Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Обдурили квочку (твір-розповідь про захоплення)

Обдурили квочку (твір-розповідь про захоплення)

Вітька Самохін, мій приятель, такий самий школяр, як і я. Кажуть, що він ша – іапут: частенько замість уроків вештається то у парку, то взагалі іде до лісопарку. Збирає якісь рослини, розшукує гніздо якоїсь пташини. Я не вважаю, що мій при­ятель шалапут, хоч школу відвідувати треба – куди ж без школи!

Річ у тому, що Вітька цікавиться орнітологією – це така наука, яка вивчає життя пташок. Вітька вам розповість, коли і звідки прилетять ластівки, де зиму­ють кажани, про що співають дрозди. Крім того, він уміє наслідувати голоси де­яких птахів.

Якось

він розповів таку історію…

Одного разу Вітька приніс з лісу яйце зозулі. (Хлопець відпочивав у бабусі, що мешкає в селищі Водянім.) Саме зозулі, в цьому мій приятель був певний, поми­нітеся не міг: він читає книжки, що розповідають про різних птахів.

Вирішив заради експерименту підкласти це яйце до яєць, що висиджує курка – несучка. З його слів я зрозумів, шо й сама зозуля вельми своєрідно готується до продовження роду.

Зозуля приглядається, вишукує чужі гнізда, куди можна підкинути яйця. А ді­ють зозулі так: стрімко натітають на гніздо, наприклад трясогузки, самець приму­шує господарів,

переляканих яструбоподібними птахами, рятуватися хто як може. Річ у тому, що забарвлення зозулі сіре, а знизу – світле, поперечносмугасте, як у яструба. Це яструбове забарвлення і лякає лісових пташок.

Коли ж загроза минає і самочка повертається на колишнє місце, навряд чи вона зверне увагу на зміни, що статися під час її примусової відсутності. За-лічені секунди, доки гніздо трясогузки. було без нагляду, самка зозулі встигає викотити яйце трясогузки і замість нього покласти своє.

Тож Вітька витяг яйце не з гнізда зозулі, а з гнізда трясогузки, або очеретянки. Гак що, підклавши лісову знахідку під квочку, мій приятель не дуже образив зозулю.

Вітька почав спостерігати. Виявилося, яйце зозулі швидко розвивається. За певний час з нього вилупилося строкато-смугасте зозуленя і, за стародавнім ін­стинктом, зовні безпорадне зозуленя намагалося, коли квочки не було, підлазити під інші яйця і викинути їх, щоб залишитися одноосібним господарем. Але Вітька щоразу чинив перешкоду зозуленяті у здійсненні його підступного задуму.

Незабаром зозуленя, ще не вміючи літати, прилаштувалося на землі у гусміі траві під кущем бузку. Воно чекало на щось смачненьке, і Вітька справно йоги підгодовував, поки те не зміцніло і не вирушило у подорож околишніми лісами.

