Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Проблема морального максималізму у п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім”

Проблема морального максималізму у п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім”

Людині притаманне прикрашати власне життя, причому не тільки для чужих очей, а й для власних. Це зрозуміло, навіть природно. Як птах будує власне гніздечко, так людина створює затишок у власному домі, лад і традиції у сім’ї, стиль життя. Погано лише, коли це стає самоціллю, не фоном, а основним сюжетом, коли поступово щезають серйозні розмови й думи, коли зменшується коло світогляду, коли актори вічного домашнього театру звикають увесь час грати, забуваючи про щирість і відвертість стосунків із близькими.

Прикрашаючи чи навіть обожнюючи

дорогу людину, можна допомогти їй піднятися до цього ідеалу, а можна затьмарити очі, не помітити, що створений тобою ідеал несправжній, немов порожній, перетворити себе на фанатичного служника цій пустоті, своєму власному вимислу.

Яскрава особистість, талановита, емоційна жінка, самовіддана дружина й любляча мати, Нора стає додатком до свого чоловіка, його “білочкою”, “жайворонком” – іграшкою, одне слово. Він навіть вибирає їй карнавальні костюми і диктує манеру поведінки, він ревнує до друзів і шкільних подруг, вона звітує, які іграшки купила для дітей та за яку ціну…

Нора звикає, що

до неї ставляться, як до дитини, що не розуміє як слід законів суспільства та релігії, та їй ніхто й не дає часу розібратися в них, навчитись. Навіщо це дружині-іграшці?

А хіба іграшку примушує життя вирішувати такі питання, які життя ставить перед Норою? Тяжко хворого чоловіка треба повезти на південь, до моря, кошти на це можна взяти тільки у борг. Невільник удаваних понять про своє реноме, Хельмер відмовляється позичити гроші у когось – хоч офіційно через банк, хоч у приватних осіб.

Справа не тільки в ньому: що б мала робити молода жінка з трьома малими дітьми, якщо б не врятували його життя? Хельмер навіть не думає про це, для нього важливіша зовнішня порядність. Тоді Нора позичає гроші таємно, беручи повну відповідальність на себе (віддавати позику їй належить теж таємно, обмежуючи себе в усьому), але, за норвезькими законами, хтось із родичів-чоловіків повинен був поставити свій підпис як запоруку надійності Нори. Фрау Хельмер знає, що її батько не відмовив би в цьому, але звернутися до нього особисто вона не в змозі. Батько в іншому місті, тяжко хворий, вона навіть перед смертю не може попрощатися з ним, бо чекає на третю дитину і доглядає хворого чоловіка. Нора відважується сама підписати за батька, але ставить на документі дату, не знаючи, що батька у той час уже немає в живих…

Жінка навіть не підозрювала, що робить щось аморальне: хіба ж є закони, за якими не можна рятувати коханого чоловіка, батька власних дітей? Перед Різдвом Нора почуває себе щасливою: майже весь борг сплачено шляхом відмови собі в усьому, таємно від чоловіка; Хельмер одужав і обіймає посаду директора банку.

Тут з’являється один із службовців банку, в якого Нора позичила гроші, до неї з проханням. Ця людина Колись зробила хибний крок у житті – заради врятування дітей. Його було покарано, але знову ціною сумлінної праці він зміг піднятися і обійняти гідну посаду. Навряд чи він буде ще в змозі повторити свій тернистий шлях, якщо його виженуть з установи. Хельмер саме це намагається зробити перед Різдвом. Минуле Крогстада для цього – тільки привід. Головне – Хельмер хоче викинути із лав службовців давнього знайомого, щоб попередити можливу фамільярність.

Крогстад прохає Нору допомогти йому, у відчаї навіть шантажує жінку, що розповість про все чоловікові, навіть кидає у поштову скриньку листа. До речі, Нора до того обмежена у своїх домашніх правах, що навіть не має ключа від поштової скриньки.

