ПАОЛА УТЕВСЬКА. ГОСТІ З ДАЛЕКИХ БЕРЕГІВ (Скорочено)
Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Паоли Утевської; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; продовжити ознайомлення з науково – художніми оповіданнями; вчити аналізувати прочитане, переказувати за поданим планом; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву, допитливість; виховувати любов до пізнання нового.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Не урок, а справжнє свято,
Бо полинем у світи.
Мандруватимем завзято,
Юний друже, я і ти.
У поході будь уважним,
Добре думай, не спіши!
Знай,
Легше буде у житті!
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Гра “Дощик”
Діти читають хором.
– Накрапає дощ (тихо).
– Дощ пускається сильніше (голосніше).
– Злива (голосно).
– Дощ слабшає (тихіше).
– Дощ припинився (читання припиняється).
Рак у річечку пірнув,
Раптом рибку ущипнув.
Раче, раче-небораче,
Ти щипнув, а рибка плаче.
2. Гра “Письменник”
– Прочитайте оповідання правильно.
РЕЧГОВІ
РеЧгові дуйть од лошки ніраше. реТба мивити шодку, липоти вітки. гоСьодні речгують няЛьо ренкоПет
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “У художньому музеї”
Учні презентують свої малюнки, зачитують проілюстровані рядки твору.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми ознайомимося із життєвим та творчим шляхом письменниці Паоли Утевської, з її твором “Гості з далеких берегів”.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка
– Народилася Паола Володимирівна 14 вересня 1911 року в Одесі в сім’ї скульптора. Закінчила у 1925 році трудову школу, у 1931 році – робітфак Київського хіміко-технологічного інституту, а у 1941 році – філологічний факультет Київського університету. Однак не стала ні хіміком, ні філологом. Як багато її ровесників, одягла військову форму і пішла на фронт. У травні 1942 року її було контужено та важко поранено. Після одужання до кінця війни Паола Утевська перебувала в армії. Її нагороджено медалями. Після закінчення війни Паола Володимирівна була літературним консультантом в “Літературній газеті”, потім у журналі “Вітчизна” – друкувала статті, нариси, оповідання. Першу книжку написала у співавторстві з матір’ю, яка під назвою “З чорного золота” побачила світ у 1960 році. Потім письменниця почала писати для дітей різного віку. Це були науково-художні та історичні книжки: “Невмирущі знаки”, “Вічні мандрівники”, “Правда, яка нагадує казку”, “Квітковий годинник”. Писала вона в них про життя. Про те, що давно вже минуло, та про сучасність. Про навколишній світ, про живу та неживу природу. Її ерудиція в різних галузях науки вражала багатьох, а також – надзвичайна любов до природи.
2. Гра “Рибки”
Самостійне мовчазне читання статті”Паола Утевська” учнями (с. 135)
– Де і коли народилася Паола Утевська?
– Чим вона захоплювалася в дитинстві?
– Які твори для дітей створювала?
3. Фізкультхвилинка
4. Опрацювання твору Паоли Утевської “Гості з далеких берегів” (с. 136-140)
1) Словникова робота.
Сувої | Фараон |
Патлаті | Грубка |
Зрошувальні | Скоблили |
Довжелезних | Вичавити |
Сувій – що-небудь згорнуте, скручене в трубку.
Фараон – титул царя в Стародавньому Єгипті.
Грубка – піч, що служить для опалювання приміщення.
Вичавити – видавити, вижати щось з чого-небудь.
Скоблити – зчищати, знімати верхній шар чогось чим-небудь гострим.
2) Читання твору учнями “ланцюжком”.
– Чи сподобався вам твір?
– Хто є його головними персонажами?
3) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
– Що Костик побачив на малюнку?
– Що його вразило?
– Які рослини показав дідусь Костикові?
– Що розповів про фікус?
– Де росте папірус?
– Які літери були у єгиптян?
– На чому писали єгиптяни?
– Де винайшли пергамент?
– Чому на ньому було писати зручніше, ніж на папірусі?
– Що таке берестяні грамоти?
– Хто винайшов наш сучасний папір?
– З чого Цай Лунь виготовляв папір?
4) Фізкультхвилинка.
5) Вправи на розвиток техніки читання.
А) Гра “Утворіть порівняння” (робота в парах).
– Знайдіть у тексті порівняння і допишіть. Яка пара впорається швидше?
По стовбурах якісь рослини повилися, мов… (змії).
Стебло папіруса, як… (рука дорослої людини).
6) Гра “Утворіть пару”.
Ніл | Жучок |
Сахара | Країна |
Єгипет | Річка |
Малюнки | Пустеля |
Скарабей | Водяна пальма |
Циперус | Ієрогліфи |
В) Гра “Голосування ногами”.
Діти стають у дві шеренги: права шеренга – “я вважаю, що твердження правильне”; ліва шеренга – “я вважаю, що твердження неправильне”.
– Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне – тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
Г) Гра “Засічка – кидок”.
За командою “кидок” усі учні починають читати напівголосно текст.
За командою “засічка” зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!)
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг – “засічка” поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
Д) Гра “Дочитай речення”.
– Знайдіть і дочитайте речення з твору. (Запис на дошці.)
– Хтось колись привіз з Індії…
– Рядки ієрогліфів вчені знаходять…
– Клали одну смугу на одну…
– А прості люди, коли одне одному хотіли вісточку подати…
– Обрізують з неї гілля…
Е) Гра “Чи є в тексті такі речення?”.
– Показує на вікно, де алое, калачик і водяна лілія (пальма) в горщечках стоять, а неподалік у кутку фікус примостився. (Ні)
– Фікус, звичайно, виріс у горщику не велетнем. (Так)
– Зеленіють там буйні трави, ростуть (височать) розкішні дерева. (Ні)
– Щоправда, їхні літери були зовсім не такі, як наші, сучасні. (Так)
– Вода стекла, а кашка лягла рівним шаром, утворивши тоненьку плівку паперу. (Так)
– Обрізують з неї гілля, а далі дрібнять і варять у великих чанах (казанах). (Ні)
6) Робота в групах.
А) Поділ тесту на частини за планом.
Б) Переказ тексту за планом.
7) Робота за ілюстрацією.
– Розгляньте ілюстрацію до цього твору.
– Що художник зобразив на ілюстрації?
– Яким рядкам оповідання відповідає ілюстрація?
– Які малюнки створили б ви за сюжетом твору?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра “Закінчи речення”
– Сьогодні на уроці я вчився…
– Мені було цікаво…
– Свою роботу на уроці оцінюю…
– Урок завершую з… настроєм.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати оповідання (с. 136-140) за планом.
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 119
1. Робота над скоромовкою
Гра “Дощик”
Діти читають хором.
– Накрапає дощ (тихо).
– Дощ пускається сильніше (голосніше).
– Злива (голосно).
– Дощ слабшає (тихіше).
– Дощ припинився (читання припиняється).
ДЖМЕЛІ
Де цвіту рясне гілля,
Ви побачите джмеля.
Він кружляє між гілок
Та й розносить скрізь пилок.
Потрудилися джмелі –
Більше яблук на гіллі.
2. Прочитай і зрозумій!
ХТО РОЗПЛУТАЄ СЛОВА?
За струмком дзюрчить село,
Небо в сонечко зійшло,
У ставку сплеснувся шпак,
У садку співа щупак,
Вистрибнув на півня пліт,
Кукурікнув сірий кіт,
Сіла квітка на бджолу,
Дуб старий спиляв пилу…
Хто ж розплутає слова?!
Ви не зможете, бува?
В. Шаройко
(1 votes, average: 5.00 out of 5)