ПЛАН – ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ
ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ
ПЛАН
Найдавніші пам’ятки літератури
I. Ведична література. (Веди – із санскр. букв. – священне знання, або Ведична література – давні пам’ятки індоєвропейської словесності, створювані упродовж II-І тис. до н. е. У точному значенні слова Веди – це чотири збірки: Рігведа (Книга приношення), Самведа (Веда мелодій), Яджурведа (Веда жертвоприношень), Атхарваведа (Веда заклять). Усі вони містять космогонічні міфи, ритуальні дійства, а головне – концепцію
II. Біблія – свята книга для всіх християн. (Біблію називають “Книгою книг”, тому що в ній визначається місце людини у світі й сенс її буття. Біблію писали понад 40 авторів, котрі не знали один одного (це було й неможливо, оскільки її створювали протягом 1500 років). Віруючі люди вважають, що Біблія була послана на землю самим Богом через Духа Святого, який надихнув апостолів і пророків на створення Святого Письма.)
III. Коран – священна книга
IV. Міфологія давніх греків.
V. Поняття про міф та міфологію. (Міф – від грец. mythos – слово, переказ, промова, оповідання – вид усної народної творчості; розповідь про богів, духів, героїв, надприродні сили, що брали участь у створенні світу. Міфологія – сукупність міфів якогось народу, а також наук, що вивчає особливості міфів.)
VI. Цикли давньогрецьких міфів. (Троянський, фіванський, про аргонавтів.)
VІІ. Особливість давньогрецької міфології. (У давніх греків немає міфів про загибель світу. У цьому виражається їхній життєствердний світогляд.)