Питання з відповідями до роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита”
Що ви знаєте про історію створення роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита”? За написання роману автор узявся 1928 року, коли переживав складний період, пов’язаний із усебічним нападом на йогб п’єси, роман “Біла гвардія”, сатиричні твори. У першому варіанті не було ні майстра, ні Маргарити. Диявол з’являвся у Москві сам. У розмові з раппівськими літераторами він доводить їм, спираючись на історію страждання Христа, жорстокість їхнього фанатизму. Сатана був головним героєм роману, звідси назва “Інженер з копитом”. 1929 року
Які філософсько-етичні проблеми порушено у
Як у романі використано біблійний сюжет? У чотирьох Євангеліях Нового Завіту описано хресну смерть Ісуса. Булгаков ніби створює свій власний варіант. Він відходить від догм християнської церкви, його Ісус – не іудей (він не знає свого походження), йому 27 років, він інтелігентна особа, знає багато мов, тонкий психолог, мудрий і доброзичливий ман-дрівник-проповідник. Але учнів у нього немає, лише колишній збирач податків Левій Матвій ходить за ним і шось записує. Та коли Га-Ноцрі подивився у ці записи, то жахнувся – так неправильно той тлумачив його думки й висловлювання. Ієшуа гине через боягузтво Понтія Пілата, який міг і хотів допомогти йому, але побоявся зіпсувати собі кар’єру.
У чому надзвичайність людини Ієшуа? Хоча Ієшуа зовнішньо не відрізняється від інших людей, проте він наділений надзвичайним внутрішнім світом. Люди готові йти за ним хоч на край світу. Головна його перевага – повна незалежність розуму і духу. У чому схожість долі майстра й автора роману? Для М. Булгакова, як і для його героя, головною справою життя був роман, який неможливо було надрукувати у Москві в 30-ті роки XX ст. Твори М. Булгакова в цей час піддавалися жорсткій критиці так само, як і твір майстра, через те, що змушували читача сумніватися у справедливості існуючої влади. Опорою в ті чорні дні і для письменника, і для його героя була кохана самовіддана жінка: реальна Олена Булгакова і створена уявою митця – Маргарита. З вуст Воланда у романі звучать пророчі слова: “Рукописи не горять”. Роман майстра “відроджує” Воланд. Роман М. Булгакова діждався свого часу: побачивши світ після десятиліть заборони, він одразу ж набув широкої популярності й приніс авторові світове визнання.
Яку роль відіграє Воланд у романі? Зрозуміти роль Воланда допомагає епіграф до роману з “Фауста” Гете: …та хто ж ти, нарешті? – Я – частка тої сили, що вічно хоче зла і вічно чинить благо. Воланд – сатана, князь тьми. Він з’являється серед людей, немов меч, що карає. Проте кара його справедлива, вона падає лише на тих, хто відступив від загальнолюдських норм моралі: хабарників, донощиків, ледарів, користолюбців, шпигунів-виказувачів.
Про що попереджає роман Булгакова? Люди, втративши духовну систему цінностей, перестали думати про Бога, про вічне. Наслідки розриву людства зі Всесвітом можуть бути катастрофічними.
ПЛАНИ Булгаков і Київ
Місце М. Булгакова у світовій літературі XX ст. Один із найталановитіших російських письменників XX ст., прозаїк, драматург, журналіст, есеїст, критик. За життя письменника його творчість була об’єктом жорсткої критики. Найвизначніший твір Булгакова – роман “Майстер і Маргарита” було опубліковано після смерті митця. Тоді ж прийшла заслужена слава. Сьогодні його твори перекладено майже всіма провідними мовами світу. 1991 рік був оголошений ЮНЕСКО роком М. Булгакова.) Київ – батьківщина М. Булгакова. Родина М. Булгакова. Народився 15 травня 1891 р. в Києві у родині професора духовної академії Панаса Булгакова. Мати – вчителька, та, насамперед, вихователька власних сімох дітей, серед яких Михайло – старший. Батько викладав історію світових релігій, був істориком церкви. Закінчив 1909 р. Першу київську гімназію (Олександрівську, на бульварі Шевченка), 1916 р. – медичний факультет Київського університету (з відзнакою). Того ж року добровольцем Червоного Хреста виїхав до Швденно-Західного фронту – у Кам’янець-Подільський військовий шпиталь. Згодом працював у лікарнях Смоленської губернії. Демобілізувавшись через хворобу, Булга-ков повертається до Києва. Робить спроби зайнятися приватною практикою. Починає писати художні твори. Пережив десять змін влади у Києві за часів громадянської війни. 1919 р. був мобілізований як військовий лікар і разом із “білими” військами відступав на південь Росії. До Києва більше не повернувся, але серцем завжди залишався у рідному місті.
М. Булгаков – гість Києва. Приїздив до Києва 1923 р., коли працював над “Білою гвардією”. 1936 р. приїздив на гастролі з Художнім театром, під час перебування у рідному місті показував акторам будинки, де розігрувалися дії “Днів Турбіних”, натхненно розповідав про старий Київ. Два слова, що були загальними назвами, Булгаков писав з великої літери: Театр і Місто. Якщо митець писав “Місто”, йшлося саме про одне місце на землі – Київ.
ІV. Образ Міста у творах М. Булгакова:
1. Раннє оповідання “Я убив”. Лікар Яшвін, в образі якого легко вгадується автор, говорить: “Ах, какие звездьі на Украине. Вот семь лет почти живу в Москве, а все-таки тянет меня на родину… Нет красивее города на свете, чем Киев”.
2. Роман “Біла гвардія”. Місто – не тло подій, що відбуваються у романі, а персонаж роману. “Как многоярусньїе сотм, днмился, и шумел, и жил Город”. В образі Міста до найдрібніших деталей вгадується Київ, а в описі будинку Турбіних – будинок № 13 на Андріївському узвозі, де мешкала родина Булгакових.
3. П’єса “Біг”. Генерал Чарнота, перебуваючи в еміграції у Константинополі, в ностальгічному пориві говорить: “Да, видал многие города, очарователь-ньіе города, мировьіе… Зх, Киев – город, красота. Вот так Лавра пьілает на горах, а Днепро, Днепро! Неописуемьій воздух, неописуемнй свет!”
4. Нарис “Київ-місто”. 1923 р. Булгаков написав нарис “Київ-місто”, у якому любовно змалював живий портрет Києва.)
На Андріївському узвозі, 13, у будинку, де жив письменник і згодом описав його у своїх творах, зараз відкрито музей М. Булгакова. На фасаді будинку – меморіальна дошка, бронзовий горельєф постійно прикрашають живі квіти, які приносять сюди шанувальники Майстра.