Пригоди, пригоди, пригоди (за романом “Айвенго”)
Вальтер Скотт – це відомий англійський поет, романіст, народжений у Шотландії.
Вальтер Скотт отримав освіту правознавця, але його захопленням є історія рідного краю, легенди, традиції, стародавні культурні пам’ятки, Зрештою він здобуває славу видатного краєзнавця, історика. В. Скотт зібрав і опублікував збірку шотландських пісень (1803). Як письменник, свій творчий шлях розпочинає з поем, присвячених історії Шотландії, але з 1814 року здебільшого пише прозу.
Найбільш популярним є історичний роман “Айвенго” (1820). В. Скотт змальовує
Поряд зі змалюванням історичного конфлікту, Вальтер Скотт відтворює побутовий фольклорний колорит, широко використовує багату мовну палітру того часу. Персонажів роману автор зумисне змальовує різними: тут немає всуціль позитивних чи абсолютно негативних типів.
Таким чином автор привертає
У чому секрет популярності Вальтера Скотта, чому він захоплював як читача XIX століття, так і нашого сучасника? Великою мірою успіх письменника – у глибокому розумінні подій минулого і художній досконалості відтворення історії. Найбільш характерним із цієї точки зору є роман “Айвенго”.
Проблеми, які поставив Вальтер Скотт в “Айвенго”, не були далекими від сучасності автора. Феодальне дворянство не було остаточно зламане: в Англії буржуазія була позбавлена політичної влади і разом з народом вела боротьбу за реформу існуючої у країні виборної системи.
Події, відтворені в “Айвенго”, відбуваються наприкінці XII століття, коли Англією правив король Річард Левове Серце. Конфлікт твору зводиться до боротьби бунтівної феодальної верхівки, що була зацікавлена в збереженні
Феодальної роздробленості країни, проти королівської влади, що втілювала собою ідею централізованої держави. Автор показує, що симпатії народу – на боці короля. Річард Левове Серце йде на штурм замку Фрон де Бефа поряд із стрільцями Робіна Гуда. Цьому епізоду письменник надає символічного значення.
Вальтер Скотт майстерно відтворює також національний конфлікт. На початок дії твору минуло понад сто років з часу завоювання Англії норманами. Серед вільнолюбних саксів жило прагнення до національної незалежності. Вальтер Скотт надав цьому конфлікту великої гостроти, показавши насамперед ненависть простого народу до норманських феодалів.
Більшості героїв з народу властиве прагнення до волі, готовність боротися за своє право бути незалежною людиною. Таким є свинопас Седрика Гурт, такими є і стрільці Робіна Гуда, який виступає в романі під іменем Локсді.
Історизм Вальтера Скотта виявився в умінні відкрити потаємні пружини історичного процесу і розповісти про те, як позначилась їх дія на долях окремих людей. Сам сюжет “Айвенго” побудовано на ворожнечі між прибічником короля Річарда лицарем Айвенго і зловісним храмовником Бріаном де Буагільбером. Але в подіях приватного життя Вальтер Скотт відтворює конфлікти історичного масштабу. Письменник також з великою майстерністю зображує колорит епохи: особливості побуту, звичаїв, костюмів, мови. Так перед читачем постає Англія кінця XII століття в переконливих образах і картинах.
Король Річард веде боротьбу з братом Джоном, який намагається захопити владу, а також із норманськими баронами, що хотіли зберегти свою незалежність від короля. Політичний конфлікт ускладнюється національним протистоянням: корінне населення – сакси не можуть змиритися з володарюванням норманів в їхній країні. В романі також представлені низи суспільства – доведені до розорення селяни перетворилися на розбійників, які ведуть боротьбу з гнобителями.
У романі подані образи як реальних історичних осіб (Річард Левове Серце, принц Джон), так і вигаданих героїв (лицар Айвенго, леді Ровена, Ребека, Седрік Ротервудський та інші).
Дуже яскравий герой роману Король Річард – справжній лицар: сміливий, мужній, відчайдушний, чесний. Виступає не тільки як захисник інтересів баронів – норманів, а й корінного населення Англії – саксів, інтересів простого народу Англії. Він вміє чудово спілкуватися як із вищим світом, так і з простим народом. Проте, слава мужнього воїна була для нього дорожче за славу мудрого правителя.
У зображенні В. Скотта норманські барони – пихаті, нахабні люди, для яких не існує ані законів, ані моралі. Найяскравіший з цих образів – лицар ордену храмовників Бріан де Буагільбер. Він дуже честолюбний. Для нього і релігія, і лицарський орден, і люди – засоби досягнення особистої мети.
Рицарські турніри – найцікавіше й найпрекрасніше видовище того часу, яким захоплювалися усі: багачі, бідняки і дворяни. В середньовічній Англії вірили в чаклунство. Одну із героїнь роману, Ребеку, звинувативши в чаклунстві, погрожують спалити на вогнищі. У романі В. Скотт дає детальні описи трапез, одягу того часу, лицарських обладунків.
На сторінках роману оживає історія однієї з європейських держав. Гострий сюжет весь час тримає читача в напрузі. В романі на першому плані такі вічні людські цінності, як чесність, шляхетність, мужність, вірність.