знайдений у кишені забитого бійця. Книжку пробило три кулі, які й укоротили віку солдатові.

Не знаю, чи так у всіх, а для мене людина раз у раз починається саме з його власної бібліотеки. Хіба не відчутно відразу: оці книжки – випадкові, стали на полиці, так би мовити, “проїздом”; оці – накинуті дарунком не з волі власника бібліотеки, а стараннями друзів, прихильників чи підлабузників; а от ці – справжні тубільці, аборигени: читайте їх – ви пізнаєте їх зміст, але заглянете і у світ власника цих книжок.

Я повертався додому, власне, до дому Паустовського, пізно вночі, мавши відповідну перепустку без обмежень, крокував пустельними вулицями із Тверського бульвару на Замоскворіччя з єдиним бажанням – швидше до книг Костянтина Георгійовича! Книжки – то була вітчизна Паустовського. Добір улюбленої белетристики – прози і поезії, мемуари і краєзнавство, історія суспільної думки і історія мистецтва, економіка і природа рідного краю – тдори, які всебічно розкривали перед тобою батьківщину власника цих книжок. То була бібліотека людини, без-межно закоханої в рідну країну, людини, що прагне знати свій край якнайкраще, якнайповніше, в усіх його проявах і з усіх його сторін, у минулому, сучасному і в перспективі в майбутнє. Можливо, за все моє попереднє Життя я не пізнав так широко і всебічно Росії в її минулому і сучасному, як із бібліотеки Паустовського в ті московські воєнні ночі. Але, перечитуючи ті книжки, я так само пізнавав і самого Паустовського, можливо, ще краще, як до того з довголітнього особистого знайомства і дружби. Бібліотека письменника – це наче продовження його власної творчості і коментар до неї. Коли читаєш книгу, не можеш не відчувати за долями героїв твору, за плином відтворюваних суспільних подій, за описами природи і розкриттям людських характерів душі і серця автора книги. Бібліотека письменника – це також частка його серця і душі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Полісемія слова. Розвиток лексичного значення слова Слово характерізується насамперед одним чи кількома лексичними значеннями. Лексичне значення слова – це його реальний зміст, тобто те, що це слово називає. Наприклад, лексичне значення слова портрет – це “зображення або опис людини чи групи людей”. У період свого виникнення слово завжди має одне значення, тобто за походженням кожне слово...
  2. Володимир Сосюра – художник точного слова Володимир Миколайович Сосюра Народився на станції Дебальцеве 6 січня 1898 року в шахтарській сім’ї. Щоб хоч якось звести кінці з кінцями, батько, виходець із селян, у поті чола працював, часто міняючи професії: він був шахтарем, будівельником, землеміром, писарем, що мандрує вчителем. Добре малював і писав вірші. Мати, людина лагідного характеру,...
  3. Яскравий світ художнього слова Л. Костенко “Подивись уважніше навкруги! Чи бачиш ти райдугу серед затягнутого хмарами неба, чи відчуваєш пахощі квітів на галявинах, чи розумієш мову мурах та тварин? Чи пам’ятаєш ти нашу історію, Чи любиш Батьківщину? Ні? Тоді тобі не варто читати мої вірші”,- саме так, на мою думку, мала б звертатися Ліна Костенко до...
  4. Іван Франко – великий майстер художнього слова В історії української літератури є багато по-справжньому великих імен. Хтось із письменників прославився чудовими віршами, у когось була незвичайна біографія, комусь випало стати засновником або жанру, або цілого напрямку… Про Івана Франка можна говорити і в першому, і в другому, і в третьому випадках, але й цього буде мало. Адже...
  5. Дієприслівникові звороти. Вставні слова Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіди, традиційний звичай взаємодопомоги – толока, незамулена криниця, задавніла пам’ятка на околиці села чи урочище, з котрим пов’язане наше історичне минуле, портрет на стіні найдорожчої людини – все це наші непересічні символи. Не вивітрити з пам’яті, зберегти ці символи людського...
  6. Власні роздуми про роль слова у взаємостосунках між людьми Популярний психолог Іржі Томан виділив два основні принципи повноцінного спілкування: “Поводься з іншими так, як хотів би, щоб інші поводились з тобою” і “При кожному своєму вчинку увійди в становище іншого”. ими правилами намагаюсь керуватися у своєму житті. Дуже важливе для мене взаєморозуміння з найближчими людьми, родиною. Усвідомлюю, що життя...
  7. Людяність “Слова о полку Ігоревім” Нещасливою була доля рукопису “Слова…”. Наприкінці XVІІІ ст. російський збирач старовини Мусін-Пушкін придбав для своєї колекції рукописний збірник, у якому було і “Слово…”. У 1800 році воно вийшло друком, але у 1812 році бібліотека Мусіна-Пушкіна згоріла під час наполеонівського нападу на Москву. Залишилися тільки друковане видання і рукописна копія для...
  8. “Немую боль в слова облечь…” Твардовський О О. Т. Твардовський – найяскравіший поетичний талант. Прийшов у велику поезію із смоленського села, із сім’ї, яка пережила драму розкуркулювання і заслання. Про колективізацію він знав не з чуток. Картини нового колгоспного життя, яке нібито відразу стало щасливим, у літературі і мистецтві прийнято було прикрашувати. Мимоволі пригадується муляжний достаток у...