Ось такий дивовижний випадок стався на шкільних канікулах з моїм другом майбутнім орнітологом.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Кумедний пес Кузя (твір-розповідь про захоплення) Нас у батьків двоє – я і моя молодша сестра Маринка. Мене звуть Катерина, навчаюсь я у дев’ятому класі звичайної загальноосвітньої школи. Маринка – першокласниця. Наш батько працює на будівництві – він кранівник. Професія рідкісна, він на будь-якому будівництві бажаний робітник. Батько будує житло. Ці красиві будинки прикрашають різні вулиці...
  2. У кмітливості вороні не відмовиш (твір-розповідь з власного досвіду) Як відомо, ніколи миролюбний ворон не був викритий “у розбої”. Але найближчі його родичі – ворона сіра – має погану репутацію. Розорює гнізда птахів, качок, чайок, лисух. Нема птаха хитрішого і підступнішого, ніж ворона сіра. Особливо вона шаленіє, коли вигодовує пташенят. Цю ворону неважко впізнати. Пташка приємного сірого кольору, а...
  3. Час тиші (твір-розповідь) НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Літо – найкраща пора року. По-перше, настали канікули. По-друге, можна купатися в теплій річці, рибалити, збирати гриби і ягоди. Якось на початку літа ми з хлопцями пішли в ліс. Там ми наввипередки бігали між деревами, ховалися в гілках розлогого дуба, качалися у високій траві на галявині, вирізали з...
  4. “Птахи навесні” Весняні турботи птахів – це будування гнізд та виведення пташенят. З того самого моменту, коли на деревах розпускаються бруньки, птахи вже тут як тут. Багато з них повертаються навесні з вирію. Це граки, качки, гуси, чижики, іволги, ластівки, лелеки та інші птахи. Всіх їх навіть і не перелічиш. Зграї птахів...
  5. Метеорит. Твір-розповідь про випадок із життя Одного разу ми з хлопцями пішли купатися на річку. Раптом ми побачили на небі зірку, яка швидко падала. “Загадай бажання, – сказав Юрась. – Моя мати каже, що як загадаєш бажання в той час, коли падає зірка, це бажання здійсниться”. “Бажаю, щоб про мене написали в газеті”, – подумав я...
  6. Мої захоплення (твір-роздум на морально-етичну тему) Кожний народ, дбаючи про свое майбутні, прагне передані наступним поколінням усі свої знання і досвід. Тому звертаємося ми до фольклору, цієї мудрості народної, вчимося народним ремеслам. Кожний вид народного мистецтва збагачує наших сучасників. А взагалі, нашому поколінню поталанило, бо живемо у цивілізованому світі, маємо безліч інформації про життя не тільки...
  7. Твір мініатюра Людина, яка викликає повагу й захоплення Блідо-рожеві пелюстки каштанів припорошили тротуари київських вулиць. У тьмяному світлі газових ліхтарів ці пелюстки здавалися чарівним килимом, яким ступати дозволено лише казковому героєві, що викликає в усіх захоплення. А хіба не викликає такого захоплення той, на кого чекають теплого травневого вечора молоді студійці? Вони чекають його, зібравшись на свого першу...
  8. Твір-розповідь “Дивовижна русинка Роксолана” У великому сузір’ї діячів культури рідного народу пломеніють незгасним вогнем яскраві зірки. Серед них – дивовижна русинка Роксолана, що ніжною, тендітною рукою відводила хмари завойовників від отчого краю. У 1320 році потрапила в татарський полон п’ятнадцятилітня донька рогатинського священика Настя Лісовська. Її було продано в рабство, і вона потрапила в...
  9. Птахи полетіли на південь… (твір-розповідь) Щоб потрапити до нашого старого парку, треба пройти затишним пішохідним мостом через невелику річку. Вона протікає через усе місто. Коли дивишся на неї з моста, здається, що вода в ній нерухома, але, як тільки вітер кине на воду листя з дерев, помічаєш, що річка все-таки рухається. Лист, немов маленький човник,...
  10. Чи важко бути гарним другом? (Твір-роздум) Дотепер мені здавалося: що ж отут важкого? Якщо друг тобі – друг, то це чудово, є з ким поділитися, а це так полегшує життя! І радості, і турботи – навпіл. Але одного разу стався випадок, який змусив мене замислитися: чи так вже легко бути гарним другом? Одного разу мій друг...
