Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Проблема морального максималізму в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім”

Проблема морального максималізму в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім”

Що стало причиною такого великого інтересу європейців до твору Ібсена? У головній ролі на сцену виходили легендарні Сара Бернар, Елеора Дуіе, Віра Комісаржевська. Вистава мала шалений успіх, театри виїжджали на гастролі. Тільки у Сполучених Штатах Америки п’єсу не зрозуміли. Біля твору норвезького драматурга точилася жвава, а часом агрессивна розмова. Ібсена звинувачували у прославленні жінки, яка заради своєї гордині зрекла багатовікові моральні цінності, залишає дітей, що то є заклик до руйнування сімейних відносин, що то є виправдання

дезертирства тощо. У Німеччині запропонували переробити кінцівку, і автор був змушений переписати останню сцену:

Нора останньої миті вирішує залишитися у родині, відмовляючись від свого плану.

Чому ж “родинна п’єса” викликала такий бурхливий інтерес? Зміст її здається цікавим: Є дуже порядна буржуазна сім’я, де чоловік і жінка вірні одне одному і є батьками. Він робить усе, щоб родина не знала матеріальних нестатків, прикрашає собою власний салон і має величезний успіх у “світі”. Так в Імірбі у спеціально для неї зробленому будиночку. Але у її минулому є “кістяк.” Давно, коли її

чоловікові потрібна була медична допомога і не вистачало коштів на лікування, вона звернулася за позикою до лихваря Крогстада. На її борговому листі повинен був розписатися як гарант її батько, що саме вмирав тоді, і жінка підробила його підпис, та ще й датувала його кількома днями після смерті батька. Тепер Крогстад шантажує її цим документом, пише листа її чоловікові. Несподівано, після розмови з Фру Ліппе, Крогстад віддає кримінальний лист, але врятувати ситуацію вже не можна: занадто вже багато всього довелося пережити колишній ляльці, що нарешті стала людиною.

Річ у тому, що Нора не хоче більше бути жінкою-лялькою, але бути просто жінкою вона ще не готова. І вона йде з дому, від родини, щоб знайти своє місце в спільноті незалежно від волі будь-якої іншої людини.

Цікаво, що той гнів, ті колючі слова, яких не пожалів для коханої дружини, здається, мотивовані не тим, про що він каже, а можливістю розгорнути другий лист від Крогстада повністю змінює його настрій: лялькою знову не змінеться нічого в житті повернути не можна, як би нам цього не хотілося…

У атмосфері “кінця століття”, коли саме повітря було наелектризоване якимсь передчуттям майбутніх величезних зрушень, родинна Історія сприйнялася як заклик до духовного бунту, до визволення особистості і була співзвучним настроям демократичної аудиторії усіх європейських країн, тим більше Росії.

Вона жила напередодні революції 1905 року, “…під тією безтурботністю жінки-дитини

Ки і лялечки, яка вся світиться наївною радістю життя, відчувалася можливість

Глибоких і сильних почуттів, які скоро переродять Нору і разом із відчайдушної скорботи вирвуть промови полум’яного протесту, одягнуть в барви трагічні” (“Новое время”, 19 вересня 1904 р.).

П’єса Г. Ібсена чи не вперше у тогочасній драматургії підняла завісу над сімейними стосунками, показавши, на чому вони здебільшого грунтуються. Навіщо було порушувати цю тему, таку болючу й глибоко особисту? Бо Ібсен і вважав, що суспільство хворе й потребує допомоги, лікування, коли втрачені сімейні зв’язки. П’єса Ібсена “Ляльковий дім” показує родину Хельмера досить благополучну, чоловік забезпечує сім’ю, пестить і любить дружину й трьох діточок. Усе гаразд, але це тільки на перший погляд, як і здалося це подрузі головної героїні Фру Ліне. Зі слів Нори, звернених до подруги, дізнаємося, що мучить молоду матір і дружину. Вона змушена була позичити гроші у Крогстада, аби врятувати життя чоловіка. Для цього вона підробила підпис умираючого батька на розписці, щоб. нехвилювати його зайвий раз. Вона й не вважає це злочином, бо діяла не заради себе.

Але події складаються зовсім інакше. І тут Ібсен показує, наскільки важкі, щирі, довірливі стосунки між людьми, особливо близькими. Нора боїться розкрити таємницю, бо знає чоловіка як людину правильну, таку, що вважає бездоганно чесною. Саме про це він, такий люблячий, не забуває нагадувати дружині, докоряючи їй за поведінку її батька. Але Нора усе ж таки сподівається на диво. Невже його Кохання не підкаже, що тут ідеться не про легковажний учинок задля власної утіхи Нори. Як вона чекала його реакції! Та дива не сталося. Він навіть не спитав, чому вона так учинила, не спробував зрозуміти одразу вину й гідного покарання.

