Образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна. РМ. Складання характеристики літературного героя. Гуманістичний пафос “Іліади”

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС

І семестр

ЛЮДИНА ТА ЇЇ СВІТ У ДАВНІХ ЛІТЕРАТУРАХ

УРОК № 13

Тема. Образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна. РМ. Складання характеристики літературного героя. Гуманістичний пафос “Іліади”

Мета: вчити аналізувати художній твір, порівнювати героїв літературного твору; розвивати зв’язне мовлення; виховувати вміння співчувати, поважати людину, її героїзм.

Обладнання: тексти уривків “Двобій Ахілла та Гектора”, “Викуп Пріамом тіла Гектора”

ХІД

УРОКУ

I. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда за змістом уривка “Викуп Пріамом тіла Гектора”

– Чому Пріам прийшов до Ахілла? (Щоб викупити тіло свого сина Гектора)

– Чому

В дім непомітно ввійшов великий Пріам, і, схилившись,

Став обнімати коліна Ахіллові, ще й цілувати

Руки страшні, що в нього численних синів повбивали…

(Цар Пріам йде на все заради того, щоб побачити ще хоч раз свого сина та поховати його, як заведено за звичаєм; батьківська любов сильніша над усе.)

Виразне читання підготовленим учнем уривку від слів “Батька свого спогадай, до богів

подібний Ахілле!” до слів “Рук убивці синів своїх я доторкаюсь губами!”

– На що розраховує Пріам, промовляючи ці слова? (Пріам нагадує Ахіллові про батька та його любов до нього; порівнює свою долю і долю Пелея, розповідаючи про своїх п’ятдесят синів, більшість яких загинула від рук ахейців.)

– Як реагує на слова Пріама Ахілл? Наведіть цитати. (Ахіллу була відома воля Зевса, який бажав, щоб Гектора поховали за звичаєм; велике значення мали й слова царя Пріама, який ризикує своїм життям, забуває про почуття власної гідності через любов до сина та примушує Ахілла відчути біль, жаль, співчуття, силу їхньої спільної трагедії, викликаної Троянською війною.)

– Які образи використовує автор, щоб передати волю богів щодо долі людей? (В уривку “Двобій Ахілла та Гектора” Зевс, використовуючи звичайні терези, вирішує долю людей шляхом змішування щастя та горя із глиняних глеків. Це метафори, що передають уявлення давніх греків про несхожість людських доль та їхню примхливість.)

Виразне читання підготовленим учнем плачу Андромахи (від слів “Рано ти, мужу мій любий, пішов із життя” до слів “…рясні проливаючи сльози”).

– Які почуття ви переживали під час читання уривка?

– Чи справдились страшні сподівання Андромахи щодо майбутнього Трої? (Так, Троя була спалена ахейцями, знищена дощенту.)

II. Висновки

– Поема закінчується картиною похорону Гектора. А чим закінчується Троянська війна? (Ахейці за допомогою хитромудрого Одіссея будують троянського коня, якого підносять в дар троянцям. Скориставшись довірливістю суперників, ахейці знищують Трою, спаливши її. Але військо Агамемнона теж понесло велику втрату: стрілою Паріса був уражений найсильніший воїн ахейців – Ахілл.)

– Поясніть значення фразеологізмів “троянський кінь”, “ахіллесова п’ята”. (У переносному значенні вислів “троянський кінь” означає подарунок ворогові на його згубу; хитрі, підступні наміри; “ахіллесова п’ята” – слабке, уразливе місце в людини.)

– Що принесла десятирічна війна людям? (Троя пала, ахейці перемогли у цій війні. Тисячі загиблих оплакують батьки і матері. Війна нікому не принесла щастя. Про це говорять герої поеми.

Пріам:

Рук убивці синів моїх я доторкаюсь губами!

Ахілл:

Не допоможуть нічого найревніші сльози й ридання.

Долю таку вже богове нам, смертним, напряли, нещасним –

Жити весь вік у журбі, самі лиш вони безпечальні.

Ахілл:

Я й нині

Старості не доглядаю його (батька) й од вітчизни далеко

В Трої сиджу – і тобі, і дітям твоїм лиш на горе.

Ахілл – Пріаму:

Та як наслали на тебе це лихо богове небесні,

Вічно під містом твоїм лише січі та людоубивства.)

– Яке ставлення до війни висловлює Гомер у своїй поемі “Іліада”?

Підсумки. Війна несе лише смерть і сльози. Вона вражає своєю алогічністю: тисячі людей прагнуть знищити одне одного. І знищують. Задля чого? Перед обличчям війни, замислившись про її абсурдну суть, вороги знову стають просто людьми, які жахливо страждають через продовження війни. Пояснення цього лиха у героїв Гомера одне: безжальні боги не піклуються про людей, їх більше цікавлять власні забаганки.

III. Складання характеристики Ахілла і Гектора

1. Робота над планом характеристики

Образи Ахілла і Гектора як уособлення ідеалу людини, воїна, героя

План

1. Вступ

Ахілл і Гектор – найхоробріші воїни ахейців та троянців

2. Основна частина

Хто ж із них найгідніший?

1) Походження героїв.

2) Якості воїна.

3) Риси характеру.

4) Ставлення інших героїв твору.

3. Висновок

Ахілл і Гектор – справжні воїни, справжні герої

Можлива відповідь

Герої вічної поеми Гомера “Іліада” Ахілл і Гектор – найхоробріші воїни ахейського та троянського військ. Вони змагалися у вправності та силі, обидва загинули під час Троянської війни. Так хто ж із них найгідніший?