Вважаючи чоловіка чесною, принциповою людиною, Нора й гадки не має, що він може погодитися на пропозицію Крогстада – не відкривати таємницю її вчинку перед світом за вигідну посаду у банку. Але їй здається, що він не допустить її сорому, і візьме усю провину на себе, захистить її. Нора навіть хоче піти з дому, накласти на себе руки, щоб не допустити цього, щоб не поставити коханого у скрутне становище, але їй бракує рішучості…

Ми бачимо, як поступово спадають вигадані, уявні блискучі прикраси з Хельмера. У цей час, який Норі треба виграти, поки її подруга береться умовити Крогстада, Хельмера дуже легко обдурити, що все йдеться добре. Він не помічає, що дружина дуже схвильована – за краще не помічати. Він не дуже сумує, коли отримує звістку, що один з близьких друзів сім’ї тяжко хворий та змушений помирати на самоті.

І ось, нарешті, лист. Хельмер не захищає – звинувачує Нору. Він одразу ж думає, як піти на вимоги Крогстада, всі його принципи щезають. А Нору, самовіддану дружину, буде покарано – їй не дозволять виховувати дітей. Але зовні все залишається, як було: для реноме Хельмера треба турбуватися “про спасіння залишків, уламків, декорума!”

Коли через кілька хвилин подружжя отримує повідомлення, що Крогстад не буде порушувати справу і повертає розписку Норі, Хельмер, немов нічого не сталося, знову говорить про своє кохання до Нори й відповідальність за неї. У нього навіть вириваються слова, що він її прощає, хоч вибачатися, перш за все, треба йому самому.

Ми бачимо, як у цих випробуваннях, за кілька страшних для неї годин, зростає самосвідомість Нори. Вона нарешті відчуває свою власну гідність: “Ти-то не судиш і не говориш, як людина, на яку я могла б покластися. Коли в тебе минув страх, – не за мене, а за себе, – коли вся небезпека для тебе минула, з тобою мовби нічого й не було. Я, як і раніше, залишилася твоєю пташкою, жайворонком, лялькою, з якою тепер треба поводитися ще обережніше, бо вона виявилась не такою вже й міцною. Торвальд, у ту мить мені стало ясно, що я всі ті вісім років жила з чужою людиною”.

Нора має достатньо сил, щоб піти з цього дому, поїхати у рідне місто і спробувати стати гідною людиною, щоб мати моральне право виховувати власних дітей. Поки що вони залишаться у домі Хельмера на руках няні, що виховувала колись саму Нору. Вона іде у невідомість, але відмовляється від матеріальної допомоги чоловіка. Можливо, він теж зможе змінити себе, інакше дивитиметься на світ, якщо “ляльку віднімуть”.

Цю п’єсу написано у сімдесяті роки XІX століття, у Норвегії, де жінка, як ми бачимо, мала обмежені права порівняно з чоловіком, але у розумінні законів людяності, у піднятті до висот морального максималізму Генріх Ібсен висунув на передній план саме героїню.

