Home ⇒ 📕Твори на вільні теми ⇒ Петербург Ф. М. Достоєвського (за романом “Злочин і кара”)

Петербург Ф. М. Достоєвського (за романом “Злочин і кара”)

Петербург… Місто, до якого у своїх творах зверталися багато письменники – від М. В. Ломоносова до поетів наших днів. “Дух неволі”, зазначений у Петербурзі ще О. С. Пушкіним, наклав відбиток на розчарованих життям, передчасно втомлених героїв М. В. Гоголя, О. О. Блока, А. Бєлого, Ф. М. Достоєвського. Достоєвський створює свій Петербург, близький за настроєм Петербургу Гоголя і Некрасова. Царствений град Петра, втілення сили і влади, відкривається мрійнику з “Білих ночей”; Розкол-ників ж ближче інша столиця – здавлене простір примикають

до Сінної площі кварталів, темні двори, чорні сходи. Йому знайомий тільки такий Петербург: “… задуха, штовханина, всюди вапно, ліси, цегла, пил і та особлива річна сморід, настільки знайома кожному петербуржці”. Достоєвський – істинно петербурзький письменник, він так само добре знає це місто, як і його герої, вимірявши Петербург кроками. У романі “Злочин і покарання” ми потрапляємо на чорні сходи, облиті помиями, у двори-колодязі, що нагадують душогубку, в місто облуплених стін, нестерпної задухи й смороду. Це місто, де неможливо залишатися здоровим, бадьорим, повним сил. Він душить і тисне.
Він – співучасник злочинів, той, хто породжує в душі людини маячні ідеї і теорії. Він свідок кошмарних снів, злочинів, людських трагедій.

Для Ф. М. Достоєвського Петербург – мертве місто, насильство над природою. Мідний вершник посеред болота. У ньому химерним чином сплелися елементи європейської і російської цивілізацій. Він сповнений парадоксів і фантастики. Петербург Достоєвського – середовище, в якому уживаються численні верстви суспільства: лихварі, бідняки, студенти, інтелігенція, багачі і аристократи. Для кожного з них місто бачиться по-різному: комусь святково і весело, кому-то сіро і безвихідно.

Родіон Раскольников живе в комірчині, “яка була схожа більше на шафу, ніж на квартиру”. І, лежачи в ній годинами, він поступово приходить до думки про вбивство. Повторювані деталі: “сморід”, “задуха” – як би нагнітають обстановку напередодні страшної трагедії. Особливу увагу приділяє Ф. М. Достоєвський не просто опису убогих інтер’єрів мебльованих кімнат, але також звертає нашу увагу на символічні кольори. Так жовтий колір – символ хвороби, убогості, убогості життя. Жовті шпалери і меблі жовтого кольору в кімнаті баби-процентщіци, жовтим від постійного пияцтва стала особа Мармеладова, жовта, “схожа на шафу або на скриню” комірчина Раскольникова, будинки пофарбовані у жовто-сірий колір, Соня Мармеладова пішла “по жовтому квитком”, жінка-самогубець з жовтим, випитого особою, жовтуваті шпалери в кімнаті Соні, “меблі жовтого відполірованого дерева” в кабінеті Порфирія Петровича, перстень з жовтим каменем на руці Лужина. Більше того, жовтий колір – це колір божевілля. Саме божевілля – той єдиний вибір, який залишає Петербург “маленьким людям”.

Людина в Петербурзі самотній. Як говорить Миколка, в ньому є все, окрім батька і матері. Не випадково найважливішим словом в описі міста та стану героїв стає слово “душно”. У Петербурзі немає спокою душі людини.

Лише раз, як у тумані, виникає Петербург перед Раскольніковим: “незрозуміло холодом віяло на нього від цієї прекрасної панорами, духом німим і глухим сповнена була для нього ця пишна картина…” Тут Петербург виступає вже як самостійний персонаж, винуватець розігруються драм, ворожа людям сила. Чудова панорама Ісаакіївського собору і Зимового палацу було нема для героя, як нема вона й для живе поблизу бідноти, тому що всі її свідомість заповнено страхом перед майбутнім. Місто це – місто “маленької людини” Мармеладова, титулярного радника, якого ми зустрічаємо вже “з набряклими від постійного пияцтва жовтим, навіть зеленкуватим обличчям і з припухлими повіками”. У пияцтві він намагається втопити реальність життя, хоча сам чітко усвідомлює згубність цього заняття. Трагедія Мармеладова – трагедія і оточуючих його людей.

