Поетичний словник Бориса Олійника
І. Мовно-поетична образність творів Бориса Олійника. (Вона тісно пов’язана з народно-розмовними джерелами та писемно-літературними традиціями української мови. Особливостями його ліричної мови є щирість, задушевність, розкутий ритм вірша.)
ІІ. Поняття-терміни у творах поета. (Ці художні прийоми набувають символічного звучання і стають джерелом поетичної експресії.)
ІІІ. Громадянська лірика Б. Олійника. (їй властиве стилістичне багатство, вона насичена суспільно-філософськими поняттями: безсмертя, всесвіт, епоха, людство тощо.
ІV. Мовна палітра Б. Олійника. (Окреме місце у творчості митця посідає образ матері. На фольклорних асоціаціях виникають авторські висловлювання (наша мати – сива горлиця, сива
V. Особливості стилю поета. (Б. Олійник використовує такі мовно-художні образи, в яких кожна деталь розкриває багатопланову семантику поетичного задуму. Його твори характеризуються романтичною символікою, поглиблюючись філософськи, – це й визначає стиль поета. Тому багато власних висловів Б. Олійника сприймаються як афоризми: “Армія тоді непереможна, Коли любов зове її на бій”; “Голубить братерства джерело святе”; “Встань і гряди, Людино”; “Кожен окоп наш дорівнював фронту, кожен солдат виростав у народ”.)