Home ⇒ 📕Твори на вільні теми ⇒ Образ Нимидори – один з найтрагічніших жіночих образів в українській літературі (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”)

Образ Нимидори – один з найтрагічніших жіночих образів в українській літературі (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”)

“Микола вглядів її тонкий стан, сорочку з товстого полотна, червоне намисто на шиї; вглядів її лице з чорними бровами”. Саме такою ми вперше побачили Нимидору: струнка, гарна, вона брала воду з річки й співала пісню. Миколі вона здалася якимось дивом, і після того, як він її вперше побачив, вона не сходила в нього з думки.

Нимидора була бідною наймичкою із сусіднього села. Коли вона зустріла Миколу вдруге, на ній “була дуже бідна одежа: рукава на сорочці були ледве поцяцьковані полівкою та маленькими блідими зірочками”. Але парубок

покохав дівчину, незважаючи навіть на бажання матері, аби він одружився з багатою. Хлопець теж одразу сподобався Нимидорі. Сирота, вона не мала жодної рідної душі, яка б її зрозуміла, пожаліла й підтримала у важку хвилину. Тому ласкаві слова Джері одразу розтопили дівоче серце, і вона незчулася, як розповіла йому все своє життя. Мати Нимидори померла, коли дівчина була ще зовсім маленькою, згодом помер і батько. Дівчина жила в дядька, але що то було за життя: “Дядина моя була для мене дуже люта. Вона своїх дітей жалувала, давала їм гостинці, а мене все обминала… Вона мене і лаяла гірше, і била гірше, ніж своїх
дітей… Ніколи я не носила нової одежі, ніколи я не мала нових кісників, нової спіднички; латана сорочка все, було, світиться на моїх плечах”. У важкі хвилини дівчина завжди згадувала свою матінку, думаючи про те, що вона б її обов’язково жалувала й одяг новий купувала. І в найми б не довелося бідній податися: ще зовсім малою віддав її дядько в найми, а їй, як і кожній дитині, хотілося “погуляти та побігать”. Увесь свій “дитячий і дівочий вік” поневіря­лася Нимидора в чужій хаті, недосипаючи, недоїдаючи та важко працюючи, “у чужих людей і не зазнала ласкавого слова”. Саме тому, коли Микола захотів з нею одружитися, вона відчула себе дуже щасливою. Нимидора на­решті мала родину, мала свою власну домівку, а це важить дуже багато для сироти: “…Нимидора була щаслива: вона ніби знайшла свою рідну матір, свого батька, хату, бо для неї вже не треба було більше поневірятися в наймах у чужих людей”. Панщина, важка робота, бідність – ніщо тепер не лякало дівчину.

Через деякий час Нимидора стала матір’ю. Вона мріяла про те, як буде пестити й голубити свою доньку, любити й жалувати її, дасть їй усе, чого сама не мала в дитинстві.

Але як не було щастя змалку в Нимидори, так не суди­лося їй щастя й у заміжжі. Микола Джеря через конфлікт із паном мусив тікати з дому. Як пережити розлуку? Як залишитися без того, кого любиш? Як бути самій з маленькою дитиною? Горе дівчини було безмежним: “Бодай усі наші сльози впали на того, хто нас розлучає! Лучче я була маленькою пропала, лучче б поневірялася довіку в наймах, ніж маю терпіти таке горе!” Щастя лише на коротку мить усміхнулося бідоласі, для того щоб потім піти й не повер­татися ніколи.

Єдиною втіхою для Нимидори стала її дочка Любка. Складаючи придане для неї, жінка мріяла про кращу долю для своєї дитини: “Нехай я одна зазнаю горя. Коли б хоч ти була щасливіша од мене!” Мріяла, жила й чекала повернення чоловіка. Важка праця та лиха доля зістаріли її передчасно, “здавалося, що Нимидора доживає свій вік”. Але не побачила вона вже Миколи аж до самої смерті: “Вона вмерла безталанною, як і родилася безталанною… Усі люди в селі жалкували за Нимидорою й просили Бога, щоб їй хоч по смерті було й легко лежати та землю держати, бо на цьому світі її життя було важче од сирої землі”.