Чидоречний такий максималізм не тільки у цьому випадку, а й у щоденних людських стосунках? Звичайно, ні. Життя складне, і в ньому не завжди все правильно. Але ж важливо зрозуміти людину, зробити крок назустріч, щоб не сталося катастрофи. Хельмер у своїй затятості й уявити собі цього не міг, хоч Норі ні в чому було каятися.

Хельмер не хоче бачити нікого іншого, бо йому зручно не знати про смертельну хворобу свого друга Ранка, не думати про людські почуття оточення взагалі.

Символічною є розв’язка стосунків Крогстада і Фру Лінне, які зуміти перекреслити минуле заради можливості щастя. Саме щастя робить Крогстада великодушним, і він віддає розписку Норі. Та це вже не врятує сім’ї Нори і Хімікмера. Вона від самого початку будувалася на нещирості стосунків, на бажані будь-що зберегти “декорум”. Своїм твором Ібсен показав, наскільки важливіморальні стосунки і наскільки чутливим треба бути, щоб зберегти тендітне лебединне щастя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Проблема морального максималізму у п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Людині притаманне прикрашати власне життя, причому не тільки для чужих очей, а й для власних. Це зрозуміло, навіть природно. Як птах будує власне гніздечко, так людина створює затишок у власному домі, лад і традиції у сім’ї, стиль життя. Погано лише, коли це стає самоціллю, не фоном, а основним сюжетом, коли...
  2. Проблема сімейного щастя в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Закінчувалося насичене важливими подіями, але загалом досить спокійне XІX століття. Ніби в передчутті майбутніх історичних буревіїв людство переживало соціальні трагедії та морально-етичні потрясіння. Уже ніщо не могло врятувати суспільство від невідворотних випробувань. Людина за цих умов мала не втратити почуття власної гідності, не схилитися перед життєвими обставинами. Але ж чи...
  3. Проблема сімейного щастя в драмі Г. Ібсена “Ляльковий будинок” Закінчувалося насичене важливими подіями, але відносно спокійне XІX століття. Немов у передчутті майбутніх історичних ураганів, людство переживало соціальні трагедії й морально-етичні перевороти. Уже ніщо не могло врятувати суспільство від невідворотних змін, але людина повинен був устояти, не втратити почуття власного достоїнства, не зігнутися під життєвими безладдям. Але чи взагалі можливий...
  4. Особливості драматичного конфлікту та моральні проблеми в драмі Генріка Ібсена “Ляльковий дім” Генрік Ібсен увійшов в історію світової літератури як засновник “нової драми”. Одним із перших він починає створювати п’єси з великими проблемами і мовою, близькою глядачеві. Драма “Ляльковий дім”, яка була написана автором у 1879 році, розповідає про дім, про сім’ю, про людей, що прожили разом багато років, але так і...
  5. Сім’я це велика таємниця. Г. Ібсена “Ляльковий дім” Кожна дитина мріє про свій дім, про свою сім’ю, і їй хочеться, щоб реальне життя було яскравим і радісним. Але людина дорослішає й поступово розуміє, що не все так гарно в житті. Як же зробити свій дім справжнім, а не ляльковим, як наповнити його щирими почуттями і радістю? Над цим...
  6. Висвітлення проблеми багатства і бідності в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Однією з важливих проблем драми Г. Ібсена “Ляльковий дім” є проблема багатства і бідності. Але ця проблема є важливою лише в ключі іншої, не менш важливої і значущої. Багатство – це, в першу чергу, влада, яка надає особистості більше можливостей реалізуватися у житті. Від того, якими моральними принципами послуговується особистість,...
  7. Проблема сімейного щастя у п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Г. ІБСЕН – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ Г. ІБСЕН ЗРАЗОК ТВОРУ Проблема сімейного щастя у П’ЕСІ Г. Ібсена “Ляльковий дім” У творчості Г. Ібсена є низка творів, які дослідники умовно називають “п’єсами про людську душу”. Соціально-психологічна драма “Ляльковий дім” належить саме до них. У кожний період своєї творчості...
  8. Образ Нори (за п’єсою Г. Ібсена “Ляльковий будинок”) У читачів у наш час виникає багато питань, коли вони читають “Ляльковий будинок” Г. Ібсена. Час інший, люди змінилися, цінності знівельовані, з одного боку, з іншого боку – стало складніше визнати їх розумність. Образ Нори викликає бажання співчувати цій жінці, дивуватися її безпорадності, зрозуміти її дії, але ж ніяк не...
  9. Проблематика драми Г. Ібсена “Ляльковий дім” Генрік Ібсен – відомий норвезький драматург, якого перш за все цікавили соціальні трагедії та морально-етичні проблеми. Почуття власної гідності, на думку письменника, людина повинна зберігати за будь-яких обставин. “Ляльковий будинок” є одним з найвідоміших творів Ібсена, в якому випливає проблема самопожертви заради кохання. Автор взяв історію однієї родини, де родинні...