“Маленькі люди” описувалися і М. В. Гоголем. У Петербурзі Гоголя є ті ж “сірі, жовті і брудно-зелені будинку” з їх похмурістю. Але опис Достоєвського не так безвихідно: у цьому похмурому місті промайне хоч “один промінь світла”. У душі героя і письменника мрія про місто прекрасному, створеному для щастя людей. Про це думає Раскольников, йдучи на вбивство: “.. . Він навіть дуже було зайнявся мислію про пристрій високих фонтанів і про те, як би вони добре освіжає повітря на всіх майданах “. Так входить в роман тема міста і людини.

Достоєвський – письменник-гуманіст, він протестує проти існування згубного зла. Людина та її душа, яка вміє радіти тому, що на мить “вулиця раптом блисне”, фантастика, контрасти – ось Петербург Достоєвського. Образ Петербурга в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” символічний. Він є, з одного боку, соціальним тлом, на якому розгортаються події роману, з іншого – є сам дійовою особою, співучасником страшного вчинку Раскольникова, а також і його каяття, повернення в світ людей.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Петербург Ф. Достоєвського” за романом “Злочин і кара” Місто – трагічна доля людини. Місто Петербург – привид, породжений людиною в її самотності і поневіряннях. М. Бердяєв До числа найбільш величних витворів Ф. М. Достоєвського, що зробили великий вплив на подальшу світову літературу, належить роман “Злочин і кара”. Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” ще називають “петербурзьким романом”....
  2. Кольори Петербурга (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Люди завжди сполучали кольори із своїми відчуттями й переживаннями. Ось у вірші Дмитра Павличка читаємо: “Червоне – то любов, а чорне – то журба”. Надаємо ми символічного значення й іншим кольорам та відтінкам у повсякденному житті й у свята. Тривожний колорит петербурзького буття пов’язаний для Достоєвського із глибоко антипатичним йому...
  3. (КР) Контрольна робота за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара” УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС I семестр 1. ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ УРОК № 31 Тема. (КР) Контрольна робота за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Мета: повторити, систематизувати й узагальнити вивчений матеріал; виявити рівень знань, умінь та навичок учнів з метою контролю і корекції; розвивати...
  4. У чому злочин і кара Родіона Раскольникова? (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) “Злочин і кара” – один із найкращих романів Достоєвського. Створювався твір в умовах страшенних злиднів. Він складається із шести частин з епілогом. Одна частина – опис героя Раскольникова і його шлях до злочину. Решта п’ять розповідає про те, як він мучився, страждав через те, що накоїв. Петербург у романі –...
  5. Життя знедолених, пригнічених і ображених на сторінках роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара” У романі “Злочин і кара” Ф. М. Достоєвський зображує страшну картину життя людей Росії середини XIX століття. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним та здавленим власним безсиллям і безправ’ям. Автор створює книгу про збіднілих дворян. Зміст твору був продиктований самою дійсністю. Події, описані в романі, відбуваються в...
  6. Індивідуалістичний бунт Родіона Раскольникова (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” – це твір, присвячений історії того, як довго й важко йшла до розуміння істини через страждання й помилки бентежна людська душа. Для Достоєвського, людини глибоко релігійної, зміст людського життя полягав у розумінні християнських ідеалів любові до ближнього. Розглядаючи з цього погляду злочин Раскольникова,...
  7. Життя знедолених, пригнічених і ображених на сторінках роману Федора Достоєвського “Злочин і кара” “Злочин і кара” Ф. М. Достоєвського належить до найбільш складних творів російської літератури. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росії середини ХІХ ст. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним та стиснутим власним безсиллям і безправ’ям. Автор створює книгу про збіднілих дворянах, “мешканців темних куточків”. До нього...
  8. Знедолені, пригнічені та ображені герої роману Федора Достоєвського “Злочин і кара” У романі “Злочин і кара” Ф. М. До-стоєвський описує страшну картину життя людей Росії середини XIX ст. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним та здавленим власним безсиллям і безправ’ям. Автор створює книгу про збіднілих дворян. Зміст твору був продиктований самою дійсністю. Події, описані в романі, відбуваються в...
  9. Контрольний твір-роздум за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара” УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС I семестр 1. ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ УРОКИ № 29-30 Тема. (РМ) Контрольний твір-роздум за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Мета: виявити рівень розуміння змісту, ідейно-художніх особливостей твору; розвивати образне, аналітичне мислення, зв’язне писемне мовлення, уміння висловлювати свої судження й...
