“Показ козацького лицарства та любові до Батьківщини в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада”

Кожен народ має свою історичну суть. У всіх вона витка й покручена: то стрімко злітає угору, то сторчголов зривається вниз. Перший український роман “Чорна Рада” – це роздуми вченого, просвітителя, патріота про історичний шлях українського народу.
Суперечливі, трагічні події з історії козацької України розгортаються у всьому своєму драматизмі. Шлях невпинно підводить нас до кульмінації тих подій – Чорної Ради 1663 р., що стала провісницею Руїни. Для Куліша Велика Руїна була містично-зловісним символом, який не втратив свого значення

й у нові часи. Письменник, людина енциклопедичних знань, передбачав, що повстанці або їхні онуки самі в майбутньому займуть місця тиранів і в жорстокості своїй не поступляться їм. Відтак він переконує читача в необхідності єдності й згоди серед українського народу. У першій редакції “Чорної Ради” ця головна повчальна ідея була навіть висловлена розповідачем безпосередньо – в останньому абзаці роману, як логічний висновок з нього: “… скільки то було в нас на Вкраїні добрих і розумних людей, так як то все те нінащо обернулось через безладдя, що не зуміли, як заповідав батько Хмельницький, усі уодно

стояти!” Знявши, з цензурних міркувань, у другій редакції твору це пряме формування своєї стрижневої політичної думки, Куліш залишив її вираження розвитком художньої дії.

У зв’язку з цим великої ваги набуває загальна тональність роману. Любов до України – ось та визначальна засада, що дає змогу групувати персонажі. Роман насичений особистостями, характерами, образами, типами. Саме тому “Чорну раду” дослідники називають своєрідною енциклопедією українського характерознавства. Кожен з них – яскрава індивідуальність, самобутній характер. Їх об’єднують спільні риси української народної психології, етики, моралі тощо.

Образ дороги не тільки – композиційний стрижень твору, а й засіб творення характерів. Як і в народній творчості, він підкреслює в героях роману козацьку витривалість та відвагу, що виявлялись в далеких і виснажливих походах, тяжких боях.

Своєрідно висвітлено в “Чорній раді” й характер кобзаря. Кобзар у Куліша прагне осягнути думкою найпотаємніші порухи людської душі: “Співаючи пісню, од серця голосить і до плачу доводить, а сам підведе вгору очі, наче бачить таке, чого видющий зроду не побачить”. Дума про Хмельницького, пісні в його виконанні не лише оживляють у пам’яті сторінки драматичної історії України, а й формують національні ідеали, спонукають слухача замислюватися й над сенсом свого життя.

Роман “Чорна рада” по самісінькі вінця наповнений духом козацької звитяги. Лицарська душа козака, якої “І весь світ не сповнив би”, не тільки зачаровує, а й навчає: світ широкий, а Україна одна, зрадивши її – занапастиш свою душу. Тож роман – хроніка подій 1663 року – виявився напрочуд сучасним. Історія не раз вчила українців об’єднуватись у визвольних змаганнях, у захисті державності, але не завжди ми були гарними учнями. Задумаймось над цим і не припускаймося давніх помилок.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


“Показ козацького лицарства та любові до Батьківщини в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада”

Categories: Твори на задані теми

Links