Ахілл, або Ахіллес,- син царя мірмідонян у Фессалії Пелея та морської богині Фетіди. Прагнучи загартувати сина, Фетіда купала його у водах Стіксу, тому Ахілл мав єдине вразливе місце – п’яту, за яку тримала його мати. Ахіллові була провозвіщена смерть під час Троянської війни. Мати, щоб уникнути цієї долі, переодягла сина у дівоче вбрання й віддала до двору царя Лікомеда, де він і виховувався. Одіссей, бажаючи залучити до ахейського війська майбутнього воїна, під виглядом купця запропонував дочкам Лікомеда жіночі прикраси і зброю. Дівчата кинулися до прикрас, Ахілл же обрав зброю. Так Одіссей знайшов майбутнього воїна і намовив його вирушати під Трою. Вирушаючи на Троянську війну, Ахілл знав, що загине,- так казала йому мати – але, вибираючи між коротким, але уславленим життям та довгим, але бездіяльним, герой обрав коротке.

Гектор – старший син царя Трої Пріама й цариці Гекуби, чоловік Андромахи. Він віддасть своє життя за нерозважливе кохання свого молодшого брата Паріса до Єлени Прекрасної.

Гектор і Ахілл – справжні воїни. На їх рахунку чимало подвигів і перемог під час Троянської війни. Але подолати одне одного їм не просто: обидва сильні, фізично загартовані, витривалі. І навіть у вирішальному поєдинку, якби не допомога Афіни, хто знає, чи був би переможений Гектор. Гомер підбирає порівняння до поведінки воїнів, підкреслюючи, що вони – гідні супротивники: порівнює Ахілла з соколом, що полює на горлицю дику, з псом, який жене молодого оленя, але й Гектор, на його думку, дуже схожий на високолетного орла, який хоче вхопити ягня або зайця.

Дужі, сміливі, мужні – хіба можуть бути воїни кращими, ніж вони? Мабуть, ні, тому що ці герої ще й віддані своїй батьківщині. Мужньо боронить рідну змучену Трою Гектор, схаменувшись, повертається до рядів ахейського війська Ахілл.

Якими ж іще якостями наділені герої поеми “Іліада”? Гектор – герой, але ніщо людське йому не чуже, і він довго не наважується стати до герцю з Ахіллом. Зрозумівши підступність богів і супротивника, він мужньо бореться, до останньої хвилини свого життя прагне бути мужем, гідним поваги й захоплення. Прагне домовитися з улюбленцем Афіни про видачу тіла переможеного рідним, але засліплений гнівом Ахілл запевняє, що ніяких домовленостей між ними не буде.

Ахілл – улюбленець богів і ахейців, красень і взірець воїна. Але він – теж жива людина і робить вчинки, про які потім шкодує: йде з війська – гинуть ахейці, його друг Патрокл, знущається над тілом Гектора – потім плаче разом з Пріамом над спільною трагедією учасників війни.

І до Гектора, і до Ахілла одноплемінники ставляться з великою повагою: пригадайте, як голосять троянці, дізнавшись про загибель свого героя, плаче Андромаха, тужить Пріам, як поважають та які надії покладають на Ахілла – свого найкращого воїна – ахейці.

Ахілл і Гектор – справжні герої, справжні чоловіки. Для давніх греків вони були ідеалом воїна, героя, людини. Такими вони залишаються і для нас. А те, що Гомер змалював не лише їхню силу, але й слабкості, ще раз переконує: вони герої, але все ж таки люди. І ми теж можемо піднестися, дотягнутися до них.

Хто ж із нас найбільш гідний їх?..

IV. Домашнє завдання

Написати твір “Ахілл і Гектор – найхоробріші воїни ахейців та троянців”.

V. Додаткове завдання. Літературні паралелі

На останньому уроці з вивчення поеми “Іліада” неможливо не пригадати знамениті твори російських поетів О. Мандельштама та М. Гумільова.

Бессонница. Гомер. Тугие паруса.

Я список кораблей прочел до середины:

Сей длинный выводок, сей поезд журавлиный,

Что над Элладою когда-то поднялся.

Как журавлиный клин чужие рубежи,-

На головах царей божественная пена,-

Куда плывете вы? Когда бы не Елена,

Что Троя вам, ахейские мужи?

И море, и Гомер – все движется любовью.

Кого же слушать мне? и вот Гомер молчит,

И море черное, витийствуя, шумит

И с тяжким грохотом подходит к изголовью.

(Осип Мандельштам)

СОВРЕМЕННОСТЬ

Я закрыл Илиаду и сел у окна,

На губах трепетало последнее слово,

Что-то ярко светило – фонарь иль луна,

И медлительно двигалась тень часового.

Я так часто бросал испытующий взор

И так много встречал отвечающих взоров,

Одиссеев во мгле пароходных контор,

Агамемнонов между трактирных маркеров.

Так, в далекой Сибири, где плачет пурга,

Застывают в серебряных льдах мастодонты,

Их глухая тоска там колышет снега,

Красной кровью – ведь их – зажжены горизонты.

Я печален от книги, томлюсь от луны,

Может быть, мне совсем и не надо героя,

Вот идут по аллее, так странно нежны,

Гимназист с гимназисткой, как Дафнис и Хлоя.

(Николай Гумилев)

– Які враження від поеми “Іліада” виникли у О. Мандельштама та М. Гумільова?

– Визначте головну думку поезії О. Мандельштама “Бессонница. Гомер. Тугие паруса”.

– Чи вважає М. Гумільов поему Гомера актуальною? Доведіть це, використовуючи цитату.