Показ соціальної нерівності у драмі “Назар Стодоля”
Т. Г. Шевченко – це найвидатніший український поет, але спробував він себе також у прозі та драмі. Його єдиною драмою є “Назар Стодоля”, у якій Шевченко змальовує відому ситуацію, коли батько не дозволяє дочці одружитися з коханим.
Головний герой його драми – козак Назар Стодоля. Шевченко дуже любив і поважав українських козаків і жалкував, що, на жаль, козаччина минула без сліду. Козак у поезії Тараса Григоровича був уособленням мужності, хоробрості, справедливості. Козак завжди чесний з собою та іншими. Це вірний товариш, що ніколи
Але чому ж за таку людину не хоче віддати сотник Хома свою доньку? Він приймає сватів від старого полковника, а Галі говорить, що вони від Назара.
Справа в тому, що вже у XVІІ сторіччі, коли відбувалася дія, і в козацтві була
Таким чином, і серед козаків вже існує соціальна нерівність, коли людина цінується за тією владою і багатством, що вона має. Конфлікт у драмі вирішився тим, що Хома одумався і благословив Галю і Назара. Але дія драми відбувається у XVІІ сторіччі. А з плином часу українська шляхта не тільки забула про те, що веде своє походження від звичайних козаків, а і запишалася своїм становищем і знати не хотіла тих, хто нижчий за чином, за багатством. А Шевченко побачив початки соціальної нерівності в українському народі ще у XVІІ столітті.