До речі, багато років на російській та німецькій сцені, куди вона вперше прийшла, драма “Ляльковий дім” мала назву “Нора”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Проблема морального максималізму в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Що стало причиною такого великого інтересу європейців до твору Ібсена? У головній ролі на сцену виходили легендарні Сара Бернар, Елеора Дуіе, Віра Комісаржевська. Вистава мала шалений успіх, театри виїжджали на гастролі. Тільки у Сполучених Штатах Америки п’єсу не зрозуміли. Біля твору норвезького драматурга точилася жвава, а часом агрессивна розмова. Ібсена...
  2. Проблема сімейного щастя в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Закінчувалося насичене важливими подіями, але загалом досить спокійне XІX століття. Ніби в передчутті майбутніх історичних буревіїв людство переживало соціальні трагедії та морально-етичні потрясіння. Уже ніщо не могло врятувати суспільство від невідворотних випробувань. Людина за цих умов мала не втратити почуття власної гідності, не схилитися перед життєвими обставинами. Але ж чи...
  3. Проблема сімейного щастя у п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Г. ІБСЕН – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ Г. ІБСЕН ЗРАЗОК ТВОРУ Проблема сімейного щастя у П’ЕСІ Г. Ібсена “Ляльковий дім” У творчості Г. Ібсена є низка творів, які дослідники умовно називають “п’єсами про людську душу”. Соціально-психологічна драма “Ляльковий дім” належить саме до них. У кожний період своєї творчості...
  4. Проблема сімейного щастя в драмі Г. Ібсена “Ляльковий будинок” Закінчувалося насичене важливими подіями, але відносно спокійне XІX століття. Немов у передчутті майбутніх історичних ураганів, людство переживало соціальні трагедії й морально-етичні перевороти. Уже ніщо не могло врятувати суспільство від невідворотних змін, але людина повинен був устояти, не втратити почуття власного достоїнства, не зігнутися під життєвими безладдям. Але чи взагалі можливий...
  5. “Як я уявляю подальше життя Нори Хельмер” за п’єсою Г. Ібсена “Ляльковий будинок” Нора Хельмер – центральний персонаж п’єси, дружина адвоката Хельмера. Вона, здається, має все необхідне для щастя: коханого чоловіка, дітей, будинок. Щасливо проживши з чоловіком чималу кількість років, вона раптом приймає несподіване рішення піти з дому. Ніхто з домашніх не здогадується, чим викликане таке рішення. До того ж ніхто не знає,...
  6. Образ Нори (за п’єсою Г. Ібсена “Ляльковий будинок”) У читачів у наш час виникає багато питань, коли вони читають “Ляльковий будинок” Г. Ібсена. Час інший, люди змінилися, цінності знівельовані, з одного боку, з іншого боку – стало складніше визнати їх розумність. Образ Нори викликає бажання співчувати цій жінці, дивуватися її безпорадності, зрозуміти її дії, але ж ніяк не...
  7. Втрачений секрет сімейного щастя (за драмою Ібсена “Ляльковий дім”) Генрік Ібсен був людиною суворої, але щирої вдачі, його завжди приваблювали добрі, відверті люди, які вміли кохати і жертвувати заради інших своїм добробутом. Саме тому норвезький митець намагався висвітлити реальні соціально-психологічні проблеми. Його драма “Ляльковий дім” поставила перед численними читачами та глядачами важливі питання: як жити, кохати, якими бути? Ібсен...
  8. Аналітична композиція п’єси Генріка Ібсена “Ляльковий дім”. Образ Нори УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас І семестр ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. УРОК № 4 Тема. Аналітична композиція п’єси Генріка Ібсена “Ляльковий дім”. Образ Нори Мета: допомогти учням усвідомити особливості композиції п’єси, складність і новаторство образу головної героїні; розвивати аналітичне мислення, уміння оцінювати прочитане, зіставляти...
  9. Особливості драматичного конфлікту та розвитку дії в п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Видатний письменник XIX ст. Генрік Ібсен відіграв провідну роль у становленні нової європейської драми. Його новаторство полягало у відмові від звичного любовного конфлікту як основного рушія дії, у постановці низки актуальних проблем про особистість та її стосунки з суспільством. Чи не найвідомішим взірцем його “нової” драми стала п’єса “Ляльковий будинок”,...