Так і померла Нимидора безталанною й нещасливою. Добра, щира, лагідна та роботяща, вона бачила тільки панщину й важку працю. Кріпацтво – ось причина всіх її нещасть: воно поклало передчасно її матір і батька в домовину, воно змусило Миколу кинути свою родину й тікати, воно вбило її свекра й свекруху, саме воно молодою звело її в могилу. Якби б не це, можливо, доля Нимидори склалася б зовсім по-іншому: була б у неї і щаслива ро­дина, і домівка, і не було б поневіряння в наймах та бідності. Але цього їй не судилося.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Невмирущий образ кріпака-бунтаря (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У повісті “Микола Джеря” видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький розповів про жорстокі часи кріпосництва, змалював боротьбу селян проти своїх гнобителів. Кріпаки мали одвічне нестерпне бажання скинути ярмо, вирватися з пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Автор звертає увагу на умови життя кріпаків. Саме злидні штовхали людей на бунт, і це...
  2. Миколя Джеря – борець за правду й волю (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Довгий час кріпаки були справжніми рабами, які не мали жодних прав: усе життя працювали на пана, віддавали важкій роботі свої сили, молодість; пани без будь-яких обмежень знущалися з кріпаків, били, продавали, програвали в карти. А бідні селяни, звичайно, покірно зносили всі ці знущання, хоча були серед них і такі, які...
  3. Микола Джеря – бунтар (за повістю І. Нечуя-Левицького) З усіх творів І. Нечуя-Левицького найвідомішою є повість “Микола Джеря”. У ній письменник створив невмирущий образ селянина-кріпака Миколи Джері, який все своє життя присвятив боротьбі за волю. Ось про нього, Миколу, і піде моя розповідь. Микола Джеря – син небагатих кріпаків із села Вербівки. Це красивий, молодий хлопець. Його тонкий...
  4. Образ кріпака-бунтаря Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Одним з найбільш відомих творів І. С. Нечуя-Левицького є його повість “Микола Джеря”, головним героєм якої є селянин-кріпак, бунтар проти панського гніту – Микола. Микола – син кріпака Петра Джері. Змальовуючи портрет героя, автор твору підкреслює свою симпатію до героя. “За Джериною хатою, під старою грушею, на зеленій траві спав...
  5. Образ кріпака-протестанта Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) І. С. Нечуй-Левицький – автор хвилюючої повісті “Микола Джеря”. Саме в ній він розповів про жорстокий час кріпацтва, показав боротьбу селян проти гнобителів. У селян виникало нестерпне бажання вирватися із жахливого пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Молодим, красивим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Чорнявий, з чорними рівними бровами...
  6. Роль контрастів у повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” У 70-ті роки XІX століття І. Нечуй-Левицький, як зазначав Іван Франко, “осягнув вершок своєї літературної творчості, написавши “Миколу Джерю…” Повість відзначається стрункістю композиції. Твір будується на принципі контрасту, протиставлення. Його письменник дотримується, коли розкриває характери персонажів, змальовує природу. Бунтарство Миколи, відвертий протест – усе це виступає контрастом до напівфеодального ладу,...
  7. Невмирущий образ селянина-бунтаря (за повістю “Микола Джеря”) І. С. Нечуй-Левицький у повісті “Микола Джеря” розповів про жорстокий час кріпосництва, показав боротьбу селян проти гнобителів. Звертаючи нашу увагу на те, в яких умовах жили кріпаки, автор говорить, як вічні злидні і нестатки штовхали людей на бунт проти нелюдських умов існування, на пошуки кращої долі. Молодим, вродливим змальовує Нечуй-Левицький...
  8. Характеристика жіночих образів у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” відзначають літературні критики і просто люблять мільйони читачів. Стиль автора легкий, часто іронічний, як кажуть – “з перцем”. В центрі подій родина Кайдашів. Спочатку ми бачимо старих Кайдашиху, Кайдаша та їх двох синів – Карпа та Лавріна. Потім родина зростає, коли хлопці приводять у дім...
  9. Значення повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Одним з найвідоміших творів Івана Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”, у якій письменник передав мрії, думки і сподівання кріпаків. Заслуга Нечуя-Левицького полягає в тому, що він показав основний конфлікт того часу – протистояння між кріпаками і панами. Повість відзначається яскравістю характерів, письменник ніби пензлем зображує розгорнуті мальовничі краєвиди. У творі...