  9. Ключові слова в художньому творі Художній твір становить багатоелементну систему. В її ієрархії спостерігається багатоступінчастість. Тому уявлення про автора як носія певної концепції дійсності та естетичної інформації можна отримати тільки із послідовного розгляду всіх елементів тексту різних рівнів. Кожний лінгвістичний елемент літературного твору є включенням в естетичну систему цілого, тому як, мікро – так і...
  10. “Німий біль в слова наділити…” (поезія О. Т. Твардовського) О. Т. Твардовський – яскравий поетичний талант. Домінуюча риса його творчості – найвищий рівень цивільного занепокоєння в усіх без винятку життєвих ситуаціях. Щасливий той, хто “відвідав цей світ у його хвилини фатальні”. Чим-чим, а “фатальними хвилинами” наша епоха не обділена. Твардовський переконався в цьому на власному життєвому досвіді. Родом він...
  11. Патріотизм “Слова о полку Ігоревім” Серед усіх пам’яток прадавньої української літератури визначне місце займає “Слово о полку Ігоревім”, що є твором високопатріотичним і високохудожнім. Події, зображені в “Слові о полку Ігоревім”, є трагічними для історії нашого народу. Це період феодальної роздробленості й занепаду могутньої держави Київська Русь. Затьмарені пошуками наживи, нових земель, руські князі ворогують...
  12. “Люблю слова, їх музика іскриста…” Перше знайомство з Ліною Костенко зворушило мене до глибини душі. Яка душевна чистота й глибина думки, яка досконалість у володінні словом! Яка спорідненість душі й думок з таким уже знайомим словом Лесі Українки! Слово нашої сучасниці, обрамоване в яскраву художньо-естетичну форму, виступає потужним носієм духовної енергії народу, змушує задуматися над...
  13. Узагальнюючі слова при однорідних членах речення В історичній літературі існує чимало версій походження слова “козак”. Один із польських авторів виводив це найменування од якогось легендарного ватажка, що в давні часи успішно боровся з татарами; звали його буцімто Козак. З точки зору іншого вченого, походження цього слова пов’язане із словом “коза”; козаки, мовляв, були прудкими й витривалими,...
  14. Іван Франко – майстер художнього слова У літературному русі другої половини XІX століття Іван Франко – найвидатніший діяч. Його “поетична творчість вражає глибиною і багатством ідей, Широким колом тем і сюжетів, великою різноманітністю форм”. Своє палке слово Каменяр спрямовував на захист трудящих, проти несправедливого ладу, проти експлуататорів. Найвидатнішим внеском у скарбницю української поезії стала збірка “З...
  15. Любов до батьківщини автора “Слова о полку Ігоревім” Шкільний твір на тему “Любов до батьківщини”. ” Слово…” уже не одне століття хвилює розуми істориків, лінгвістів, поетів, просто аматорів стародавності. Воно як магнітом притягає до себе погляди багатьох і багатьох людей, навіть цілих поколінь. Цей добуток хвилює загадковою історією свого відкриття й опублікування, хвилює проблемою дійсності, що так і...
  16. Слово “оповідь” як що становить слова “казка” Слово “оповідь” у російській може мати кілька різних значень. Від розповідей, які охарактеризовані тут, треба відрізняти деяких інших види розповідей. Наприклад, існують звані “таємні розповіді робочих Уралу”. Це полуфантасгические або зовсім фантастичні розповіді гірників про зустрічі з гірськими духами, в реальність які колись вірили. У деяких із подібних оповідань є...
  17. Іншомовні слова (твір на лінгвістичну тему) Ми живемо в світі, який сформувався за багатовікову історію розвитку народів різних країн, культур, мов. Ми не можемо жити, не спілкуючись з іншими людь­ми. Кожний народ використовує те, що придумали інші. Якшо уважніше придивитись до слів, які ми вживаємо щодня, то виявиться, що багато з них прийшли до нас з...
  18. Рекомендації з вивчення “Слова об полицю Ігоровім” Зацікавлений в осмисленому сприйнятті школярами пам’ятників давньої давнини, В. Я. Стоюнин рекомендує випередити роботу над ними “читанням і розборами” добутків сучасних письменників. І лише потім, коли “учень почне розуміти літературний інтерес”, його увага можна перемкнути на “історію”, обмежившись при цьому “самим невеликим числом пам’ятників”. Учитель, зауважує В. Я. Стоюнин, “повинен...
  19. Музичність поетичного слова Павла Тичини Однією з головних особливостей чудової поезії П. Г. Тичини було його світосприймання через музику. Коли читаєш його твори, здається, що музика, супроводжує кожен рядок поезій, а потім ще довго живе в душі, хвилює і радує. Про те, як поет був закоханий у музичні теми, як володів майстерністю перекладати красу людей,...
  20. Ізяслав Василькович – герой “Слова о полку Ігоревім” Ізяслав Василькович – герой “Слова о полку Ігоревім”; безумовно, історична особистість, але згадується тільки в цьому творі, в інших пам’ятках писемності про нього поки не знайдено жодних відомостей. Згідно з “Слову”, загинув під час нападу на його князівство литовців, які скористалися несприятливим для російських моментом. Автор з великою симпатією пише...
Провіщі слова
«
»