Правильність мовлення
Неправильність мовлення вживання слів веде за собою помилки в області думки й потім у практиці життя. Дм. Писарєв. Вимога правильності мовлення ставиться не тільки до лексики воно поширюється й на граматику, словотвір, вимову, наголос, а в письмовому мовленні на орфографію й пунктуацію, Дотримання норми головна умова культури мовлення. Нормою називаються язикові варіанти, найпоширеніші із числа існуючих, що закріпилися в практиці зразкового використання й щонайкраще виконуючу свою функцію. Норма категорія історична
Будучи у відомій
Відома рухливість язикової норми іноді приводить до того, що для того самого язикового явища є в певні тимчасові відрізки не один-единствений регламентований спосіб вираження, а більше: колишня норма ще не втрачена, але на ряді з нею виникає нова (порівн. Однаково припустима вимова прикметників на – гий, – кий, – хий типу строгих, коротких, тихий або дієслів – гивать, – кивати, –
Існування подвійних форм літературної мови, що виникли в ході його історичного розвитку, не виключає паралельного існування язикових варіантів, пов’язаних з наявністю в складній системі мови й окремих його різновидів функціональних стилів, у яких по-різному використаються й варіантні форми. Виникаюче у зв’язку із цим різноманіття в єдності не руйнує самої норми, а робить її більше тонким інструментом образних засобів у стилістичному плані
(2 votes, average: 2.50 out of 5)