ПАВЛО ТИЧИНА. ДЕ НЕ ГЛЯНЬ – КОЛОСКИ (Уривок із вірша “Де тополя росте”)
Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом П. Г. Тичини; вдосконалювати навички правильного, свідомого, виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до рідного слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Мала Алла кашу мала.
Алла Аню частувала,
Але Аня не хотіла,-
Ананаси Аня їла.
2. Гра “Чим схожі і чим відрізняються?”
Для гри необхідно дібрати пари різних картинок або пари слів, що позначають зображені на них
Троянда – тюльпан.
Заєць – вовк.
Сосна – капітан.
Море – океан.
Можна запропонувати дітям скласти віршик з цими парами.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Гра “Хто краще?”
Конкурс на краще виразне читання за особами казки Лесі Українки “Біда навчить”.
2. Гра “Обличчям до обличчя”
Учні в парах повертаються одне до одного і переказують казку.
3. Робота в групах. Гра “Дуель”
Учні ставлять одне одному запитання за змістом рубрики “Чи уважно ти читав?” (с. 109).
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ
– Сьогодні ми ознайомимося із творчістю українського поета Павла Григоровича Тичини.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
– Павло Григорович Тичина народився 27 (за іншими свідченнями – 23) січня 1891 року в селі Піски на Чернігівщині в родині сільського дяка і вчителя “школи грамоти”.
Батько майбутнього поета, Григорій Тимофійович, не був схожий на тих дяків, які вчили дітей по селах. Він мав талант педагога. Годинами сидів маленький Павлусь на печі і слухав, як батько розповідає дітям урок. Від нього вперше дізнався хлопчик, що таке потяг, пароплав; чому сонце велике, а зорі – маленькі. Так, сидячи на печі, він читати і навчився. А ще батько був музично обдарованою людиною: мав тонкий слух і чудовий голос.
Багато казок і пісень знала мати – добра, мила Марія Василівна, яку так любив Павлусь. Вона також мала гарний голос. Вечорами збиралася сім’я, батько грав на гармонії, а всі співали.
Початкову освіту хлопчик здобув у сільській школі. Від своїх однокласників він відрізнявся музичними та вокальними здібностями, а любов до музики і художнього слова прищепила Павлусеві його вчителька – Серафима Миколаївна Морачевська. Оцінивши чудовий голос і слух хлопця, вона порадила батькам віддати Павла в один із монастирських хорів Чернігова.
Подальшу освіту хлопець здобував у Чернігові, де минули майже всі його “учнівські роки”: співав у монастирському хорі, навчався в бурсі та семінарії, навіть керував семінарським хором. Тут познайомився з Григорієм Верьовкою, який згодом став відомим композитором і керівником хору.
Мав Павло і неабиякий хист до малювання, водночас цікавився театром. Усі захоплювалися талантом Павла. Де б він не був – на уроках малювання, які іноді проходили під його керівництвом, на репетиціях оркестру чи хору – всюди був повний порядок. І так усе життя.
Початковий період творчості П. Тичини припадає на роки навчання у Чернігівській духовній семінарії. У Чернігові юний поет познайомився з Михайлом Коцюбинським, який назвав Тичину справжнім поетом.
Гортаючи сторінки дитячих поезій Павла Тичини, ми ніколи не назвемо їх спадщиною, бо палають вони вічно живим полум’ям любові до рідного краю, народу, в серці з якими пройшов поет півстоліття свого життя.
2. Опрацювання статті “Павло Тичина”
Гра “Рибки”. Мовчазне читання учням тексту, кожен – у своєму темпі
– Коли і де народився П. Г. Тичина?
– Ким був його батько?
– Якими талантами володів поет?
– Де жив П. Г. Тичина?
– Які вірші поета ви читали раніше?
3. Фізкультхвилинка
4. Опрацювання вірша Павла Тичини “Де не глянь – колоски” (с. 110)
1) Виразне читання вірша вчителем.
– Який настрій викликав у вас вірш?
– Які картини ви уявляли, слухаючи його?
2) Робота в парах. Підготовка до виразного читання вірша.
Учні в парі читають вірш. Визначають, з якою інтонацією, силою голосу слід читати вірш. Виділяють слова, які необхідно виділити інтонацією при читанні.
3) Виразне читання вірша учнями.
4) Аналіз змісту вірша.
– З якою інтонацією слід читати перше речення?
– Які почуття в ньому передає поет?
– Чому поет говорить про колоски, що вони всі в злоті-сріблі?
– З чим П. Тичина порівнює ліски?
5) Гра “Добери риму”.
Землі – … (сріблі).
Блись-блись – … (простяглись).
6) Робота за ілюстрацією.
– Розгляньте ілюстрацію Євгена Матвєєва.
– Кого художник зобразив на ілюстрації на передньому плані? Що художник зобразив на задньому плані? Які кольори він використав?
– Який настрій вони створюють?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– З творчістю якого поета ознайомилися на сьогоднішньому уроці?
– Що вам найбільше запам’яталося?
– З яким настроєм завершуєте урок?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Знайти і прочитати вірш Павла Тичини “Де тополя росте”. Проілюструвати його.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)