Образи жінок у творі Марка Вовчна “Інститутка”
Марко Вовчок у багатьох своїх творах показала тяжке підневільне життя жінок-кріпачок. Не стала винятком і повість ” Інститутка “, де письменниця змалювала правдиві образи Устини, Катрі, бабусі. Життєрадісною вдачею, волелюбністю й оптимізмом приваблює Устина. Вона рано залишилася сиротою, росла в чужих людей. В десять років її забрали до панського двору і примусили працювати нарівні з дорослими. Важко їй було у старої пані, і зовсім нестерпним стало життя при панночці. “Прийду було її вбирати, вже якої наруги я од неї не натерплюся!..”
“Коли б воля, заспівав би так, щоб і на рідній землі лунало…” Звільнилася вона від кріпацької неволі, коли Прокопа віддали в москілі. І хоча їй і в місті доводилося тяжко працювати, але вона почувалася щасливою. Устина була безмежно вдячною Прокопу за те, що він визволив її з кріпаччини.
На відміну від Устини, Катря була вільною козачкою. Вийшовши заміж за кріпака Назара, змушена була працювати на панів. Спочатку вона годила їм, намагалася
Трохи в іншому плані змальована бабуся. Вона зовсім примирилася зі своїм підневільним становищем. На запитання Устини, чи залишиться бабуся в цьому пеклі й далі терпітиме знущання, старенька відповіла: “І терпітиму, пташко!” Хоча бабуся й покірна панам, у неї не зникли такі людські риси, як справедливість, чесність, почуття власної гідності. Вона завжди говорила спокійно, ходила тихо, не метушилася, не звертала уваги на лайку панночки: “Як не лає, як не кричить на неї пані, – бабуся не лякається, не метушиться…”
Ось такі вони – чесні і трудолюбні, щирі і вільнолюбиві жінки-кріпачки – героїні повісті “Інститутка”. Цими образами Марко Вовчок показала моральну перевагу кріпаків над панами, підтвердила готовність Катрі й Устини Дорогою ціною заплатити за волю і незалежність.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)