  11. Гніздо на даху будинку (твір-оповідання з власного досвіду) Ось вже який рік поспіль я проводжу літо у селі Іванівка у нас на Слобожаншині. Село невелике, два десятки дворів, колись тут вирувало життя, а потім молодь почала від’їжджати до міста. Поїхали й мої батьки – мама з татом, але корені не забувають: приїздять не лише відпочити, а й попрацювати....
  12. Неочікуваний гість (твір-розповідь) У нашій родині починався звичайний ранок. Я збирався до школи, мама вже приготувала нам сніданок, батько сів до столу. Поскладавши зошити до портфеля, ііі-рсвіривши ще раз, чи все взяв, я приєднався до батьків. Цей ранок, мабуть, був ьи пайзвичайнісіньким, якби раптом із кімнати не долинув дивний звук. Спочат­ку ми не...
  13. Ян я навчилася читати (твір-розповідь) Коли я була зовсім маленькою і не вміла читати, мені читала мама. Я дізна­лася про доброго доктора Айболита, Червону Шапочку і трьох поросят, про дядь­ка Стьопу і розсіяного з вулиці Басейної, про дружбу лева і собачки, Мама чи­тала мені вірші, казки, оповідання. Ми розглядали в книгах малюнки, і мені не...
  14. Ким я хочу бути (твір-розповідь) Якось у нашому дуже серйозному товаристві, яке щодня збиралося в пісочниці з синіми або червоними відерками і відповідного ж кольору лопатками, зайшла розмова про те, хто ким хоче стати в майбутньому. Ну, звичайно, багато було міркувань: хто – вчителем, хто – інженером, хто – моделлю, хто – пожежником тощо. Кожний...
  15. Фотографування – моє найбільше захоплення! Коли хтось вирушає у подорож, обов’язково бере із собою фотоапарат. І ми привозимо фотознімки з відпочинку, намагаємось зафіксувати на плівці якісь важливі події: родинні свята, спілкування з колегами та друзями тощо. Але більшість із нас, напівсвідомо клацаючи фотоапаратом, не замислюється, що фотографування може бути мистецтвом. Фотографія – моє відносно нове...
  16. Рослинний світ України (твір-розповідь) Для кожного з нас краса природи пов’язана перш за все з пейзажами рідного краю – того куточка землі, де народився, де мамина колискова закарбовується назавжди у пам’яті, серці, душі незабутніми спогадами. Неодмінною часткою таких спогадів стає рослинний світ рідного краю. Для одних це білокорі стрункі берізки чи тремтливі тендітні тополі,...
  17. Мій вихідний день (твір-розповідь за власним спостереженням) Я так чекаю неділю! Це мій єдиний вихідний день. Завжди багато планів, завжди багато треба встигнути. По-перше, виспатись. У неділю я сплю години до десятої. Прокидаюсь, вмиваюсь, іду на кухню, де мама приготувала щось смачненьке. Якщо я в суботу встиг зробити всі уроки, то я – вільний птах. Можна дивитись...
  18. Як ми саджали дерево (твір-розповідь з елементами роздумів) Як ми саджали дерево (твір-розповідь з елементами роздумів) Кажуть, що людина за своє життя повинна посадити дерево, побудувати будинок і виростити дитину. Про будинки й дітей мені ще, мабуть, ранувато думати. А ось про дерева… Я не розумію, як можуть деякі хлопці обламувати на деревах живі гілки, калічити кущі. Ще...
  19. Давайте знайомитися! (Твір-розповідь з власного досвіду) На небагатолюдній вулиці, далеко від центра міста, відкрився сучасний супермаркет. Зовні він нагадує споруди подібних магазинів, що розкидані по всьому місту. Але одна важлива відмінність все-таки є. Підприємці створили біля супер-маркета смерекову алею. Тут ростуть розкішні блакитні смереки. Вони однакові на зріст, пухнасті. У їхніх кронах вільно горобцям, синицям. Зрідка...
  20. Мої захоплення Кожний народ, дбаючи про своє майбутнє, прагне передати наступним поколінням усі свої знання і досвід. Тому звертаємося ми до фольклору, цієї мудрості народної, вчимося народним ремеслам. Кожний вид народного мистецтва збагачує наших сучасників. А взагалі, нашому поколінню поталанило, бо живемо у цивілізованому світі, маємо безліч інформації про життя не тільки...
Обдурили квочку (твір-розповідь про захоплення)
«
»