  10. Нора Хельмер – особистість чи “Лялька” (На матеріалі “реалістичної драми” Г. Ібсена “Ляльковий дім”) Ще за життя драматурга п’єси Генріка Ібсена були визнані новаторськими, а їх автора називали творцем справжньої реалістичної драми, яка у своїй основі завжди трагічна. Ібсен, створюючи аналітичну драму, розкриває глибинну трагічність і жорстокість дійсності, приховану під зовнішнім благополуччям, а також здатність вольової людини протистояти обставинам. У драмах Ібсена перед читачем...
  11. Особливості драматичного конфлікту в п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Що стало причиною такого великого інтересу європейців до твору Ібсена? А що такий спалах був, можемо довести хоч би переліком постановок п’єси у різних країнах. У головній ролі на сцену виходили легендарні Сара Бернар, Елеонора Дузе, Віра Комісаржевська. Вистава мала шалений успіх, театри виїжджали з нею на гастролі. Тільки у...
  12. Новаторство драматургії Г. Ібсена (за драмою “Ляльковий дім”) Генрік Ібсен – великий норвезький драматург, творець нової соціально-психологічної драми. Перші його п’єси були написані в національно-романтичному дусі. Головною темою була боротьба Норвегії за незалежність і уславлення її героїчного минулого. Та згодом Ібсен відходить від героїчних оповідей і звертається в більшості своїх п’єс до сучасності, її проблем, її Характерів. Так...
  13. Втрачений секрет сімейного щастя (за драмою Ібсена “Ляльковий дім”) Генрік Ібсен був людиною суворої, але щирої вдачі, його завжди приваблювали добрі, відверті люди, які вміли кохати і жертвувати заради інших своїм добробутом. Саме тому норвезький митець намагався висвітлити реальні соціально-психологічні проблеми. Його драма “Ляльковий дім” поставила перед численними читачами та глядачами важливі питання: як жити, кохати, якими бути? Ібсен...
  14. Аналітична композиція п’єси Генріка Ібсена “Ляльковий дім”. Образ Нори УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас І семестр ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. УРОК № 4 Тема. Аналітична композиція п’єси Генріка Ібсена “Ляльковий дім”. Образ Нори Мета: допомогти учням усвідомити особливості композиції п’єси, складність і новаторство образу головної героїні; розвивати аналітичне мислення, уміння оцінювати прочитане, зіставляти...
  15. “Правда і свобода основи суспільства” (за драмою Г. Ібсена “Ляльковий дім”) Дія драми “Ляльковий дім” відбувається у сучасній авторові Норвегії, тобто у другій половині XІX століття. Насправді проблеми, порушені у цьому творі, так чи інакше актуальні за всіх епох, але саме час появи драми спричинив успіх та­кого масштабу. Місце жінки в родині та суспільстві, її роль та права – ось проблеми,...
  16. Символізм назви п’єси Генріха Ібсена “Ляльковий дім” Генріх Ібсен, відомий норвезький драматург, створив “нову драму”. У своїх п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, що воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен ввів новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання у п’єсі...
  17. Твір Генріка Ібсена “Ляльковий дім” – соціально-психологічна драма. Сюжет. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас І семестр ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. УРОК № 3 Тема. Твір Генріка Ібсена “Ляльковий дім” – соціально-психологічна драма. Сюжет. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі Мета: допомогти учням засвоїти ідейно-художній зміст, сюжет драматичного твору; розвивати навички...
  18. Драма Г. Ібсена “Ляльковий дім”. Жанр п’єси – соціально-психологічна драма Генрік Ібсен – норвезький (і ширше – скандинавський) письменник, автор філософсько-символічних драматичних поем “Бранд” і “Пер Гюнт”, творець “нової драми”, який визначив розвиток світової драматургії ХХ ст. В острокритичних соціально-психологічних драмах “Ляльковий дім” (1879), “Привиди” (1881) він показує глибоку невідповідність між благопристойною видимістю і внутрішньою порочністю зображуваної дійсності і закликає...
  19. Зміст назви драматичного твору Ібсена “Ляльковий Дім” Г. Ібсен став для своїх сучасників володарем думок, створивши проблемний театр, в якому пройшли перевірку майже всі ідеї і теми ХІХ століття. Славетний реформатор театру вперше ввів новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднуються трагедія і комедія. Це поєднання надає твору Ібсена “Ляльковий дім”...
  20. Скорочено “Ляльковий дім” Ібсена Посильний. Дія відбувається в квартирі Хельмерів. Дія розпочинається зимовим днем у затишній вітальні Хельмерів. Усе у кімнаті обставлено зі смаком, але відчувається, що гроші у родині заощаджують. Завтра – Святвечір. Нора повернулася додому з пакунками подарунків для дітей, служниці та чоловіка. Чоловік пестливо називає жінку білочкою та жайворонком, але докоряє...
Проблема морального максималізму в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім”
«
»