Постать Роксолани в історії України (за твором О. Назарука “Роксоляна”)
“Ми – автори свого добра і зла”, – говорив Хосе Марті. Це значить, що люди не народжуються добрими чи злими, що в душі кожного із нас точиться постійна боротьба між добром і злом, між чорним та білим. Можливо, керуючись саме цією теорією, ми зможемо проаналізувати образ жінки, відомої світовій історії під іменем Роксолана.
Справлене ім’я Роксолани – Анастасія Гаврилівна Лісовська. Вона була донькою рогатинського священика, яка ще юною дівчиною потрапила у полон до ворогів. Вони продали її вірменинові-перекупнику. А той, у
Настя від природи мала гострий розум, тому швидко вивчила турецьку мову і Коран. Мабуть, вона дійсно була дуже гарною, бо господар подарував її до султанського гарему Сулеймана Пишного. Спочатку Роксолана була служницею одалісок, а потім стала нянькою наступника престолу – Мустафи. Саме тоді вона вперше зустрілася із падишахом, який з першої ж розмови був вражений її гострим розумом. Султан був людиною високоосвіченою, справедливою, тому високо оцінив достоїнства Роксолани. Так проста українська дівчина
Образ Роксолани досить суперечливий. Більшість іноземних дослідників, користуючись плітками і наклепами, характеризували русинку як хитру, підступну, жорстоку жінку. Хоча й визнавали її мудрою, могутньою, незвичайною. Турецькі джерела додають, що вона була негарною, але стрункою і тендітною. Таку характеристику іноземців можна зрозуміти, бо не останню роль у ній відігравала заздрість. Мусульмани ненавиділи її не лише за те, що султан зробив її султан-баші та ще й порушив заради неї багатовікові традиції. А ось від істориків-земляків чути характеристику на зразок “мати яничар” щонайменше дивно. Хоча не можна погодитися і з тими, хто возвеличував Настю до рівня святої.
Роксолана була донькою свого часу, тому й повинна була коритися його законам, жити за ними. А вони вимагали жертв і поступок, твердості і жорстокості. Та завжди, коли це було можливим, Анастасія творила добро: будувала храми, допомагала бранцям.
До Роксолани жодна дружина султана не брала участі у військових походах. Вона єдина з турецьких султанш не носила чадри. Від народження християнка, Настя не лише перейшла у мусульманство, але, як свідчать її вірші і листи, стала мислити як мусульманка.
Роксолана після народження дітей ні на мить не могла відчути себе абсолютно щасливою, бо за законами Османської імперії влада в державі переходила до рук старшого сина. Інших дітей, претендентів на престол, як правило, убивали. Ось тоді Гуррем і змушена була оголосити таємну війну першій дружині Сулеймана та її дітям, яка тривала п’ятнадцять років. Саме в цій війні Роксолана задіяла чорні сили своєї душі – підступність, хитрість, злочинну винахідливість. А потім до кінця своїх днів спокутувала страшний гріх.
У всіх життєвих перипетіях Роксолана не забувала своєї Батьківщини. Деякі джерела стверджують, що на її прохання Сулейман дав слово не грабувати Україну і дотримувався його протягом сорока одного року.
Якими б фарбами не малювали портрет Роксолани, я впевнена, що ми повинні пам’ятати нашу землячку, одну з найвеличніших жіночих постатей шістнадцятого століття. Засуджувати не слід, а от учитися на її помилках треба.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)