  10. Нора Хельмер – особистість чи “Лялька” (На матеріалі “реалістичної драми” Г. Ібсена “Ляльковий дім”) Ще за життя драматурга п’єси Генріка Ібсена були визнані новаторськими, а їх автора називали творцем справжньої реалістичної драми, яка у своїй основі завжди трагічна. Ібсен, створюючи аналітичну драму, розкриває глибинну трагічність і жорстокість дійсності, приховану під зовнішнім благополуччям, а також здатність вольової людини протистояти обставинам. У драмах Ібсена перед читачем...
  11. Особливості драматичного конфлікту в п’єсі Генріка Ібсена “Ляльковий дім” (діалог з учителем) Сиджу і думаю. У голові різні думки. Цілий клубок думок-антагоністів. Одна думка суперечить іншій, хочеться сказати багато, а от як – ще не знаю. Я ніби чую, як Ви, Світлано Олександрівно, не захочете зі мною погодитися, і я починаю з Вами сперечатися. Дозволите? – Чому ти, Сергію, вибрав цей вислів...
  12. Проблематика драми Г. Ібсена “Ляльковий дім” Генрік Ібсен – відомий норвезький драматург, якого перш за все цікавили соціальні трагедії та морально-етичні проблеми. Почуття власної гідності, на думку письменника, людина повинна зберігати за будь-яких обставин. “Ляльковий будинок” є одним з найвідоміших творів Ібсена, в якому випливає проблема самопожертви заради кохання. Автор взяв історію однієї родини, де родинні...
  13. “Правда і свобода основи суспільства” (за драмою Г. Ібсена “Ляльковий дім”) Дія драми “Ляльковий дім” відбувається у сучасній авторові Норвегії, тобто у другій половині XІX століття. Насправді проблеми, порушені у цьому творі, так чи інакше актуальні за всіх епох, але саме час появи драми спричинив успіх та­кого масштабу. Місце жінки в родині та суспільстві, її роль та права – ось проблеми,...
  14. Скорочено “Ляльковий дім” Ібсена Посильний. Дія відбувається в квартирі Хельмерів. Дія розпочинається зимовим днем у затишній вітальні Хельмерів. Усе у кімнаті обставлено зі смаком, але відчувається, що гроші у родині заощаджують. Завтра – Святвечір. Нора повернулася додому з пакунками подарунків для дітей, служниці та чоловіка. Чоловік пестливо називає жінку білочкою та жайворонком, але докоряє...
  15. Символізм назви п’єси Генріха Ібсена “Ляльковий дім” Генріх Ібсен, відомий норвезький драматург, створив “нову драму”. У своїх п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, що воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен ввів новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання у п’єсі...
  16. Новаторство драматургії Г. Ібсена (за драмою “Ляльковий дім”) Генрік Ібсен – великий норвезький драматург, творець нової соціально-психологічної драми. Перші його п’єси були написані в національно-романтичному дусі. Головною темою була боротьба Норвегії за незалежність і уславлення її героїчного минулого. Та згодом Ібсен відходить від героїчних оповідей і звертається в більшості своїх п’єс до сучасності, її проблем, її Характерів. Так...
  17. Твір Генріка Ібсена “Ляльковий дім” – соціально-психологічна драма. Сюжет. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас І семестр ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. УРОК № 3 Тема. Твір Генріка Ібсена “Ляльковий дім” – соціально-психологічна драма. Сюжет. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі Мета: допомогти учням засвоїти ідейно-художній зміст, сюжет драматичного твору; розвивати навички...
  18. Чому п’єса названа “Ляльковий дім”? (за однойменною п’єсою Г. Ібсена) Г. Ібсен, відомий норвезький драматург, створив “нову драму”. У цих п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, що воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен увів новий жанр синтетичної п’єси. її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання в п’єсі...
  19. “…І ти, і я – ми обоє повинні змінитись…” Родинне життя Нори і Торвальда (за п’єсою Г. Ібсена “Ляльковий дім”) Один із найвідоміших творів норвезького драматурга Г. Ібсена – соціально-психологічна драма “Ляльковий дім”, у якій автор висвітлює важливі й актуальні тогочасні проблеми. Проблему емансипації жінки, проблему жіночого щастя, врешті, проблему гідності людини, особистості й самовизначення на прикладі однієї сім’ї – Торвальда і Нори Хельмерів. На перший погляд – це звичайна...
  20. Сім’я це велика таємниця. Г. Ібсена “Ляльковий дім” Кожна дитина мріє про свій дім, про свою сім’ю, і їй хочеться, щоб реальне життя було яскравим і радісним. Але людина дорослішає й поступово розуміє, що не все так гарно в житті. Як же зробити свій дім справжнім, а не ляльковим, як наповнити його щирими почуттями і радістю? Над цим...
Проблема морального максималізму у п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім”
«
»