  10. Мої роздуми над повістю “Микола Джеря” – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Коли я прочитала повість І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”, то була вражена важким життям трудящих людей тих часів. Мене обурює та несправедливість, з якою вони постійно стикалися. З самого дитинства людина вже належала панові. Вона мала працювати, за неї треба було сплачувати податки. Коли дитина виростала, то від...
  11. Українське село – жертва кріпаччини (За повістю “Микола Джеря”) У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” перед читачем постає галерея образів: Микола – головний герой, його батьки, дружина, односельці. Усі вони живуть в кріпацькій неволі, і ця обставина обумовлює їхні долі. Це справжні трудівники землі, але вони змирилися із неволею і не бачать ніякого виходу. Один із них –...
  12. Невмирущий образ кріпака-бунтаря (за повістю “Микола Джеря”) Повість “Микола Джеря” ввібрала у собі найвищі письменницькі досягнення І. Нечуя-Левицького. Змалювання жорстокої дійсності кріпацтва, жахливі картини життя промислових найманців, темне, бідне, тваринне повсякденне життя – і на цьому фоні постають яскраві, світлі особистості, з незламним духом, здоровою душею, яку можна вбити, але неможливо зігнути й примусити мекати, як вівцю....
  13. Образ Миколи Джері в однойменній повісті Івана Нечуя-Левицького Найбільшим творчим досягненням І. Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”. У ній письменник дає зразок антикріпосницької соціально-побутової повісті й разом з тим створює широкі картини поневірянь заробітчан, що стають найманими робітниками на фабриках та в артілях. Нечуй-Левицький показує такі похмурі явища суспільного життя, які почасти стали надбанням історії: ворожість, навіть ненависть,...
  14. Використання біблійних тем, мотивів, образів в українській літературі Уперше на українську землю (в часи Київської Русі) Біблія потрапила, очевидно, як кирило-мефодіївський переклад тих чи інших книг її, хоч маємо звістку, що в Криму сам Кирило бачив в одного русина біблійну книгу, перекладену на руську мову. Упродовж віків Біблія справляла великий вплив на духовне життя, літературу, культуру, образотворче мистецтво...
  15. Характеристика образів повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького І. Нечуй-Левицький був переконаний, що ідеалом мрій земного життя українців була сім’я багатого господаря-хлібороба. Яскравим свідченням цього є класичні твори І. Нечуя-Левицького на теми життя українського села. У повісті “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький досяг високої майстерності у створенні глибоко індивідуальних характерів. Омелько – працьовитий селянин, виснажений панщиною. У нього здорові, загорілі,...
  16. Проблема національної руйнації на прикладі сім’ї Кайдашів (За повістю І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) “Кайдашева сім’я” на перший погляд здається веселим і кумедним твором, який нагадує і комедію характерів, і комедію положень. Та насправді цей твір – тяжка драма. “Хатня війна” Кайдашів перестане бути смішною, коли зрозумієш, що подібні війни точилися скрізь в Україні й Іван Нечуй-Левицький був свідком тих подій. Навколо села Семигори...
  17. “Микола Джеря” і головний герой твору. Стисло Найбільшим творчим досягненням письменника-реаліста є його повість “Микола Джеря” (1876 p.). Персонажі твору поділяються на два ворожі табори: селян-кріпаків (Микола, старі Джеря та Джериха, Нимидора, Кавун та інші) та представників панівного класу (пан Бжозовський, Осавула та інші). Головний герой твору – Микола Джеря. Він любить волю і не може змиритися...
  18. Зберегти мир у сім’ї (за повістю І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Повість “Кайдашева сім’я” була написана ще 1878 року, але й досі її чити – ють залюбки і сміються від душі, і сумують, впізнаючи, на жаль, сімейні ситуації А сталося так, тому що І. С. Нечуй-Левицький відтворив саму суть людських хи рактерів і життєвих принципів, показавши їх через національно своєрідне світо...
  19. Про ідейний зміст повісті “Микола Джеря” З інших героїв повісті насамперед виділяємо старого Джерю. Під час читання першого розділу діти виписали в зошити його портрет, в другому розділі довідались про безрадісне закінчення життя кріпака. Глибоко співчуваючи герою, письменник підкреслює, що “тяжка праця дуже зарані зігнула його етан”, що всю силу свою він поклав на панщині, недарма...
  20. У сімейному колі, або Як написати твір за повістю І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Чи любите ви сваритися? З ким? Наприклад, з друзями! З друзями не дуже. Але все ж це трапляється, на жаль, у нашому житті. Так ось, ми з вами зараз будемо вчитися писати твір за повістю “Кайдашева сім’я”, в якій якраз і розповідається про сварки. Але не думайте, що це посібник,...
Образ Нимидори – один з найтрагічніших жіночих образів в українській літературі (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”)
«
»