Переказ оповідання Хірургія Чехова А. П
План переказу 1. Прихід дячка Вонмигласова в земську лікарню на прийом до фельдшера Курятину. 2. Дячок скаржиться на біль у зубі, фельдшер вирішує його видалити. 3. Перша спроба вирвати зуб Зуб не піддається. 4. Друга спроба. Зуб розламується 5. Розсерджений дячок іде ні із чим.
Переказ Перед нами земська лікарня, де “за відсутністю доктора, що виїхав женитися, хворих приймає фельдшер Курятин”. На прийом прийшов дячок Вонмигласов, що, не знайшовши ікону, перехрестився на сулію з карболовим маслом. Він приніс проскуру й з уклоном поклав її
Переконавши дячка, що йому зуб вирвати – раз плюнути, фельдшер накладає щипці. Після довгих зусиль по обидва боки липци зриваються із зуба. Дячок, намацавши зуб на старому місці, починає
– Щоб тебе так на тім світлі потягнуло! Дякуємо покірно! Коли не вмієш рвати, так не берися!
Світла Божого не бачу… Фельдшер у відповідь теж лається. Вони сваряться, і ніхто вже не любезничает і не величається.
Розсерджений дячок уже дає ради по видаленню зуба, щоб фельдшер не тяг довго, а смикав. У результаті другої спроби зуб ламається Фельдшер сконфужений. Дячок обзиває Курятина “паршивим чортом”, “іродом”.
Той негайно відповідає: “Насварися мені ще отут, нечема”. Фельдшер порівнює дячка з поміщиком Єгипетським, помічаючи, що той утворений, оскільки жив 7 років у Петербурзі: “… один костюм рублів сто коштує… та й то не лаявся…
А ти що за пава така? Ништо тобі, не здохнеш! ” – говорить фельдшер. Дячок бере зі стола свою проскуру й іде восвояси, притримуючи щоку рукою