Осмислення взаємин людини з природою у повісті Е. Хемінгуея “Старий і море”
І. Е. Хемінгуей – людина-легенда ще за життя. (Талановитий письменник і відважна людина: був учасником воєн (Першої і Другої світових, Громадянської в Іспанії 1937 р.), “великих африканських полювань”, високо в горах і в бурхливих океанах – все, пов’язане з ризиком, приваблювало його.)
ІІ. Осмислення взаємин людини з природою у повісті “Старий і море”.
1. Головний герой твору. (Старий самотній рибалка Сантьяго, який протягом 84 днів виходив у море, мріючи спіймати велику рибу.)
2. Ставлення рибалки до мешканців моря. (Летючі
3. Трепетна любов Сантьяго до моря. (Він завжди подумки
4. Двобій із велетенською рибою. (Велетенська риба – гідний суперник старого рибалки, який переконаний, що мусить її убити задля того, щоб вижити. Він розуміє, що єдиною зброєю проти такої риби може бути тільки його воля та розум. У цій боротьбі і риба, і старий перебувають в однакових умовах, старий навіть визнає: “Ти вбиваєш мене, рибо… Одначе ти маєш на це право”. 1 все ж таки, він хоч і знесилений, перемагає. Та йому не таланить привезти додому здобич: акули пожирають її, і старий притягує до берега тільки величезний обгризений скелет.)
ІІІ. Образ Сантьяго – втілення людської долі серед стихій. (Навколо старого рибалки – море, риби, зірки, небо. Море для нього, як жінка, а зорі, як сестри. Та й велика риба – не просто реальна риба, в ній криється якась сила, що ніби розлита у всьому світі. Образ Сантьяго є символом злиття людини і світу.)