Переяславська Рада з погляду офіційних живописців

Суперечка за булаву – смерть Богдана Хмельницького в липні 1657 року поставила молоду українську державу в складне становище. перед смертю гетьман призначив своїм спадкоємцем молодшого сина юрія. опікуном же при неповнолітньому сині Хмельницького козацька старшина призначила генерального писаря Запорізького війська івана виговського, після смерті батька шістнадцятирічний юрій усього місяць володів гетьманською булавою, він не мав авторитету, і зрештою іван виговсь-кий був призначений виконуючим обов’язки гетьмана. але просте козацтво

йому не особливо довіряло – у їхніх очах він був “ляхом”, тому що прагнув до миру з недружньою їм польщею.

Укладена з ініціативи івана виговського в 1659 році Гадяцька унія була блискучим зразком дипломатії і могла згодом привести до створення міцного союзу трьох народів – польського, литовського та українського. однак козаки і селянство сприйняли цей крок гетьмана як зрадництво. Занадто свіжою ще була в пам’яті народу пролита кров, занадто ненависним польське ярмо. полтавський і Миргородський полки, а також Запорізька січ повстали проти ви-говського.

Спочатку успіх у цій братовбивчій війні

був на боці гетьмана. до того ж, у липні 1659 року виговський здобув блискучу перемогу під конотопом над московськими військами, і об’єднана українсько-татарська армія вже готувалася рушити на Москву.

Руїна – Так називався майже чверть-столітній період (з 1663 по 1687 рік) найглибшої кризи молодої козацької держави, створеної титанічними зусиллями Богдана Хмельницького.

У шістдесятих роках XVІІ століття Україна поділялася на Правобережну і Лівобережну, причому кожна з частин мала свого гетьмана. Правобережна Україна знаходилася під владою Польщі, а Лівобережна – під покровительством Москви. Таке становище було дуже несприятливим. У 1663 році під ніжином було створено групу “Чорна рада” для виборів гетьмана, на якому був обраний іван Брюховецький (?-1668). обрання Брюховецького розділило Україну по дніпру на дві частини. правобережна залишалася з гетьманом тетерею під польським пануванням, а лівобережна, очолювана Брюховецьким, перейшла під управління росії. не бажаючи визнавати московську владу, тетеря умовив польського короля яна ІІ казимира рушити походом на лівобережжя і скорити його. однак у результаті народних повстань на обох берегах дніпра польське військо було розгромлено.

У 1665 році козацтво обрало гетьманом Петра Дорошенка, онука гетьмана Михайла Дорошенка, що пройшов військовий і дипломатичний вишкіл у Богдана Хмельницького, а пізніше боровся під прапорами гетьмана Виговського. Щоб звільнити Правобережну Україну від польського панування, Петро Дорошенко пішов на союз із Туреччиною і за допомогою турецької армії вигнав поляків. Потім він поширив свою владу й на Лівобережну Україну.

У 1672 році Польща була змушена визнати самостійність України, яка перебувала під покровительством турецького султана. Здавалося б, звільнення й об’єднання України – кінцевої мети гетьма на – досягнуто. однак занадто дорогу ці ну довелося заплатити за цю перемогу – Правобережна Україна була перетворена в пустелю чужоземними військами. А незабаром союзники гетьмана – турки – почали переслідування християн, і Дорошенко втратив підтримку козацтва й населення. Запорожці виступили проти свого гетьмана. У 1676 році Петро Дорошенко був змушений здатися московським воєводам. Цар відправив його в почесне заслання у В’ятку.

Свої дні колишній гетьман закінчив удалині від улюбленої батьківщини.

Меценат науки і мистецтва, Мазепа перетворив Києво-Могилянський колегіум в академію. У 1700 році він заснував Чернігівський колегіум, фінансував будівництво церков у Києві, Чернігові, Переяславі. Він був поетом і автором відомих пісень.

Про Мазепу писали такі видатні діячі європейської культури, як Даніель Дефо, Франсуа Воль-тер, Джордж Байрон, Віктор Гюго. олександр Пушкін у знаменитій поемі “Полтава” цілком точно передав мотиви, що спонукали Івана Мазепу виступити проти Петра:

“Без милої свободи й слави Схиляли довго ми глави Під покровительством Варшави Під самовладництвом Москви. Та незалежною державою Украйні бути вже пора, І прапор вільності кривавої Я піднімаю на Петра”.

Знамениті живописці орас Верні, Луї Буланже, Шасеріан створювали картини на сюжети з життя прославленого українського гетьмана, а Ференц Ліст присвятив йому піднесену симфонію, що так і називалася – “Мазепа”.

Іван Степанович Мазепа (1639-1709) став гетьманом України в 1687 році. Він був неординарною, різнобічно обдарованою особистістю. освіту і виховання Мазепа одержав при дворі польського короля яна ІІІ Казимира (1659-1663), знав кілька європейських мов. У 1669 році вступив на службу до правобережного гетьмана П. Дорошенка, у 1674 році перейшов на службу до лівобережного гетьмана І. Самой-ловича. З 1682 року осавул Війська Запорізького. Мазепа був обраний гетьманом Лівобережної України після арешту царівною Софією Івана Самойло-вича. У тому ж році він уклав з Росією “Коломацькі статті”, що обмежували козацьку автономію, але гарантували “права і вільності народу малоросійського”.

Таємний союз – на початку XVІІІ століття росія вступила в затяжний конфлікт зі Швецією, що одержав назву північної війни. Молодий шведський король карл XІІ вів агресивну політику і мріяв про панування над усією Європою. Гетьман Мазепа уклав зі шведським королем винятково вигідний для України таємний союз. в обмін на військову допомогу Швеція визнавала незалежність козацької країни і брала на себе зобов’язання захищати її від ворогів. Мазепу підтримали запорожці на чолі з кошовим отаманом костем Гордієнком, що були обурені постійними утисками з боку царської влади. Мазепа і його козаки не приймали участі в найбільшому бою північної війни – полтавській битві. відповідно до угоди зі шведами вони дотримувалися нейтралітету. пізніше петро І у покарання за “зраду” наказав своїм військам зруйнувати Запорізьку січ, а запорожців виселити. Гетьманові Мазепі довелося залишити батьківщину, а разом з ним відправилися за дунай у турецькі володіння й багато хто з його найближчих сподвижників. За кілька місяців іван Мазепа помер на чужині.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Переяславська Рада з погляду офіційних живописців

Categories: Шкільні твори

Links