Простежте духовні пошуки сенсу буття, втілені в образах Андрія Болконського та П’єра Безухова (за романом Л. Толстого “Злочин і кара”)
Простежте духовні пошуки сенсу буття, втілені в образах Андрія Болконського та П’єра Безухова (за романом Л. Толстого “Злочин і кара”).
Життєвий шлях головних героїв “Війни і миру” князя Андрія Болконського та графа П’є’ра Безухова – це болісний пошук разом із Росією виходу з особистого та суспільного розладу до “миру”, до розумного й гармонійного життя людей. Андрія, і П’єра не задовольняють дрібні, егоїстичні інтереси “вищого світу”, пустомельство у світських салонах. Душа їх відкрита всьому світу.
“Розум розуму” князя Андрія Болконського та “розум серця” П’єра Безухова. Андрій Волконський неординарна особистість, натура сильна, що логічно мислить і не шукає в житті проторених легких шляхів. Він намагається жити для інших, але відокремлює себе від них. П’єр – натура емоціональна. Щирий, безпосередній, іноді наївний, але безмірно добрий. Риси характеру князя Андрія: твердість, владність, холодний розум, палкий
Служба князя Андрія в армії. (Подвиг Андрія Болконського під час Аустерліцького бою. Розчарування у своїх ідеалах, попередніх перекдананнях і замкнення у домашньому колі.
Дружба пробуджує Андрія до життя. Початок оновлення князя Андрія: переведення богучарівських селян у вільні хлібороби, участь у роботі комітету Сперанського, кохання до Наташі.
Життя П’єра – шлях відкриттів та розчарувань. Його життя й пошуки передають те велике явише в російській історії, що називається декабристським рухом. Риси характеру П’єра. (Розум, схильний до мрійних філософських міркувань, розгубленість, слабка воля, відсутність ініціативи, неспроможність щось практично робити, виключна доброта. Уміння своєю щирістю, дружнім співчуттям пробудити до життя інших. Дружба з князем Андрієм, глибоке, щире кохання до Наташі.
Війна князя Андрія Волконського і графа П’єра Безухова. Обидва вони починають розуміти й усвідомлювати, що роз’єднання людей, втрата духовності – головна причина бід та страждань людей. Це війна. Мир – це згода між людьми, згода людини з самою собою. Війна 1812 року пробуджує князя Андрія до активної діяльності. Сприймання нападу французів як особистого лиха. Андрій іде в діючу армію, відмовляється від пропозиції стати ад’ютантом Кутузова. Мужня поведінка Андрія на Бородінському полі. Смертельне поранення.
Бородінська битва – кульмінація в житті князя Андрія. Передсмертні страждання допомогли йому зрозуміти нову християнську любов. Співпереживання, любов до братів, до люблячих, до тих, хто нас ненавидить, любов до ворога, яку проповідував Бог на землі і якої Андрій не розумів. Глибоко “цивільна людина” П’єр Безухов на війні. П’єр, будучи палким патріотом Батьківщини, віддає свої кошти, щоб сформувати полк оточення, мріє вбити Наполеона, для чого залишається у Москві. Полон і очищення П’єра фізичними і моральними стражданнями, зустріч з Платоном Каратаєвим допомогли духовному переродженню П’єра. Він упевнюється у необхідності перебудови держави і стає після війни одним із організаторів та керівників гуртка декабристів. Князь Андрій та П’єр Безухов – такі різні за характерами люди стають друзями саме тому, що обидва обдумують та намагаються зрозуміти своє призначення в житті. Кожен постійно шукає правду та сенс життя. Саме тому вони близькі один одному. Шляхетні, порядні, високоморальні люди. Князь Андрій Волконський та граф П’єр Безухов – кращі люди Росії.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)