  10. Кожна людина має право на життя (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Головний герой роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара”, Родіон Раскольников у неспокійні та нещасливі роки молодості, коли заїли злидні, розчарування, побудував надзвичайно цікаву, але небезпечну теорію. Відповідно до цієї теорії кожна людина, яка відчуває у собі надзвичайну силу, скоріше за все розумову, та почуття справедливості, має право перетворювати дійсність, керуючись...
  11. Двійники й антиподи Родіона Раскольникова (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” – це “психологічний звіт одного злочину”, вчиненого Родіоном Раскольниковим. І хоча головним героєм є Раскольников, у романі наведена ціла система образів його двійників і антиподів. Усі вони – люди складні і суперечливі. Ідеї і принципи кожного з них таємно або явно знаходять втілення в...
  12. : Життя знедолених, пригнічених і ображених на сторінках роману Достоєвського “Злочин і кара” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” – це твір, присвячений історії того, як довго й важко йшла до розуміння істини через страждання й помилки бентежна людська душа. Для Достоєвського, людини глибоко релігійної, зміст людського життя полягав у розумінні християнських ідеалів любові до ближнього. Розглядаючи з цього погляду злочин Раскольникова,...
  13. Розвиток зв’язного мовлення. Урок-диспут за романом ф. Достоєвського “Злочин і кара” СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА 10 КЛАС РІВЕНЬ СТАНДАРТУ АВТОРСЬКІ УРОКИ ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ УРОК № 14 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Урок-диспут за романом ф. Достоєвського “Злочин і кара” Мета: перевірити рівень розуміння учнями змісту роману, здатність логічно мислити; ознайомити з правилами проведення дискусії; розвивати зв’язне мовлення, навички вести бесіду на задану...
  14. Згубність теорії Раскольникова (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Російського письменника Ф. Достоєвського читає весь світ. Творчість його, як і власне він сам, – це геніальність і протиріччя. Письменник-реаліст, знавець життя, психолог-провидець, гуманіст, який звинувачував соціальне зло. У своїх творах він вирішував “вічні” питання про життя і смерть, про вдосконалення особистості. Початок літературної діяльності, коли були написані “Бідні люди”...
  15. “Теорія Раскольникова” за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин i кара” Для того щоб підкреслити контрасти сучасної йому реальності, Достоєвський протиставляє в романі характери різних героїв: Лужина і Мармеладова, Разуміхіна і Раскольникова, Свидригайлова і Дунечки. За допомогою цих образів автору вдається найбільш правдиво зобразити сувору дійсність того часу з її жорстокістю, соціальною нерівністю, пригніченням одних і вседозволеністю інших. Головним завданням своєї...
  16. Образ Петербурга у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Ми звикли, що в літературних творах важливими образами є образи головних або другорядних персонажів, тобто людей, що діють у творі. Через персонажів розкриваються основні проблеми літературного твору, вони втілюють суспільні типи або є неординарними особистостями, другорядні персонажі створюють со­ціальне тло, на якому розвивається дія твору тощо. Але роман Ф. Достоєвського...
  17. Лужин і Свидригайлов – породження капіталізму (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Для Ф. М. Достоєвського капіталізм – це суспільство, де є не тільки просто багаті і бідні, але і люди, які абсолютно втратили себе в цьому житті, які вже ніколи не піднімуться з дна. Прикладом може служити хоча б родина Мармеладових. У крику Катерини Іванівни, у її розповіді про минуле життя...
  18. Бунт Родіона Раскольникова за романом Федора Достоєвського “Злочин і кара” Вперше роман “Злочин і кара” побачив світ 1886 року. Це роман про сучасну Росію, яка пережила епоху найглибших соціальних зрушень та моральних струсів, епоху “розладу”, роман про сучасного героя, який ввібрав у себе усі страждання, болі та рани часу. “Ввечері жаркого липневого дня, незадовго до заходу сонця, виходить колишній студент...
  19. Петербург Достоєвського Люблю тебя, Петра творенье… О. Пушкін Для всіх нас природні і звичайні поняття Петербург Пушкіна, Петербург Гоголя, Достоєвського, Блока, Ахматової… Петербургом просочена література: він такий неповторно красивий, такий значний, що просто не міг не ввійти у творчість художників, письменників, поетів. Петербург не тільки одухотворений, він живий. У кожного з нас...
  20. Згубність теорії Раскольникова (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) “Людина є таємницею. Її потрібно розгадати… І я займаюся цією таємницею, Тому що хочу бути людиною”. Ф. Достоєвський (з листа до брата, 1839) Ф. Достоєвський належав до числа найбільших російських письменників-реалістів XIX століття. Він завоював світове визнання і здійснив великий вплив на розвиток російської і європейської літератури. Художник трагічного складу,...
Петербург Ф. М. Достоєвського (за романом “Злочин і кара”)
«
»